Кредитні апетити треба обмежити...

Ключовий кредитор України МВФ прогнозує зростання зовнішньої заборгованості України за підсумками 2014 року до 102,2% ВВП і збереження цієї тенденції в 2015 році. Про це повідомляють у спеціальному звіті Фонду по країнах Східної, Центральної і Південно-Східної Європи. Ще раніше директор-розпорядник Фонду Крістін Лагард підтвердила, що Україні для стабілізації економіки потрібно додаткове фінансування, проте воно має надійти не по лінії МВФ. Водночас у Фонді спрогнозували, що в 2015 році обсяг необхідного Україні зовнішнього фінансування становитиме не менше 19 мільярдів доларів.

За даними НБУ валовий зовнішній борг України на кінець першого півріччя цього року становив $136,8 мільярда, скоротившись із початку року на $5,3 млрд. Але відносно ВВП, зазначили 18 вересня 2014 в НБУ, валовий зовнішній борг збільшився з 78,1% на початок року до 81,8% від ВВП.

Як безпечно «гасити» зовнішні борги? Про це «День» запитав екс-міністра економіки України, президента «Центру ринкових реформ» Володимира ЛАНОВОГО:

— Валовий борг України — це сукупний борг держави і різних корпорацій, банків та інших економічних суб’єктів. Держаний борг менший і складає приблизно 76% ВВП. На мою думку, більш важливим є не показник сукупного боргу, а ті боргові зобов’язання по цьому боргу, які наступають в найближчий період — до кінця 2014 року та протягом наступного.

Зростання боргу пов’язане з отриманням нових позичок. І МВФ робить прогноз про зростання кредитів, які отримає уряд. З одного боку, в країні відбувається сьогодні абсолютне зменшення ВВП. Причини цього — фізичне зменшення обсягів виробництва. Нині економічний спад становить 6%, а до кінця року може зрости і до 10%. ВВП для таких порівняння зазвичай вимірюють у доларах. А оскільки наш внутрішній борг, який становить півтора трильйона, переводиться в долари по курсу 17 гривень, то наш борг — значно менший.

Те, що зменшується ВВП в доларах означає, що наші можливості в доларовому обчисленні менші. І вони пов’язані не лише з купівлею продуктів всередині країни, а й за її межами. Наприклад, з Європи ми завозимо автомобілі. І наш уряд плескає в долоні, що імпортні мита у нас залишилися такими, як були раніше, і що це наче приносить додатковий дохід до бюджету. Насправді наш ВВП в доларах зменшився, і ми не можемо купити автомобілі за сучасними європейськими цінами. Як результат — в чотири рази зменшився імпорт автомобілів з Європи. Якщо простіше, то в населення зменшилися ресурси для купівлі товарів та послуг. Тільки експортери не втрачаються.

У нас, окрім зростання зовнішнього боргу, є великий внутрішній борг. І він практично такий, як і зовнішній. І відсотки у нас нині — це 15-17%. Додайте ще десь 2% різних премій посередникам, і виходить майже 20% річних. Частково його борг формує заборгованість перед Росією: три мільярда доларів кредиту, який отримав Янукович минулого року, та майже п’ять мільярдів доларів за газ. Це просто непідйомна сума для нашої економіки. Тобто внутрішній борг зростає ще й через необґрунтований тиск Росії. Як бути? Час зайнятися оптимізацією державного внутрішнього боргу (його реструктуризацією, переведення в інші режими, укладення нових угод з кредиторами).

Зараз у бюджеті 70-80 мільярдів гривень потрібно щороку витрачати на погашення державного боргу. Якщо запозичення зовнішні зростуть, то виросте і вартість обслуговування боргу, а відтак — і тиск на економіку. Через зростання основного тіла боргу витрати бюджету зростуть. Витрачатимемо не 70 млрд, а всі 90 чи 100 млрд грн, тобто четверту частина державного бюджету.