Кон’юнктурний інтерес

«Вінчанням України та ринку через Польщу» похрестив на прес-конференції в Києві радник із політичних питань генерального директора Європейської комісії з питань транспорту й енергетики Фаоузі Бенсарса нафтопровід Одеса — Броди — Плоцьк. Щоправда, щоб союз був щасливим, однієї любові та налагодження все тісніших міжурядових відносин між Україною та Польщею замало. Потрібне техніко-економічне обґрунтування, зокрема рентабельність нафтопроводу. До доцільності його будівництва в Єврокомісії, за словами Бенсарса, знову повернулися після зростання цін на нафту на світових ринках. «Ми беремо до уваги нову кон’юнктуру розвитку подій на міжнародному ринку нафти. До того ж зміни в тенденціях і розвитку цього ринку передбачають, що проект Одеса — Броди отримає нове дихання», — заявив він.

Зміна ринкової кон’юнктури цін у світі прямо вплинула на прорахування доцільності проекту. «Адже закрити очі на те, що відбувається, ми не можемо, — говорить Бенсарса. — Тому в контексті змін світової кон’юнктури цін по нафті-сирцю, і по перероблених нафтопродуктах з’являються нові переваги для подальшого розвитку та реалізації проекту Одеса — Броди. До того ж частково українські нафтопереробні заводи закриті, ось чому важливо прискорити реалізацію проекту».

Висновок міжнародних експертів вселяє надію. Адже «геніальні» плани з реверсом нафти по Одеса — Броди по суті провалилися. Як відомо, російські компанії зобов’язувалися транспортувати в бік порту «Південний» 7—9 млн. тонн нафти щорічно. А прокачали лише 3,8 млн. тонн російської нафти, й ми в цьому році на обсяг 7—9 млн. не виходимо.

У Європі сьогодні повним ходом іде підготовка до жовтневих випробувань із перекачки легкої нафти по нафтопроводу Одеса — Броди через Словаччину до Чехії на тамтешні переробні потужності. По закінченню експерименту можна буде ознайомитися з виразним матеріально-технічним обґрунтуванням. Із урахуванням світових цін на нафту до грудня планується розробити бізнес- план, у якому буде враховано і маршрут, і витрати на транспортування і передбачувані обсяги прокачування.

Як заявив Бенсарса, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку гарантували резервування коштів на реалізацію проекту. Щоправда, гроші надійдуть лише після того, як буде представлено всю необхідну документацію. Проте «День» уже писав про те, що займатися реанімацією проекту Одеса — Броди має сенс лише в тому випадку, якщо щорічно 10 млн. тонн каспійської нафти, яка по суті перевозиться танкерами через Босфор, пускати по нафтопроводу Одеса — Броди в північному напрямку й далі південно-східною гілкою нафтопроводу «Дружба» до центру Європи. Так ми і зменшимо суднозавантаженість Босфору й очистимо з екологічного погляду Чорне море, й завантажимо труби, що простоюють.

Це не заважає Бенсарсе заявляти, що ні в Єврокомісії, ні в Польщі з продовженням трубопроводу до Плоцька не жартують. «Я хотів би, щоб усе це чітко усвідомили. Це не ринок картоплі, яку можна виростити чи купити, а потім продати. Все, що ми робимо, буде зроблене дуже професійно та з урахуванням міжнародних стандартів», — відзначив він. На думку експерта, проект Одеса — Броди — Плоцьк — це інвестування коштів на майбутні 25 років, робота на перспективу. А для України «цей проект означає спільну з ЄС роботу над втіленням у життя євростандартів в енергетичному секторі як елемент інтеграції в європейський економічний простір».

Питання лише в тому, чи зможе Україна найближчим часом почати втілювати в життя європейські стандарти по нафтопродуктах і як швидко? «Чи буде все ж урядом країни прийняте стратегічне рішення будувати нові переробні потужності в рамках проекту Одеса — Броди?» — цікавляться представники Єврокомісії.

Сьогодні трубопровід Одеса — Броди — Плоцьк залишається пріоритетним у рамках політики Європейського Союзу з безпеки енергосистем. А в майбутньому, за словами Бенсарса, планується не лише інтеграція нафтопроводів, але і газопроводів, і ліній електропередач між Україною та Польщею. Таким чином питання повинне розглядатися як утворення мережі, яка інтегруватиме український ринок у ринок Євросоюзу через Польщу, Словаччину й так далі.