Кредити ЖКГ

Міністерство житлово- комунального господарства розробило черговий план порятунку своїх підприємств. Дати їм «друге дихання» планують з допомогою здешевлення залучених кредитних ресурсів. Опікуватися видачею кредитів, у разі успішної реалізації міністерського плану, повинна спеціально створена державна фінансова установа. Назву їй ще не придумали, але про основний принцип роботи розповіли.

«Проекти, які подаються до фінансування, повинні відповідати пріоритетам (програми реформування ЖКГ. — Авт. ). Вони повинні бути попередньо підтримані місцевими радами та прийняті до реалізації місцевої політики»,— пояснив міністр Олександр Попов. Тільки потім місцеві органи влади звертаються до фінансової установи, яка виділяє гроші під 1-8% річних.

Схема непогана. Але без надійних джерел наповнення озвучені ідеї залишаться намірами. Такий варіант міністр відкидає і вказує на наявність «чорнового механізму» можливих джерел. Він включає до нього співпрацю з міжнародними організаціями, недержавними пенсійними фондами, комерційними банками, а також кошти з держбюджету. Крім того, на наступний рік уряд заклав у бюджет на здешевлення кредитних ресурсів 200 мільйонів гривень, говорить міністр. Але не слід забувати, що поки що це тільки проект. Підтримує утворення нового кредитного центру виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Мирослав Пітцик. Але при цьому нагадує: здійснена раніше спроба створити подібну установу провалилася після намагань Мінфіну зробити її своїм структурним підрозділом. Тоді вона мала вигляд акціонерної установи, засновниками якої виступили Кабмін, міжнародні фінансові установи та АМУ.

«За» висловився й інший представник АМУ Юрій Ганущак. Проте у запропонованому варіанті він бачить деякі прорахунки. На його думку, це неправильні пропорції фінансування різними бюджетними рівнями. «Левову долю у цих речах бере державний бюджет... Сьогодні це добра воля міністра. Він бачить, якщо цього не зробити певним чином централізовано, то буде ще не один Алчевськ. Якщо ж дивитися у майбутнє, то кошти, які мають розподілятися, повинні йти за рахунок місцевих бюджетів... Можливий варіант державних капітальних вкладень в уставний фонд, можливий варіант щорічного здешевлення кредитів з держбюджету. Але якщо місцевий бюджет не буде фінансувати і, основне, не матиме що заставляти (для отримання прямих інвестицій. — Авт. ), то перспективи розвитку досить примарні»,— вважає Ганущак. Крім того, ускладнить справу і складна система отримання позик.

Свій шлях комунальної реабілітації міністру запропонував президент і науковий керівник програми ООН—ХАБIТАТ зi стратегічного планування в Україні Олександр Затолокін. Він вважає, що заважає не брак коштів на оновлення комунальних підприємств, а відсутність команд спеціалістів, які здатні правильно ними розпоряджатися. На підтвердження своїх слів він приводить дані Рахункової палати: «Залишок невикористаних коштів МБРР, ЄБРР за 2006 рік складає 1,146 мільярда доларів». То чого у нас не вистачає? Назване ж — лише одна з проблем, яка, на думку Затолокіна, підвищує вартість кредитних ресурсів для України. А от інша проблема стосується згаданої установи. Затолокін переконаний: її створення не принесе очікуваного фінансового ефекту, бо закон «Про банки і банківську діяльність» чітко визначає, що кредити можуть видаватися тільки через комерційні банки. Як результат, «це буде ще одна надбудова, яка матиме свій відсоток, і тут потрібно добре подумати».

До висловлених порад Попов пообіцяв прислухатися і разом з фахівцями вдосконалити чорновий план фінансової установи. Неспішність та зговірливість пояснюються просто: всі очікують підсумків виборів та наступної коаліціади...