Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Коротко

16 березня, 00:00

Нацбанк обіцяє доступ до валюти

Нацбанк не розробив програму заходів для полегшення доступу на валютний ринок підприємствам, які виробляють високоліквідну продукцію, повідомив Українським новинам директор департаменту валютного регулювання НБУ Сергій Яременко. «Ми цього не зробили, тому що це втрачає сенс в умовах вільного ринку, перехід до якого буде здійснено найближчим часом», — сказав він. На переговорах з МВФ, що відбулися в січні — на початку лютого, Україна зобов’язалася лібералізувати валютний ринок протягом березня. Однак за лютий НБУ здійснив лише декілька незначних дерегулятивних заходів, зокрема, розширив можливість відхилення курсів продажу готівки від офіційного курсу з 5% до 10%. С.Яременко не повідомив, коли Нацбанк завершить дерегуляцію валютного ринку, знявши ключові обмеження, зазначив тільки, що такі рішення можуть бути прийняті дуже швидко.

1 березня Президент Леонід Кучма доручив Кабмінові та НБУ до 10 березня розробити програму заходів для полегшення доступу на валютний ринок підприємствам, які виробляють високоліквідну продукцію, що має попит на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Монополіст до монополіста

Державна акціонерна компанія «Вугілля України» прагне отримати в управління дві збагачувальні фабрики та Єнакіївський коксохімічний завод (ЄКХЗ), повідомив Українським новинам керівник компанії (колишній профспілковий лідер) Віктор Держак. «Вугілля України» розраховує виробляти на ЄКХЗ високотемпературний кам’яновугільний пек (у цьому виробництві завод — монополіст) і препаровану смолу, які є сировиною для виробництва вогнетривкої маси. «Вугілля України» має намір постачати на ЄКХЗ близько 60 тис. тонн вугільної шихти щомісяця і виробляти близько 38 тис. тонн коксу. Зараз вивчається варіант реалізації коксу содовому заводу в Болгарії та на українські металургійні заводи, що ускладнено бартерними розрахунками за кокс і поділом ринку між декількома великими коксотрейдерами.

Компанія «Вугілля України» була створена на підставі постанови Кабміну від 2 жовтня 1998 р. і братиме участь у плануванні видобутку вугілля вугледобувними підприємствами, вестиме видобуток і реалізацію вугілля, а також постачатиме електроенергію на шахти.

Малих мало
Незважаючи на зростання частки малих підприємств у виробництві ВВП — із 4,1% 1996 р. до 7,6% 1998 р., — їхня роль в економіці держави залишається незначною, вважає голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель.
Нині в Україні діє приблизно 148 тис. малих підприємств, де працює 7% зайнятого населення. Їхня кількість за два останні роки зросла в 1,5 раза. У сфері торговельно-посередницької діяльності питома вага малого бізнесу перевищує 50%, а найнижча вона у сферах промисловості та капітального будівництва: відповідно 14% і 10% від загального обсягу. Однак, за словами О.Кужель, ці показники є вкрай низькими, порівняно з результатами розвинутих країн, де вклад малого бізнесу у ВВП сягає 70— 80%. У США, Італії, Японії, як стверджує голова Держкомпідприємництва, на малі підприємства припадає 50—78% трудових ресурсів.

Уся зброя на продаж

1998 р. оборонні підприємства України виконали робіт для Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на $56 млн., що в 3,5 раза більше, ніж 1997 р., — повідомив агентству УНІАН представник компанії. Представник «Укрспецекспорту» також зазначив, що основними видами військової та спеціальної продукції, що продавалася Україною торік, були авіаційна техніка, засоби радіолокації, зенітно-ракетні комплекси, бронетехніка та боєприпаси. Він підкреслив, що компанія як державний посередник у збройовому бізнесі реалізовує на міжнародному ринку озброєння більшість військової техніки, озброєння і технологій, котрі продаються Україною. На думку представника компанії, протягом найближчих 5 років на світовому ринку озброєння зростатиме частка модернізації серед загальної кількості контрактів, а Україна має в цій галузі гарні перспективи, оскільки ще з часів СРСР на її території зосереджено значну кількість ремонтних заводів. «Багато заводів мають унікальне обладнання і вже успішно виконали низку контрактів з іншими державами», — сказав представник українського збройового бізнесу.

Клуб розсерджених кредиторів

Переговори з Одеською мерією про погашення облігацій муніципальної позики емісії 1997 р., як і раніше, безрезультатні, повідомив Українським новинам керуючий директор у СНД Global Fund Management (GFM) Гліб Шестаков, котрий є одним із найбільших держателів одеських облігацій. За словами Г. Шестакова, GFM проводить переговори з іншими інвесторами про створення клубу кредиторів з групи нерезидентів, яким належить більше половини позики.

Заступник начальника управління фінансів міськвиконкому Костянтин Гой повідомив агентству, що для погашення облігацій мерія мобілізує активи, в які були вкладені кошти від позики, а також розглядає можливість продажу муніципальної власності. Переговори з інвесторами про спосіб і терміни погашення облігацій ведуться з осені минулого року. У травні-червні 1998 р. Одеса не змогла погасити річні облігації, розміщені 1997 р. на 61 млн. грн. з прибутковістю 50% річних, сплативши всього 250 тис. грн. з необхідних 91 500 тис. грн. У жовтні Одеса поновила погашення облігацій на користь фізичних осіб, яким належать папери приблизно на 2 млн. грн.

Готівкою краще не розплачуватися

Національний банк рекомендує банкам вжити заходів з обмеження розрахунків своїх клієнтів із використанням готівки, говориться у зверненні до банків заступника голови правління НБУ Ярослава Солтиса. Це «дозволить зменшити витрати на підтримку готівкового обороту в Україні, сприятиме попередженню зловживань юросіб у сфері оподаткування, що призведе до збільшення надходжень до бюджету». НБУ вимагає від банків до 1 жовтня провести серед клієнтів пропаганду щодо обмеження готівкових операцій і забезпечити зростання обсягів використання чеків як при розрахунках між підприємствами, так і при розрахунках населення з підприємствами торгівлі та сфери послуг. НБУ також пропонує своїм регіональним управління обговорити з облдержадміністраціями можливість встановлення правила розрахунків населення з підприємствами торгівлі та сфери послуг у великих сумах тільки з використанням чеків. Чинні правила дозволяють використати при розрахунках всередині України акредитиви, чеки, векселі та платіжні банківські картки. Однак переважна частина банківських розрахунків між підприємствами здійснюється прямими переказами коштів, а більшість населення розплачується готівкою.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати