Кожен має відповідати за своє
Серед головних проблем найбільш гострою залишається капіталізація банків. Станом на 1 жовтня понад 60% усіх працюючих банків не мали капіталу в сумі, еквівалентній 3 млн. євро. Негативний вплив має й падіння курсу національної валюти, що зумовлює постійну гонитву за доларом.
Із цього приводу О.Сугоняко зазначив: «Для того, щоб банки могли нарощувати капітали, в країні мають бути створені відповідні умови. Головна з них — стабільність національної валюти. Але тут постає запитання: наскільки реальним є зв'язок курсу гривні з економічним становищем у країні? Сьогодні в Україні монетарна політика здійснюється у відриві від дійсних економічних процесів. До цього часу стабільність гривні забезпечувалася зовнішніми позиками. А за ці борги неодмінно розраховувалися банки: скажімо, осінь минулого року обійшлась банкам у $1 млрд. Тепер можна сказати з усією впевненістю: банки більше не зможуть брати все на себе, а тому проблеми з гривнею безперечно будуть. Ми маємо надію, що новий президент все таки зрозуміє необхідність зв'язку між монетарною та економічною політикою держави. Інакше Україна стане перед вибором: або стабільність гривні, або стабільність економічної системи».
Залишається й досі невирішеною проблема формування обов'язкових резервів од залучених коштів у іноземній валюті. Згідно з вимогами НБУ, резервування в цьому випадку має здійснюватися в гривні. За третій квартал цього року курс долара США зріс більше як на 12,5%. Навіть при стабільності залишків залучених коштів у іноземній валюті це вимагає від комерційних банків відповідного збільшення розміру резервування в гривні від валютних пасивів, на що в банків не вистачає гривневих ресурсів. Тому комерційні банки та АУБ наполягають на тому, щоб резервування валютних коштів здійснювалося у відповідній валюті. Якщо ж залишити чинний порядок, то, на думку банкірів, норму обов'язкових резервів необхідно буде зменшити принаймні до 5—8%. Але, як наголосив О.Сугоняко, «поки що в НБУ нас погано чують, мабуть, через політичний туман, який опустився на НБУ...»
Практично в Україні створюються надзвичайні адміністративно-нормативні умови, які мають реальну небезпеку для чинної банківської системи. Зокрема, це і спроба втілення підготовленого НБУ проекту Українського банківського союзу. Ось яку оцінку цьому нововведенню дав голова правління банку «Ажіо» Станіслав Аржевітін: «Про такий банківський союз мріють занадто хворі банки, але зовсім не мріють здорові. Можна об'єднати хворі банки, але від того їхня ліквідність не підвищиться».
