Країна «рад»?

Двері Європейського Союзу для України залишаються відкритими, але увійти туди поки не запрошують. Це не в останню чергу сприяє тому, що Єдиний економічний простір України, Росії, Білорусі та Казахстану стрімко переходить з міфу в реальність і навіть у практичну площину. Не залишається вибору й у підприємців обох держав. Їм доводиться енергійно підключатися до процесу.

Рада підприємців України при Кабміні та «Ділова Росія», за словами Бориса Титова (голови цієї громадської організації, що об’єднує російський середній бізнес), згодні в тому, що настав час конкретних кроків і реальної участі бізнесу в програмах щодо зміцнення економічних відносин між слов’янськими країнами. Дві бізнес-структури підписали в понеділок у Києві Меморандум про співпрацю.

Фактично йдеться про створення консультативного органу (російсько-української Ділової ради) для урядів обох країн. Як сказав Титов, якщо до добрих порад підприємців власті прислухаються, то процес оздоровлення економік піде швидше, й у результаті виграють усі. «У Росії вже проходять зустрічі з представниками галузей, з Мінекономрозвитку. Але подібна робота необхідна й при підготовці угод між країнами, щоб не пропустити дрібниць», — зазначив російський бізнесмен. Крім того, Ділова рада збирається брати участь в українсько- російських інвестиційних проектах і вирішувати питання взаємного захисту інвестицій. «Наше завдання сьогодні зробити так, щоб для бізнесу процеси глибокої інтеграції економіки обох країн були не такими болючими», — сказав голова Ради підприємців при уряді України Дмитро Швець.

При цьому залишається відкритим питання про те, чи будуть на високому рівні в ЄЕП, де, за словами першого віце-прем’єра України Миколи Азарова, рішення мають прийматися не нижче за рівень віце-прем’єрів, користуватися підказками бізнесменів. Проте підприємців обнадіюють уже самі перспективи ЄЕП: можливо, дешевші, ніж на світовому ринку газ і нафта, а також нарощування товарообігу... Багатьох приваблює можливість отримання обіцяного Віктором Януковичем подвійного громадянства й надання російській мові статусу другої державної для України. Але багатьох саме це й відштовхує... Чи дійсно сприятиме така ситуація розвитку співпраці українських і російських бізнесменів, ще не зрозуміло. Тим більше, що реальна ціна за всі ці радощі життя ще не названа.