Кордон реформ

У грудні минає два роки з моменту об’єднання митної та податкової служб у єдиний орган. Спочатку «щасливі разом» опинилися під  дахом Міністерства доходів і зборів. Опісля на зміну Мінздоху прийшла Державна фіскальна служба (ДФС). Підсумком цієї реформи стало повне «поглинання» податківцями митників. При цьому покладені раніше Конституцією обов’язки на «старий-новий» митний департамент при МФС ніхто не скасовував. Як уплинула податкова реформа на життєздатність митної системи України? Чому корупція не йде з кордону? Чим обернеться для країни перенесення на 1 січня 2016 року дати зближення з нормами європейського митного законодавства? Про це і багато про що інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів заступник голови Державної фіскальної служби України, глава митниці України Анатолій МАКАРЕНКО:

— Закон «Про державну фіскальну службу» не ухвалено. Кому зараз підпорядковуєтеся? І як працюється за умов відсутності чіткого розподілу повноважень та обов’язків між податковим і митним підрозділом відомства?

— Підпорядковуюся голові Державної фіскальної служби Ігореві Білоусу, а він — міністрові фінансів. Після поглинання митної служби податковою адміністрацією 2012 року сталася повна ліквідація найпотужніших її складових: підрозділів митної статистики, забезпечення електронного декларування та формування баз даних, митного контролю енергоносіїв. Всі напрямки роботи центрального апарату митної служби звели до одного (з 25-ти) департаменту Міндоходів. Це були недалекоглядні, суб’єктивні, шкідливі для забезпечення безпеки країни ухвали. Сьогодні за підтримки Глави ДФС відновлюється нормальна робота основних митних департаментів (адміністрування митних платежів, організація митного контролю, протидія митним правопорушенням), без збільшення штату і витрат на їх утримання. Але за умов певних бюрократичних процедур приймати оперативні і ефективні ухвали інколи вкрай складно.

— Тобто відсутність закону заважає нормально включитися в роботу?

— Сьогодні на Дегтярівській (будівля колишньої ДМСУ. — Авт.) не можуть зареєструвати жоден документ! Наприклад, щоб відправити у відрядження митників, спочатку потрібно зібрати декілька підписів і витратити багато часу, тоді, як раніше на все про все витрачалася година Це заважає роботі. Українська митниця завжди, а тим більше, за умов війни має бути сильним, оперативним органом.

— Тобто вам доводиться з кожним папірцем ходити на уклін до центрального  офісу?

— Річ не в поклонах. І я не та людина, яка кланяється. Митниця, на жаль, сьогодні не досить самостійний інструмент державної машини, але вона виконує при цьому серйозні фіскальні та захисні функції на кордоні.

— Порівнюючи досвід управління митницею у вигляді окремого відомства і  департаменту у складі ДФС, скажіть, яка з систем більш прийнятна за нинішніх економічних умов?

— Уявіть, що два відносно здорових організми злили в один. Дві людини стали однією. Ця людина — сіамський близнюк. Як ви вважаєте, це здорова істота?

— Ні.

— Чи може бути ефективною система, коли з цілого відомства зробили один департамент? Напевно, ні. При цьому митницю за чотири роки урізували на 7 тисяч осіб. У нас залишилося  лише 10,8 тисячі працівників, тоді як, наприклад, у  держслужбі статистики — 9 тисяч. Не кажучи вже про чисельність правоохоронних органів. Показник чисельності митників в Україні співвідносно до народонаселення — один із найнижчих показників у Європі. Ми перебуваємо між Швейцарією та Австрією. Хоча маємо зовсім інші проблеми на кордонах.

— У вас є  право вето при призначенні, чи все вирішує кадрова комісія?

— Таке право є. На мене ніхто не тисне. Глава Служби (ДФС) підтримав практично всі кадрові пропозиції. Всі керівники митниць призначалися з моєї подачі при узгодженні з кадровою комісією від громадськості. Тому мені і вдвічі боляче за їхні недоробки.

— На засіданні в Одесі Президент жорстко розкритикував вас і керівників усіх силових органів за відсутність поступу в боротьбі з корупцією та контрабандою на кордоні. Чому ці реформи не пішли на митниці?

— Функцію щодо протидії митним правопорушенням нам повернули за два тижні до відомої наради! Повторюю, абсурдним було положення, коли митні органи не мали повноважень для реалізації одного зі своїх завдань — протидії митним правопорушенням. Цю колізію керівництво ДФС усунуло. На запитання про корупцію я відповім, але спочатку скажіть, а що б ви зробили на моєму місці?

