Кому вигідний мораторій?

55 народних депутатів направили до Конституційного суду України подання про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

РИНОК, ЯКИМ КОМАНДУЄ ПОКУПЕЦЬ

Ініціатор цього звернення  народний депутат Олексій Мушак (БПП) вважає, що мораторій порушує базові права і свободи громадян України. Він посилається на статті 14 і 41 Конституції України, де йдеться про право власності на землю і роз’яснює, що це право гарантує три складових — володіння, користування і розпорядження. «І саме розпорядження заборонене мораторієм», — наголошує народний депутат.

Він стверджує, що мораторій є нічим іншим, як копією декрету Леніна від 2017 року, в якому чітко зазначалося, що земля не може бути приватною власністю, не може продаватися і купуватися. Мушак запитує, чому мораторій досі чинний, і відповідає: «Він вигідний як малому, так і великому бізнесу, зокрема й деяким державним чиновникам, з однієї простої причини — якби (в країні) був ринок землі, ми б не мали такої масової скупівлі земель і так дешево, як це є зараз». «Коли немає справжнього ринку, то, по суті, він перетворюється на ринок покупця і діє за принципом: я хочу купити — ти продаєш, — каже Мушак, — а не хочеш продати мені — не продаси більш нікому». За мораторію, зазначає народний депутат, бізнес має дешеву оренду землі, вона в десятки разів менша, ніж в Європі. На його думку, «дешева оренда — це основа українського аграрного успіху», адже врожайність у країні менша, ніж, наприклад, у Словаччині.

КС ДУМАТИМЕ ПІВРОКУ

Народний депутат не вірить, що Рада ухвалить якийсь справедливий закон про обіг землі, але сподівається, що його ініціатива діяти через Конституційний суд буде успішною. «КС може зняти мораторій, і ми отримаємо найекономічніший вільний ринок серед усіх можливих варіантів. Це може статися через півроку згідно з регламентом  Конституційного суду»,  — прогнозує він. У перший місяць після звернення КС має вирішити питання про відкриття судочинства, упродовж двох подальших обирається доповідач у суді і три місяці розглядається справа. «На осінь можемо вийти із земельним ринком без жодних обмежень», — обіцяє Мушак. На думку прибічників скасування мораторію, воно (скасування) генерує надходження в обіг до $100 мільярдів додаткової грошової маси.

Нагадаємо, раніше він зареєстрував у парламенті законопроект  «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який передбачає поетапне відкриття ринку землі і скасування мораторію з 1 липня 2017 року, а також певні обмеження: мінімальний рівень ціни на землю і максимальну її кількість в одного власника. Іноземці й особи без громадянства, відповідно до цього проекту,  зможуть купувати землю сільгосппризначення  лише після 2030 року. У Меморандумі з МВФ передбачалося, що цей закон буде ухвалено наприкінці грудня минулого року. Проте український парламент у жовтні 2016 року усьоме продовжив чинність  мораторію на продаж землі, запровадженого 2002 року, до 2018 року.

УРЯД РОБИТЬ СТАВКУ НА ЗАКОН... З ОБМЕЖЕННЯМИ

Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк передбачає, що уряд, ще до того, як КС винесе ухвалу щодо мораторію, буде готовий презентувати своє остаточне бачення варіантів скасування мораторію. Налаштований він досить оптимістично, хоча не без іронії нагадує, що проти продовження мораторію голосує дедалі більше народних депутатів. Минулого разу — три особи, а останнього разу  — семеро.  Але наявність досить швидко зібраних 55 підписів під зверненням до КС, на думку чиновника, свідчить про те, що не все так погано в нашому парламенті.

Він полемізує з однією з політсил, яка пропонує, аби землю, яку сьогодні мають сім мільйонів власників паїв, викупила в них держава за ринковою ціною. «Але де взяти ринкову ціну, якщо немає ринку, — каже заступник міністра. — А для чого держава повинна її викуповувати, за які кошти й навіщо? Цього ніхто не знає». Він сподівається на роз’яснювальну роботу в депутатському середовищі, але при цьому зазначає, що депутати можуть нічого й не робити — за них у такому разі, за його словами, все зробить Конституційний суд.

ЦІННИЙ АКТИВ, ЯКОГО ПОКИ ЩО НЕМАЄ

«Питання мораторію — це найбільша соціальна несправедливість, що є в українському суспільстві, — зазначає співзасновник і партнер громадської організації EasyBusiness Данило Пасько. — Сім мільйонів громадян, у предків яких у 30-ті роки забрали землю, нібито отримали її назад у 90-ті роки. Але за час дії мораторію  вже померли мільйон власників землі, так і не скориставшись цим активом. А якби не було мораторію, їхній актив коштував би десятки тисяч доларів».

Аби усунути цю несправедливість, розповідає Пасько, ми налагодили процес подачі позовів до Європейського суду з прав людини. «Будь-який власник може зайти на наш сайт, викачати відповідну форму. Далі ми допоможемо в поданні позову  і в його супроводі до суду, — обіцяє Пасько. —  Окрім того, ми вивчили весь світовий досвід земельних реформ і побачили, що в жодній країні, всупереч страшилкам, які у нас ходять, не матеріалізувався ризик скупівлі земель іноземцями. Немає жодної країни, де частка іноземних власників перевищувала б 10%».

За словами експерта, будь-яке обмеження на володіння землею, чи то для іноземців, чи то за площею в одні руки, знижує ціну. У 18 країнах, де іноземцям повністю заборонено володіти і торгувати сільськогосподарською землею, середня ціна гектара $3873. Там, де іноземцям дозволено часткове володіння, ціна коливається від $8 до $9 тисяч. А там, де взагалі немає таких обмежень на купівлю землі іноземцями чи якихось інших, середня ціна за гектар $19336. Якби в нас ринок був повністю відкритим, то з огляду на те, що в наших власників  землі в середньому по чотири гектари, що вона дуже родюча, тоді як у нас відстані до глибоководних портів менші, ніж у Європі,  ресурс наших власників землі становив би $80 тисяч, переконаний Пасько.

Він каже: «Порівняйте: зараз наші бабусі й дідусі отримують в середньому за рік $80 за свою здану в оренду землю. Виходить, що актив цих людей, якого політики їх позбавили, коштує $80 тисяч, тобто він у тисячу разів більший, порівнює Пасько.

Що й казати, ці аргументи вражають. Проте не всіх. Ось що сказав  у коментарі «Дню» один з переконаних прибічників мораторію, екс-міністр агрополітики, а нині  директор Інституту аграрної політики Ігор Швайка. «Ті народні депутати, які  підписали це звернення до КС щодо скасування мораторію, є справжніми ідіотами і навіть злочинцями. Їхній вчинок спрямований на те, аби знищити всю українську державу, тому що без села й місто не виживе. Не лякайтеся мого не зовсім парламентського висловлювання, я на ньому наполягаю. Варто ще нагадати, що більшість тих, хто приєднався до цієї вистави, ще зовсім недавно голосували за мораторій. Що змінилося відтоді? Хіба що у Верховній Раді тепер немає коаліції і парламент згідно із законом слід переобирати. Він зараз навіть гірший, ніж був за Януковича, коли там діяла коаліція регіоналів і комуністів. Ми, українські націоналісти, врешті-решт прийдемо до влади і судитимемо тих, хто позбавив українців їхньої землі чи мав намір це зробити».