Коротко / НОВИНИ КОМПАНIЙ

Кокс і метал зростають в ціні. За ними — акції

Київська інвестиційна компанія «Конкорд Капітал» рекомендує «купувати» акції Єнакіївського металургійного заводу (ЄМЗ), Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського (ДМК), меткомбінату «Азовсталь», Дніпропетровського метзаводу ім. Петровського (ДМЗ), Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча (ММК) і Алчевського меткомбінату (АМК) і «продавати» папери меткомбінату «Arcelor Mittal Кривий Ріг». Згідно з оцінками «Конкорд Капіталу», 2008 року в зв’язку з 100%-м підвищенням ціни на кокс порівняно з 2007 роком і 65%-м підвищенням ціни на залізорудну сировину з 1 квітня виробничі витрати українських сталевиробників виростуть на 59% — до $620 за тонну стальної квадратної заготовки. «Ми прогнозуємо на 2008 рік ціну $800 за тонну квадрата (на 55% вище середньої ціни минулого року). Таким чином, валовий прибуток на тонні стальної квадратної заготовки в середньому по галузі виросте на 44% — з $125 до $180», — зазначають аналітики інвесткомпанії Євген Червяченко і Андрій Герус. Зараз, за оцінками експертів, українські компанії торгуються з 20—60%-м дисконтом до світових і з 10—50%-м дисконтом до російських порівнянних компаній. Виняток становлять акції «Arcelor Mittal Кривий Ріг», які вже переоцінені ринком і торгуються з премією 30-80% до акцій порівнянних компаній.

Льон носитиметься — під час продажу «Рівнельон» з’явилися незадоволені

Запропонувавши 24 мільйони гривень при початковій вартості 19 мільйонів, хмельницький бізнесмен Олег Червонюк став переможцем конкурсу, організованого в рамках процедури банкрутства ВАТ «Рівнельон» (на переможця накладаються зобов’язання щодо збереження профілю підприємства, яке було одним з найбільших льонокомбінатів країни). У конкурсі також взяли участь київське ТОВ «Лінен-фореве», яке кілька останніх років орендує частину виробничих потужностей рівненського підприємства, а також ТОВ «Ефект-менеджмент». Представник «Лінен- фореве» повідомив журналістів, що компанія не згодна з підсумками конкурсу, оскільки пропонувала більшу суму. Вона, за його словами, може звернутися для захисту своїх прав до суду.

Віртуальна приватна мережа

Партнерську угоду про спільну діяльність у сфері надання послуг з управління IT-інфраструктурою уклали київське ТОВ «Астеліт» (ТМ life:) і один з найбільших виробників сітьового обладнання — американська компанія Cisco. Послуги будуть надаватися під брендом для корпоративних абонентів — BUSINESS life. Компанії також повідомляють, що «Астеліт» внаслідок бізнес-моделі, яка реалізується компаніями, зможе надавати клієнтам послуги з організації VPN-мереж (virtual private network — віртуальна приватна мережа), управління інформаційною безпекою, IP-комунікаціями. «Така бізнес-модель успішно реалізована у співпраці з Cisco багатьма провідними операторами зв’язку із світовим ім’ям», — повідомив менеджер розвитку бізнесу Cisco в Україні Олег Копилов.

Транш для Ощадбанку

Ощадбанк отримав від Міністерства фінансів України чергові два транші на загальну суму 200 мільйонів гривень для компенсаційних виплат вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР. Як повідомила прес- служба банку, «отримані банком 170 мільйонів гривень призначені для перерахунку на поточні або вкладні рахунки вкладників в рамках проіндексованих заощаджень, але не більше ніж 1000 гривень на одного вкладника. Транш в розмірі 30 мільйонів гривень призначено для виплат компенсації спадкоємцям вкладників, які померли 2005—2007 рр., а також померлих 2008 року», — говориться в повідомленні.

Що об’єднає українців і датчан

Група компаній «Рамбурс» (Київ) і компанія Trigon Agri (Данія) мають намір створити спільне підприємство Ramburs Trigon, яке буде займатися торгівлею сільгосппродукцією і управлінням підприємствами з її схову. Частка Trigon Agri в новому СП становитиме 51%, групи «Рамбурс» — 49%. Передбачається, що велика частина співробітників групи «Рамбурсу» працюватиме в Ramburs Trigon.

Феросплавний грунт для злочинного бізнесу

Цього року ВАТ «Запорізький завод феросплавів» має встановити системи відеоспостереження і контролю вартістю близько шість мільйонів гривень, повідомив голова правління ВАТ Павло Кравченко. «Ми дуже стурбовані крадіжкою металу, і вкладаємо близько шість мільйонів гривень в створення відеоспостереження і контроллінгових систем. Ми пішли на це, тому що за місяць у нас крадуть тисячі тонн. Злочинні організації активно діють щодо наших людей шляхом залякування, створюючи такі умови, що людині діватися нікуди», — сказав він. За словами Кравченка, метал розкрадається як з території ЗЗФ, так і з залізничних складів. Щомісяця завод відвантажує більше 40 тисяч тонн феросплавів, а розкрадання сягає двох тисяч тонн на місяць. На оплату охоронним організаціям підприємство щомісяця витрачає 800 тисяч гривень. «На такому розкраданні робиться оборот до $3 мільйонів щомісяця. Це і є грунт для тіньового бізнесу», — сказав глава правління ЗЗФ.