Кордон чекає реформ

Глава держави Віктор Янукович доручив уряду впродовж місяця розробити програму реформування митної служби. Таким завданням гарант, можна сказати, влучив у десятку, адже останнім часом тема роботи кордону викликає багато нарікань з боку бізнесу. Варто лише пригадати заяви одеських митних брокерів з приводу збільшення тиску на них з боку робітників кордону при розмитненні вантажів у портах. Була низка справ з боку Генпрокуратури, яка виявила на Львівській митниці порушення. При цьому реакція головного відомства на всі ці факти — звільнення порушників. Напевне, саме ці дії не задовольнили главу держави і суспільство, яке жадає на позитивні зміни. І тепер на порядку денному постало не менш важливе питання: як правильно реформувати митницю.

За словами віце-прем’єр-міністра України Сергія Тігіпка, найбільш чутливим ударом для економіки сьогодні є «сірий імпорт» і відсутність чіткої регламентації митних процедур. «Нинішня непрозора система ставить підприємця в абсолютно непевні умови. Коли він везе контейнер і не знає, за якою ціною він буде розмитнений. Це не бізнес», — вважає Тігіпко. Аби цього уникнути, на думку Тігіпка, необхідно максимально спростити митні процедури, визначити чітку процедуру митної вартості й запровадити відповідальність за порушення з боку митників.

Непокоїть підприємницьку громадськість і питання щодо завищення інвойсних цін на кордоні, які є відправною точкою для визначення суми відрахування податків до бюджету.

Всі ці проблеми, на думку експертів, багато в чому допоможе вирішити Митний кодекс. Якщо, звісно, його випишуть, як слід, а не так, як Податковий кодекс.

Передбачається, що кодекс сприятиме подачі документів у електронному вигляді, створенню можливостей для обміну інформацією між митними органами різних країн, впровадженню системи уповноважених митних операторів і створенню «єдиного вікна» задля проведення всіх процедур, пов’язаних з митним оформленням. Все це, впевнені розробники документа, допомагатиме усуненню корупції на митниці та зменшенню кількості «сірого імпорту».

А впровадження системи уповноважених митних операторів дозволить компаніям, які тривалий час працюють в системі зовнішньоекономічних відносин, здійснювати митне оформлення з мінімальною участю митниці.

Забезпечення ж безперебійної роботи «єдиного вікна» дозволить скоротити до мінімуму контакт з чиновником і, отже, мінімізувати корупційну складову.

За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинніка, комітет приступив до активної роботи над проектом нової редакції Митного кодексу з тим, аби до кінця весняної сесії парламенту за нього проголосували депутати.

«Нова редакція Митного кодексу вже погоджена на 70%, і по спірних питаннях, що залишилися, ми вже найближчим часом вийдемо на загальну позицію з підприємцями», — вважає директор Департаменту митних інформаційних технологій і митної статистики Державної митної служби України Павло Пашко. На його думку, пріоритетом в реформуванні має стати спрощення митного оформлення, що неможливо зробити без впровадження повноцінної електронної митниці. «Ми зацікавлені в швидкому переході на безпаперове оформлення імпортно-експортних вантажів. Це дозволить зменшити корупцію і прискорити оформлення товарів», — деталізував він.

В Україні поки що не вдалося запровадити цю систему, говорить екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель, оскільки від цього сторонилася держава і виникали різні корупційні схеми, коли різні органи вводили у себе різні електронні ключі для подачі таких документів. Поява ж електронної митниці, вважає вона, позитивно відіб’ється на роботі бізнесу, і про це свідчить досвід інших країн, наприклад, Португалії. «Без введення електронної митниці неможливий й інший елемент новацій — обмін інформацією», — підсумовує вона.

Також електронний кордон, на думку економіста Віктора Лисицького, допоможе впровадити ще один механізм для прозорої роботи вартових кордону з бізнесом — індикативні ціни. Ці ціни, розповідає «Дню» Лисицький, знімуть питання щодо заниження або завищення вартості продукції, що ввозиться або вивозиться з країни. Відповідно відпадуть і спори між митниками і підприємцями щодо правильності суми, нарахованої до сплати в держказну, податків і зборів при перетині кордону.

Всі кроки, спрямовані на реформування митниці, бізнес схвалює, але зі свого боку просить, аби нові правила писалися з врахуванням їхньої позиції. Так, генеральний директор Rokada Group, представник робочої групи при Кабінеті Міністрів України з розробки Митного кодексу Андрій Богомолов вважає, що реформу треба писати спільно, оскільки митні органи нездатні реформувати самі себе.

Підтримав його і директор контейнерного терміналу ТІС (порт Південний) Андрій Кузьменко. За його словами, чиновники далеко не завжди мають уявлення про те, як функціонують порти, і тому частина їхніх пропозицій, наприклад, про використання технологічного транспорту для перевезення контейнерів усередині порту або про складування в різних частинах порту оформлених і неоформлених контейнерів, неможливо реалізувати через технологічні складнощі. «Якщо ці норми будуть прийняті, то вартість завантаження і розвантаження контейнера в порту зросте на 200—300 доларів, а це не потрібно ні імпортерам, ні портовикам», — деталізував він.

Готовність допомогти модернізувати кордон українським властям вже висловив заступник директора Митного центру інформаційних систем Литовської митниці Вітяніс Алішаускас. Він запропонував використовувати європейський досвід впровадження електронної митниці й запевнив, що ЄС готовий надати Україні необхідну технічну допомогу.