КОРДОН — ОБ’ЄКТ ЗАРОБЛЯННЯ ЧОРНОГО КЕШУ

— Перше — мінімізувала б контакт людей у погонах і декларантів. Друге — підвищила б їм заробітну платню. Третє — запровадила б персональну майнову відповідальність за завдання бізнесові збитків, щоб за свавілля митників не розплачувався бюджет.

—  Підписуюся під кожним словом. Доти, доки митник, як і будь-який інший державний службовець, не буде захищений заробітною платнею, і надійним соціальним пакетом, — він буде в полі для корупційних ризиків.

Сьогодні кожен ховрах у митному полі вважає себе агрономом. Всі накинулися на кордон, тому що — це об’єкт заробляння чорного кешу. У митні процедури вторгаються всі, кому не ліньки (правоохоронці, контрольні структури) і під ці дії прийняли відповідну законодавчу базу (постанови, розпорядження і подібне). За багато років довкола митниці зібралося потужне корупційне болото. Якщо це все не осушити, то система сама себе  не реформує. Повинна в цілому помінятися державна машина. Одним махом звільнити всіх митників не вийде, як у Грузії. І не тому, що не вміємо. Україна — не Грузія. У нас територія в рази більша, інша ментальність. Окрім того, зараз країна воює. Моє завдання — тримати митницю в стабільному стані. Митниця України має бути не лише структурою, яка формує бюджет, але й захищати кордон країни та її економіку.

— Але все не можна списувати на війну. Ви ж не залишите без реакції   зауваження Президента?

— Скажу більше, у перший же день після наради ми спільно з силовими структурами і СБУ розпочали комплекс заходів. Відпрацьовуємо основні напрямки ризику: порти, Західний і «зелений» кордон із Придністров’ям.

До речі, відповідаючи на ваше запитання про боротьбу з корупцією — за два минулі тижні за хабарі працівниками СБУ затримано трьох одеських митників. Жаліти нікого не збираюся. Тим більше, негідників у митних погонах.

— Ви дійсно вважаєте, що ловці корупціонерів усередині відомства — це  ефективно? Система сама себе не здає.

—  Згоден. Підрозділи, покликані боротися з корупцією в митниці, з часом самі стають її частиною. Тому потрібно створювати, як у Європі, зовнішній незалежний орган. Головне, щоб він із часом не став Главком Корупції. Є така українська традиція       — всі, хто закликає боротися з чимось, у результаті цьому й служить.

— Ви згадали про повернення функції боротьби з контрабандою. Чи ви спостерігаєте посилення її потоків (через сухопутний і морський кордон) з боку анексованого Криму?

— Ні. Цей напрямок ніколи не був проблемним. Щоб із Криму щось ввозити, спочатку потрібно завезти на півострів. Цього не відбувається. Але є закони ринку. Непорушні закони. Якщо є дефіцит, він обов’язково покривається пропозицією. Якщо немає внутрішніх джерел, з’являються зовнішні. Якщо є поле для недобросовісної конкуренції, з’являється контрабанда.

— Де зараз найбільші проблеми з контрабандними потоками?

— Традиційно — в Одесі, на Західному кордоні. Є проблеми з «сіркою» і контрабандою високоліквідних товарів таких, як, телефони  сегменту  лакшері, побутова техніка, одяг і подібне.

— Повторюватимете спецоперацію «Контрабанда-стоп!»?

— Ні. Спецоперації «без гасел» ми спільно з податковою міліцією та іншими правоохоронними органами проводимо постійно. Це зараз робоча практика. Завдяки тому, що митниця та податкова служба в одному відомстві, з’явилася унікальна можливість спільного відпрацювання внутрішнього ринку. Зараз, наприклад, митниця разом із податковою міліцією проводить  ряд операцій у цьому напрямку.  Перевіряємо інтернет-магазини і бачимо, як їхні господарі виходять на митне декларування зі сплатою податків. Значить, ми на правильному шляху.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ «ТІНІ» ЗБІЛЬШИТЬ НА 30% НАДХОДЖЕННЯ ДО ДЕРЖСКАРБНИЦІ

— Скільки можуть становити додаткові надходження до бюджету від боротьби з контрабандою?

