Конкурс чи призначення?

У парламентському комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності очікується «гаряче» засідання. Сьогодні він має затвердити підготовлений до другого читання законопроект № 2667, який вносить зміни до процедури призначення антикорупційного генпрокурора. Якщо документ швидко погодять, його побачить у сесійній залі вже навіть сьогодні. Утім, якщо обговорення затягнеться, то розгляд перенесуть на завтра. Як повідомили «Дню» депутати відповідного комітету, голосування за цей документ має відбутися саме цього тижня. Його ухвалення — одна  з вимог МВФ для надання другого траншу кредиту.

•  Довкола призначення антикорупційного генпрокурора наразі розгорнулася справжня боротьба. З одного боку протистояння — українські громадські активісти та міжнародні кредитори України  (МВФ, СБ),  які наполягають на максимальній самостійності цього органу. З другого — Адміністрація Президента, яка б хотіла зберегти закладений у законопроекті механізм впливу на призначення цього  прокурора. Оскільки голову Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) обрали  на прозорому конкурсі, то цілком зрозуміло, чому почалася боротьба за «свого» антикорупційного генпрокурора. Адже саме за ним буде останнє слово, проти кого з «верхівки» починати слідство, він видаватиме дозвіл  слідчим Бюро на арешт майна підозрюваних, на прослуховування  їхніх телефонів і представлятиме інтереси НАБУ в суді.

•  «Згідно із законом, процесуальне керівництво над усіма слідчими діями НАБУ здійснюватиме спеціалізована антикорупційна прокуратура. Представлення державного обвинувачення по всіх справах Бюро в суді також проводитиметься прокурором саме цієї антикорупційної прокуратури. Якщо ці спеціальні прокурори будуть залежними від керівника, призначеного чи то тільки Президентом, чи  прем’єром, чи іншою політичною фігурою,  це робить  спеціальну прокуратуру політично залежною,  а тому керованою, а через неї — політично керованим усе Антикорупційне бюро», — пояснює ризик  голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. Тож наразі дуже важливо, каже він, не допустити обрання «кишенькового» антикорупційного прокурора. А цього дуже хочуть у владі, додає Шабунін, отже, намагаються провести  відповідні законодавчі зміни. 

•  Ключове питання — процедура призначення керівника спецпрокуратури, який формуватиме всю вертикаль цього органу. Є два варіанти. Перший записаний у прийнятому в першому читанні законопроекті: по п’ять осіб  від Генпрокурора та парламенту.  Це дуже погано, бо Генпрокурор — лояльний до Президента Петра Порошенка,  який його, власне, й подавав на призначення в Раду, пояснює Шабунін. Якщо врахувати ще й більшість пропрезидентської сили в парламенті, то за  гарантом буде ще одна людина в цю комісію, тобто разом — мінімум шість осіб, і це більшість, пояснює «Дню» Шабунін. «Як тільки ми матимемо шість на чотири, то це означатиме, що Порошенко контролюватиме цю комісію. А це вже буде не конкурс, а призначення», — уточнює голова правління «Центру протидії  корупції».

•  Небезпека такого сценарію, за словами  експерта, в тому, що саме керівник  спеціальної прокуратури може «завалити»  будь-яке слідство  НАБУ, бо  прокурорський нагляд над усіма, без винятку, слідчими діями в справах Антикорупційного бюро буде у віданні саме цієї прокуратури. Представлення цілком і повністю всіх справ у суді також здійснюватися цим  прокурором.

•  Як пояснює Віталій Шабунін, в ідеалі  мало б бути інакше: п’ять осіб призначає Рада прокурорів (але її ще не створено). А, згідно з умовами цього законопроекту, доки немає Ради, це право переходить до  Генпрокурора. Отже, кажуть  активісти, треба шукати  інший варіант  і пропонують  свою  формулу для обрання учасників конкурсної комісії  з обрання антикорупційного  генпрокурора: три особи — від Генпрокурора і семеро — від парламенту. Оскільки  Рада складається з п’яти різних політичних сил, то шанси гаранта на «золоту» акцію в комісії  різко зменшуються. 

•  Підтримує останню ініціативу й народний депутат Віктор Чумак, який подавався на голову НАБУ. «П’ять на п’ять не може бути, бо це призведе до повного контролю з боку Адміністрації Президента. Якщо не змінити цей підхід, з’явиться система, ще більш жорстка, аніж була при Януковичу», — вважає він.

•  За який із варіантів проголосують сьогодні депутати й чи знайдуться за «компромісний» варіант 226 голосів, щоб провести допрацьований закон в цілому? На думку Шабуніна,  є значні шанси успішно пройти  профільний парламентський комітет. «Я вірю в адекватність Андрія Кожем’якіна (голова комітету. — Авт.). Щодо голосування  в залі, то тут позиція фракції БПП зрозуміла — їхній інтерес у цьому законопроекті — залишити все так, як є. Стосовно інших фракцій — навряд чи, бо в такому разі вони віддають Антикорупційне  бюро під повний контроль Президентові», — прогнозує він.

•  Ситуація з  призначенням цього антикорупційного генпрокурора — насправді показова, говорить  «Дню» голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. Його мали б призначити ще в квітні, коли ухвалили відповідний законопроект, пояснює нардеп. Однак з весни пропрезидентська політична сила в особі Юрія Луценка  постійно ініціювала перегляд процедури його призначення. Соболєв вважає, що «спроба поставити під контроль антикорупційну прокуратуру, а через неї Антикорупційне бюро» є лише частиною значно більшого плану. Владу сьогодні, продовжує він, дуже лякає перспектива появи двох справді незалежних антикорупційних органів: НАБУ, актикорупційна прокуратура та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАПЗК) при КМУ.

•  «Одночасно зі спробою переписати закон про незалежну антикорупційну прокуратуру аналогічний процес (тільки хитріший) відбувається з намаганням поставити під контроль уряду НАПЗК. Якщо в питанні прокуратури ключову роль відіграє Президент, то в агенції —  прем’єр...» — розповідає  Соболєв.

•  Нагадаємо, в попередніх  номерах  «День» писав про обурення громадськості тим, як Кабмін провів конкурс з добору членів конкурсної комісії, яка добиратиме кандидатів на роботу в цій агенції. «Уряд швиденько створив «кишенькову» громадськість, про яку навіть ми не знали. І призначив половину з цих людей до складу конкурсної комісії», — нагадує Соболєв.  Цікаво, веде далі він, що після детального розгляду включених кандидатур громадські активісти з’ясували, що це пов’язані між собою особи. Отже, антикорупційна спільнота подала судовий позов до  КМУ, щоб визнати  незаконними результати  цього голосування.

•  Проте це не завадило новобраним  членам комісії зібратися на своє перше засідання, каже Соболєв. Голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції наголошує, що відстоювання позицій із незалежності антикорупційної прокуратури та Нацагенства із запобігання корупції — два принципово важливі моменти, бо їхня поява — останні два форпости для подолання корупції в чиновницьких ешелонах влади. Там це добре розуміють, тому — протистоять, переконаний він. «У нас немає повноцінних  правоохоронних та антикорупційних органів. Це все — стимулятори, які створюють і очолюють корупцію. Історія з Клюєвим підтверджує  це...» — підсумовує Соболєв.