«Компліменти» від платіжного балансу...

Посилення обмінного курсу, що триває з березня, не завадило виходу експорту товарів на рекордну 60% позначку зростання. Справляють враження також інші «фішки» червня:

Перша. Продовжилося покращення рахунку поточних платежів. Дефіцит зріс за місяць лише на 558 мільйонів доларів США, що на 256 мільйона доларів поступається травневому показнику і становить цьогорічний місячний мінімум (за виключенням стартового місяця року).

Друга. Зберігається й мінімальний розрив у темпах динаміки експорту та імпорту товарів. У I кварталі він становив 22,8% (березень), у другому — лише 8,1% (червень).

Третя. Приток прямих іноземних інвестицій у порівнянні з попередніми двома місяцями став інтенсивнішим. У червні зафіксований найбільший їхній місячний приріст в цьому році (1,007 мільярда доларів США).

Четверта. Після травневої корекції відновилася тенденція переважаючого відтоку короткострокового капіталу. Це не означає, що феномен притоку «гарячих коштів» зовсім відсутній і не чинить підвищувальний тиск на обмінний курс. Але біля трьох мільярдів доларів США за півроку і на 0,6 мільярда у червні став швидшим саме відтік коштів, в т.ч. нерезидентів.

П’ята. Збільшення профіциту рахунку фінансових операцій стабілізувалося на рівні попереднього місяця (1 мільярд 600 мільйонів доларів США).

Зменшення ж відтоку валюти через канал зовнішньо- торгівельних операцій і стабілізація його притоку призводять до поступового переформатування рушійних сил загального чистого збільшення профіциту зведеного платіжного балансу. На перші ролі в нарощуванні валютних авуарів країни почали виходити надходження експортної виручки...

Триваюче домінування притоку валюти над її відтоком віддзеркалено червневим збільшенням профіциту зведеного платіжного балансу ще на 1,052 мільярда доларів США. А перевищення пропозиції валюти над попитом, що спостерігається також і в липні, свідчить про подальше зміцнення фундаменту посилення обмінного курсу гривні. Це ускладнює завдання утримання останнього на врівноваженому рівні без додаткового залучення емісійних джерел... Потрібно забезпечувати баланс платежів за рахунок більш оптимальної комбінації фінансового і поточного рахунків. Валютні резерви не повинні зростати так, щоб це супроводжувалося збільшенням непродуктивної емісії гривні. Водночас було б небажано, щоб вони й різко зменшувалися та «екзаменували» зовнішню платоспроможність країни.

Переконаний, що необхідно, з одного боку, помірковано обмежувати запозичувальну активність бізнесу і держави при посиленні ролі прямих іноземних інвестицій в реальний сектор.

З iншого боку, доцільно на цю ж величину зменшувати дефіцит поточного рахунку через експансію експорту зернових і металу, а також через активізацію енергозаощадження та відповідного уповільнення імпорту.

За цих умов з метою закріплення тенденції покращення балансу платежів необхідно надати нового імпульсу нарощуванню заощаджень громадян. А також — поступово вивести реальні процентні ставки за депозитами в банківській системі на позитивний рівень (вище інфляції). Для цього доцільно продовжити рух у напрямі подорожчання всіх активних і пасивних операцій НБУ, щоб «змусити» комерційні банки продовжити підвищення процентних ставок, перш за все, депозитних.

Необхідно змістити акцент в заходах протидії притоку короткострокових запозичень на більш активне регулювання процесу входження кредитів та випуск облігацій понад 183 днів (середньострокового капіталу). Хоча не треба «передавати куті меду» у протидії притоку короткостроковому капіталу в вигляді короткострокових кредитів та купівлі облігацій нерезидентами. Перші активізувалися лише у травні, але спали у червні. Другі взагалі зростають повільніше минулорічного графіку...

Водночас передбачений Постановою №171 комплекс заходів щодо уповільнення активності зовнішнього короткострокового капіталу слід задіяти без надмірного ентузіазму. Маючи на увазі, що, за багатьма експертними оцінками, умови інших зовнішніх запозичень дещо погіршаться після гіпотетично можливого підвищення процентних ставок на фоні протидії світовій інфляції.

Необхідно продовжити протидіяти ревальвації реального ефективного обмінного курсу шляхом зменшення інфляційних диференціалів з країнами-торгівельними партнерами і не допустити надмірного посилення номінального обмінного курсу гривні до відповідних валют країн-імпортерів. Доцільно повернутися до питання створення структури кредитного сприяння експорту (агенція чи банк розвитку). Здійснити сприяння у підтримці ліквідності банків, що обслуговують експорт зернових, металу, селітри...

Посилювати обмінний курс у тій мірі, в якій цього не можна уникнути після того, як будуть вичерпані можливості стримування зовнішніх запозичень, перш за все, короткострокових. Розрив iз офіційним курсом зменшувати не тільки впливом на ринковий, але й більш сміливою зміною офіційного курсу в межах до 4%.

Необхідно також використати внутрішні резерви прискорення темпів зростання ВВП з метою відносної стабілізації динаміки залучення зовнішніх ресурсів, представлених заощадженнями громадян інших країн (споживчого та інвестиційного імпорту). Задіяти спеціальну Програму державного супроводження експорту зернових та металу. Використати в повній мірі цьогорічні можливості збільшення експорту селітри в Європу, що відкрилися у зв’язку з вступом у СОТ. Зменшити імпорт енергоресурсів шляхом сприяння роботі вітчизняних нафтопереробних заводів та видобутку нафти й газу на території України. Триматися нульового дефіциту Держбюджету з метою стримування надлишкового імпорту.

Важливо відновити повномасштабний експорт харчових (перш за все сиро-молочних) продуктів в Росію. Розблокувати приватизацію під залучення додаткових іноземних інвестицій (щоб покращити структуру фінансового рахунку, треба збільшити приток прямих інвестицій в реальний сектор. Вони здебільшого спрямовуються в банківський та фінансовий сектори, компенсуючи відносне послаблення можливостей залучати зовнішні заощадження у цих секторах. Щоб підштовхнути прямі іноземні інвестиції в реальний сектор, немає іншого шляху, крім розблокування приватизації)...

Треба триматися політики імпліцитного мораторію на державні зовнішні запозичення. Забезпечити такий маневр у використанні Казначейського рахунку, щоб ліквідність банківської системи була достатньою і не спонукала банки до зовнішніх запозичень. А в новій версії Бюджету — збільшити інвестиції за рахунок зменшення споживчих видатків. Змістити фінансування державних капіталовкладень на початок останньої третини року, а певних соціальних проектів — на більш пізні строки.