— На мій погляд, за рахунок легалізації тіньових схем, зможемо збільшити надходження до держскарбниці мінімум на 30%. І зараз закриваємо схеми. Наприклад, від «перерваного» транзиту, або так званих «схем Курченка» (бензин ввозився на територію України і без сплати митних платежів випускався для вільного обігу), з початку року до бюджету надійшло 9 мільярдів гривень. Зростають, наприклад, надходження з митного оформлення одного контейнера. Раніше з сорокатонного контейнера збирали 6,4 тисячі доларів митних платежів, а зараз мінімум — 12 тисяч. Середня вага контейнера збільшилася з 13 тонн до 16 тонн, тобто раніше «крали» три тонни. Завдяки посиленню адміністрування митних платежів і контролю щодо заниження вартості, третій місяць поспіль виконуємо планові надходження до бюджету. Хоча в жовтні 2014 року товарообіг України становив 8,7 мільярда доларів, що менше, аніж за аналогічний період на 34,6%. Імпорт знизився — на 42% (легкові автомобілі, наприклад, на 57%), а експорт — на 25%.

— Доки існує «план» — залишаються залізні підстави для тиску фіскалів на бізнес і для корупції. Про це говорять і європейці. Чи вважаєте ви відмову від цієї норми необхідною умовою подальшого реформування митної та податкової систем?

— Я сьогодні ставлю завдання митникам узяти з товару, який проходить митне оформлення, встановлене Законом мито, ПДВ, а в необхідних випадках — акциз, заздалегідь об’єктивно визначивши митну вартість і кількість товару, яка ввозиться. На сьогоднішній день іде колосальна гра з вартістю  товару на кордоні. Ми намагаємося вивести всіх до легального поля. В ЄС це вже відбувається на автоматі,  а в нас імпортери все ще намагаються гратися в хованки з митницею. Якби ми адміністрували товар на всі 100% об’єктивно, то слово «план» зникло б із обігу. Митні платежі відповідали б обсягові, номенклатурі та вартості товару. Вважайте, що це ідея митного контролю і кольоровий сон головного митника.

ПОСКАРЖИВСЯ КОЖЕН ДЕСЯТИЙ

— Ви це називаєте приведенням до порядку, а бізнес — необґрунтованим  завищенням вартості товарів, які ввозяться ними, і відмовою розмитнювати товар за контрактом.

— Нічого подібного. Я готовий публічно під камери говорити з кожним, хто говорить протилежне. Якщо митниці пред’являються документи, де посередині шляху руху товару лежить офшор, то ми це бачимо і діємо відповідним чином.  Є біржові товари, їхня вартість усім відома. Але якщо в поданій декларації ціна в 2-3 рази вища або нижча за реальний ринок (не роздріб), то це або спроба піти від податків, або спроба вивести валюту за рубіж. Митна вартість 82% усіх товарів, що ввозяться до України, оформляється за контрактом (тобто по першому методу). Я за свої слова відповідаю. Решта 18% — це спірні моменти. З них половина містить чинник суб’єктивізму. Зі скаргою на дії митниці вийшла половина підприємців. Умовно 10%. Тобто кожен десятий поскаржився на роботу митників. Але й це багато.

— Який вихід бачите з ситуації?

— Подальше спрощення митних процедур при проходженні кордону і мінімізація людського чинника при оформленні товару. Але це однозначно ускладнення процедур контролю всередині країни.  Чому ви гадаєте в Європі дуже прості процедури  при перетині товаром кордону? Тому, що там його відстежують до самого виходу. А у нас контроль лише на вході,  а далі — він розчиняється всередині країни.

— Так проводьте постаудит-контроль. Це ж дозволено  Митним кодексом. Що заважає?

— Ця функція  вже 2 роки не належить митним органам. Зараз спільно з кращими фахівцями податкової адміністрації повертаємо її до життя.

— А чому зволікають зі створенням єдиної бази між митницею і  податківцями, що є однією з умов зближення з ЄС?

— Єдина база вже є давно. Ще до «легендарного» об’єднання. Але про які результати «на виході» може йтися, якщо немає «кінцевого пристрою» — касового апарату?

40% ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ ВВОЗИТЬСЯ ЗА ЗАНИЖЕНОЮ ВАРТІСТЮ

— Повернімося до розмитнення товару. Чи не розглядаєте варіант, щоб бізнес і профільні асоціації давали свої контрактні ціни для єдиної бази митниці?

— Вже домовилися з окремими галузевими асоціаціями імпортерів, що вони даватимуть такі дані. Ці ціни стануть відправним пунктом для боротьби з «сірим» імпортом. Домовленості досягнуто з Асоціацією побутової техніки, адже, за її оцінками близько 40% побутової техніки ввозиться до України за заниженою вартістю. Також досягнуто розуміння з асоціацією імпортерів рибопродукції, м’ясопродукції, фруктів  та овочів.

