Крайнім буде клієнт,

Банкам, які видають довгострокові кредити, ускладнять життя. Відповідну постанову (від 17 грудня 2007 року, №458) Нацбанк планує запустити в дію з 13 лютого. Згідно документа, при розрахунку показника адекватності капіталу, який показує співвідношення капіталу до активів, довгострокові активні операції фінансових установ, не забезпечені відповідною ресурсною базою, додатково зважуватимуться на коефіцієнт ризику в 50%.

Таким чином регулятор намагається зменшити ризики, які виникають при видачі кредитів на 25—30 років, які покриваються дво- чи трирічними депозитами. Тим часом опитані «Днем» банкіри свідчать, що частка довгих кредитів у банківських портфелях усе ж не зменшиться. Скоріше за все, постанова НБУ позначиться лише на кредитних відсотках з іпотеки, які внаслідок цього неодмінно зростуть. Отже, крайнім буде знову ж таки клієнт.

«Нацбанк змінив методику розрахунку активу капіталу, поставивши цим у невигідне становище банки, які займаються валютними операціями, і в першу чергу — видають кредити в іноземній валюті на іпотеку. Банки будуть змушені обмежити свою діяльність або ж менше видавати саме валютних кредитів. Підвищення у першому кварталі становитиме 0,5%. З наближенням другого кварталу ситуація стабілізується і ставки можуть знову понизитися», — говорить фінансовий директор компанії «Простобанк Консалтинг» Олександр Сєдих.

Згодний з колегою начальник департаменту роздрібного бізнесу і дистрибуції VAB Банку Антон Шаперенков. Однак його прогноз менш оптимістичний: не менше за один відсоток. «Я вважаю, що у цьому році фінансова ситуація у світі не зміниться. Якщо ж фінансова криза закінчиться цього року і з’явиться можливість залучати дешевші фінанси з-за кордону, які відповідатимуть терміну кредитування іпотеки, тоді ситуація вирівняється і ставки знизяться», — говорить банкір.

Свою точку зору щодо впливу даної постанови має заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. Він вважає, що всі питання можна врегулювати з допомогою пролонгації кредитів. Єдиним явним наслідком від дії нового нормативу він називає можливе зменшення термінів кредитування.

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, суттєвого скорочення цих строків не буде. Зменшаться хіба що темпи кредитування відносно минулих років, але не об’єми, говорить він.

Бажання Нацбанку зменшити ризики розривів ліквідності системи мало б позначитися на прибутках банків. Однак у арсеналі останніх існує для уникнення цього запасний варіант. «Вони можуть запровадити диференційовану ставку, яка залежатиме від терміну кредиту. Наприклад, у валюті на 5 років буде 13% річних, на десять років — 13,5%, на двадцять — 14,5%. Диференційована ставка вигідна банкірам, бо з одного боку створюються прозорі умови для клієнта, а з другого — зменшується кількість довгострокових кредитів (чого власне і домагається НБУ. — Авт. ). У той же час, якщо клієнт бере кредит на великий термін, то банк отримує додатковий прибуток», — пояснює Сєдих.

У розмові з кореспондентом «Дня» банкіри визнавали, що Нацбанк вчинив правильно. У той же час вони скаржаться, що постанова в першу чергу позначиться на діяльності середніх вітчизняних гравців. Банки з великим іноземним капіталом мають перевагу у вигляді кредитів із нижчими відсотками від материнських структур.

Не задовольняє банківські кола і час на підготовку до нововведення. Потрібен принаймні рік, говорять вони. Щоправда, такі думки видаються більш ніж дивними, бо Нацбанк неодноразово протягом останніх місяців натякав на такий сценарій.

Утім, у такому кроці Нацбанку Шаперенков вбачає і суттєвий позитив: «Якшо найближчим часом почне відбуватися те, про що говорить Юлія Володимирівна (Тимошенко. — Авт. ), тобто більш активне співробітництво з Державною іпотечною установою і можливе іпотечне кредитування в національній валюті за ставками 6—7% річних, то це може бути позитивним моментом для переведення кредитування у національну валюту».