Курс на швидкі виграші

Світовий банк переглянув свій прогноз економічного розвитку для України до кінця 2007 року за трьома показниками: зростання ВВП, інфляція та дефіцит ресурсу валютних операцій.

«Всі ці прогнози підвищуються, і в основі всіх переглядів лежить один головний чинник. Українська економіка протягом багатьох років продовжує отримувати позитивні імпульси з боку світових цін. Світові ціни на експорт протягом останніх чотирьох-шести років постійно підвищуються і зростають швидше, ніж ціни на український імпорт», — говорить економіст Департаменту подолання бiдностi й економiчного менеджменту Світового банку Руслан Піонтківський. На підтвердження він наводить статистику: у першому півріччі цього року експорт подорожчав на 23%, що на 8% більше від зростання імпорту. Від цього економіка країни отримала значні обсяги коштів, а громадяни — змогли збільшити витрати на свої потреби. В результаті, як засвідчує практика, зріс внутрішій попит.

Проте, вважає Піонтківський, процвітання за рахунок цього фактора не може тривати завжди. За оцінками Світового банку, вже наступного року на міжнародних ринках слід очікувати погіршення ситуації. Піонтківський прогнозує, що поступово виявлятиметься тенденція до зменшення зростання ВВП. Iз сьогоднішніх 7,3% до кінця року залишиться 6,7%, а на 2008 рік, цілком можливо, і 6%.

Щоб прояснити болюче для більшості українського населення інфляційне питання, експерт вдається до причинних аналогій. Зовнішньоекономічні показники вплинули на темпи зростання дефлятора, тому цілком логічно, що динаміка споживчої інфляції теж пішла вгору. На її темпах позначилися зв’язки зі світовою спільнотою. Це — так звана імпортована інфляція продовольчих товарів, яка має глобальний характер, пояснює Піонтківський. Будучи учасником міжнародних торговельних відносин, країна її не може оминути.

А чи немає у Світового банку для нас якогось рятувального пристрою? Однак тут вважають, що спасіння лише в наших руках. Сприяти стабілізації інфляційного показника може гнучкість валютного курсу. Саме про неї нещодавно йшлося у Нацбанку. Незважаючи на те, що Україна поки що не готова до переходу на курсотворення у режимі «вільного плавання», зміцнення гривні за даних умов «може зняти певне напруження з ринку», вважають фахівці СБ.

Говорячи про нинішнє позитивне зростання української економіки, Піонтківський відзначив кілька ризиків, які можуть виникнути вже наступного року. Погіршення умов зовнішньої торгівлі призведе до зростання дефіциту рахунку поточних операцій до 6% від ВВП. Економічне ж зростання уповільниться до 5,5%, а у середньостроковій перспективі — до 5%. «Ми вважаємо такий темп цілком пристойним», — говорить експерт. Водночас для цього потрібно ще хоча б невеликі, але постійні структурні реформи.

Та директор Департаменту економічних досліджень і публікацій Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Блінов не має на прогрес у реформах особливих надій. На його думку, після формування нового складу урядової коаліції на це не варто розраховувати, адже політики майже не давали подібних передвиборних обіцянок. А ще ж попереду президентські вибори, які автоматично відсувають необхідні, але не завжди популярні реформи...

Знають про це й експерти Світового банку. Два роки поспіль вони пропонують державним керманичам врахувати їхню точку зору, але...Чергову спробу врегулювати це питання по-європейськи зробив головний економічний радник представництва Світового банку в Україні Мартін Райзер, озвучивши низку стратегічних рекомендацій для нової урядової команди. На його думку, вона повинна взяти на озброєння «стратегію швидких виграшів». Перш за все, вона передбачає ухвалення закону про держзакупівлі, бо нинішня система ганьбить міжнародну репутацію України. Далі — ввести в дію закон про акціонерні товариства, який вже розглянуто Верховною Радою в першому читанні. На думку Райзера, цей документ пришвидшить розвиток сфери корпоративного управління та дасть сигнал для іноземних інвесторів, які мають серйозні плани відносно України. І останній пункт європейських порад — ухвалення реалістичного бюджету на 2008 рік.

«При формуванні нового бюджету уряду довелося піти на певні поступки за рахунок майбутніх поколінь, за рахунок запланованих зовнішніх позик. На мою думку, всім політичним силам в Україні при формуванні бюджету потрібно знайти розумний баланс між інтересами сьогоднішніх та майбутніх поколінь і дуже обережно ставитися до номінального підвищення мінімальних зарплат і пенсій», — говорить Райзер.

Як же бути країні з такими порадами, коли майже кожен другий у ній не задоволений своїм рівнем доходів? Райзер пропонує реалізовувати щедрі урядові обіцянки лише за рахунок підвищення продуктивності праці. Тільки так, на його думку, можна уникнути надмірного бюджетного дефіциту, який вже звикли латати зовнішніми позичками. До того ж покращити свої фінансові можливості країна може і за рахунок Євро-2012, вважає Райзер.