— Чи допоміг у роботі ухвалений депутатами закон про спеціальну економічну зону в Криму?

— Для митниці — додалася робота. Зараз митникам доводиться оформлювати тисячі декларацій, які проходять через адміністративний  кордон із Кримом. Політичний і економічний ефект мають оцінювати інші відомства.

— Україна відклала до 1 січня 2016 року імплементацію європейських норм. Чим це загрожує?

— Мене нещодавно запитав іспанський журналіст, чому Україна йде до ЄС і хто на нас там чекає? Я впевнений, що нас не потрібно чекати. Ми там уже давним-давно. Україна зробила свій історичний вибір ще за часів Ярослав Мудрого, і зараз лише повертається додому. У Бориса Акуніна є книга — «История российского государства», в першій частині якої розповідається про Київську Русь, її становлення й падіння. Так от, російський письменник (грузин за національністю, його справжнє ім’я і прізвище — Григорій Чхартішвілі) говорить, що Київська Русь — це шлях до Європи. Природно, що  це повернення затягнеться. Адже зближення з європейськими нормами значно спростило б процедуру фінансування для модернізації кордону, реформування електронних баз даних, покупки нового устаткування, сканерів і подібного.

— Скільки митниця освоїла грошей на модернізацію цього року і просить виділити з держбюджету на 2015 рік? Чи купуватимете сканери?

— У 2014 році кошти на розвиток митниці фактично не виділялися. І мені як керівникові митної складової ДФС буде соромно просити гроші з держскарбниці країни, яка воює. Тому зараз активно ведемо переговори з європейськими, американськими партнерами на предмет отримання міжнародної фінансової допомоги на технічне переозброєння кордону.

У ПОРТАХ З’ЯВИТЬСЯ «ЄДИНЕ ВІКНО»

—  Якщо на сухопутному кордоні митники ще якось справляються, то, за словами бізнесу, морський — переобтяжений різними дозволами і там потрібна кардинальна реформа. Якою вона має бути, на ваш погляд? 

—  Зараз спільно з багатьма структурами, портовим співтовариством реалізуємо програму «Єдине вікно» в порту. Вже діє пілотний проект у Одеському торговельному порту. Він дозволяє побачити шлях проходження товару, починаючи з моменту заходу до порту і в процесі всього пересування, за його логістикою. Ми бачимо, на будь-якій ділянці даного процесу чи є затримка з митним  оформленням, чи з якимось іншим виглядом контролю. Плануємо поширити цю практику, і на інші порти.

—  А яке напуття при призначенні  дав  вам прем’єр Яценюк і Президент Порошенко? 

— Не скажу.

—  Але  вас брали працювати не домогосподаркою додому, а — на держслужбу. 

— Мені поставили завдання — зберегти службу за назвою «Українська митниця». Я намагаюся це зробити.

— У своєму першому інтерв’ю після призначення ви сказали,  що коли не впораєтеся з поставленими завданнями, то підете...

— Три місяці поспіль митниця виконує завдання щодо наповнення бюджету. Центральний апарат митниці  структурований, управління оперативне та стійке. Я людина військова — є штаб, є «боєздатні» підрозділи, є результат перших виконаних завдань. Значить наразі — оцінка «залік». Залишатися можна лише на березі. А ми, моряки, море любимо.

— Вам не страшно було повертатися на роботу, за виконання якої посадили на чотири роки до в’язниці? Зараз ваші права й обов’язки не виписано. Знову є ризики.

— А що мені, по-вашому, робити? Мені 50 років. Я самодостатній. Будинок збудовано, сад посаджено, син            — виріс. Книгу пишу! Хочу займатися тим, що я вмію. Митницю знаю й «умію».

—  А право вето на неправильні завдання від керівництва є?

— У мене склалися комфортні умови роботи з керівництвом Мінфіну і  Кабміну. Мене чують, а не просто слухають.

— В останньому інтерв’ю сказали, що якби у вас був шанс вибрати  з ким із відомих людей поговорити, то це був би Володимир Путін. Чому? Ви вважаєте, що його можна просто так переконати аргументом «досить»?

— Ми обидва є військовими. Я досить довго ношу погони і він також. Гадаю, що він розуміє, що війна — це доля людей слабких. Сильні повинні розмовляти, а не стріляти. Я вважаю себе сильним!