Курс гривні: три варіанти
Експерти «Дня» назвали ресурси, за рахунок яких триматиметься економіка
Українська влада, зокрема і монетарна, робить все можливе, щоб не допустити стрімкого падіння курсу національної валюти. У понеділок на брифінгу міністр фінансів Наталія Яресько заочно «посперечалася» з Президентом України Петром Порошенком, який кількома днями раніше говорив у Давосі, що в лютому наша країна отримає від МВФ $7 мільярдів. Вона ж повідомила журналістам: «Якщо ми продовжимо (співпрацю з МВФ) і націлені на програму реформ з МВФ, то тоді, враховуючи МВФ і всі двосторонні і багатосторонні джерела, це буде до $10 мільярдів».
Але приз за відвертість у цьому диспуті, безумовно, мав би дістатися голові Національного банку Валерії Гонтаревій. У тому ж Давосі вона заспокоювала українських журналістів: «Для паніки немає жодних підстав». І зараз же сама собі суперечила, перераховуючи чинники, що вплинули останніми днями на готівковий ринок валюти: «Перш за все, це паніка серед населення і панічний попит. Друге — це пропозиція надлишкової ліквідності, яка може бути за рахунок соціальних виплат, і по-третє, зараз був сезон, коли під час свят багато карткових розрахунків, це сезонний чинник». Вона додала, що наприкінці року було здійснено значні соціальні виплати (близько 30 мільярдів гривень), і стверджувала, що це теж вплинуло на курс.
Цю думку, але вже без тіні іронії підтверджує економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов. За його словами, середня пенсія в країні становить менше ніж сто доларів. «Хто повірить, що пенсіонери всю свою пенсію хочуть поміняти на долари? — запитує експерт і відповідає: — Цього, звичайно, немає». Він звертає увагу журналістів на обсяг первинних продажів валюти за грудень минулого року — трохи більше ніж $200 мільйонів. Тоді як 2013 року, коли на ринку не було обмежень, середньомісячний обсяг ринку сягав, у тому числі й у січні, коли півмісяця країна не працювала, понад три мільярди доларів.
Експерт стверджує, що як мінімум мільярд доларів і тепер обертається на готівковому ринку, хоча Нацбанк це від громадян приховує. «І це не пенсіонери, — запевняє Блінов, — це підприємці, що конвертують свою виручку. Це середній бізнес, який через нестабільність податкового поля... просто переводить свої розрахунки в готівкову форму». Він посилається на слова багатьох своїх знайомих бізнесменів, які визнають, що збільшили «частку своїх неформальних розрахунків, а вони прив’язані до пунктів обміну».
На запитання про можливість утримати курс обміну національної валюти в межах бюджетного показника Блінов відповідає ствердно, але зазначає, що «лише за досить доброго збігу обставин, що не є надто ймовірним». Серед них він насамперед називає відновлення надходження грошей від міжнародних фінансових організацій — чотирьох запланованих на цей рік траншів МВФ ($5,7 мільярда) і додаткового фінансування Світового банку, ЄБРР і Європейського інвестиційного банку, також Євросоюзу (всі разом — $9 мільярдів).
«Якщо Україна повернеться в цей графік, то курс можна буде підтримувати на відносно стабільному рівні», — припускає Блінов, але стверджує, що «проти» грають величезні політичні ризики. Це фактичний розвал коаліції, високі коливання цін (зі знижувальним трендом) сировинних ресурсів на світовому ринку, відсутність внутрішніх фінансових ресурсів і слабкий зовнішній попит на товари українського експорту. Експерт критикує уряд за те, що він неправомірно розраховував, що торгівля з Євросоюзом, яка не зросла, а впала 2015 року на 30%, покриє втрати, що виникають через скорочення торгівлі з країнами СНД. Він зазначає, що дані за січень цього року «загрозливі»: зупинено експорт до ЄС меду (через претензії Чехії до його якості), а також зернових — через те, що наша митниця не змогла впорядкувати видачу сертифікатів... За його словами, експорт України за сценарієм, який стає базовим, знизиться з $35 мільярдів 2015 року до $30 мільярдів цього року. І це буде тиснути на курс обміну.
Експерт змальовує три сценарії. Перший, сприятливий, виходить з можливості отримання фінансування із зазначених міжнародних джерел у повному обсязі й економічної стабілізації на рівні 2% ВВП або навіть 0%. У цьому разі курс обміну зберігатиметься на запланованому в бюджеті рівні 23—25 гривень за долар. Вірогідність цього сценарію, на думку Блінова, менш ніж 50%. Більш вірогідним він вважає помірно-песимістичний сценарій, за яким зниження котирувань на світових товарних ринках триватиме не більше ніж один квартал. Відносини з МВФ будуть складними, і кредити Україна отримуватиме, як і торік, не в повному обсязі, а... на рівні 50% від запланованого. У цьому разі можливе відносно повільне і відносно передбачуване зниження курсу (30 — 32 гривні за долар). Хоча Меморандум з МВФ передбачає, що 2018 року, коли ця програма завершується, курс становитиме 25,1 гривні за долар.
Третій сценарій немовби повторює 2014 рік. Він виходить з варіанту відсутності підтримки МВФ, оскільки його вимоги не виконуються. У результаті зовнішня фінансова подушка зникає, зростає негативне ставлення населення до української влади і її нерозуміння міжнародними донорами. На зовнішніх ринках зберігається складна ситуація. «Тут можливі будь-які показники курсу обміну, які можуть мінятися раптово і дуже швидко», — прогнозує Блінов. «Це спричинятиме паніку, призводитиме до політичної кризи. І це буде процес, що самопідтримується і саморуйнується», — вважає він, але вірогідність такого сценарію оцінює не дуже високо (на рівні 15—20%).
Найбільш вірогідним він вважає сценарій №2, а для його реалізації рекомендує уряду послідовно виконувати домовленості з міжнародними організаціями і намагатися перейти до нової економічної політики. На його думку, вона має полягати у відмові від практики постійного затикання дір у державних фінансах і переході до спроб встановити і запустити якісь мотори, які дозволятимуть українській економіці збільшувати оберти.
