Квоти замінять експортним митом?

Уряд розглядає варіант заміни експортних квот митом, повідомив під час парламентських земельних слухань президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Маркевич. Він уточнив, що Кабмін уже розробив відповідний законопроект, яким вводиться експортне мито на пшеницю в розмірі 9%, ячмінь — 14% та кукурудзу — 12%. «День» запитав експертів про те, як вплине прийняття такого документа на аграрний сектор та його учасників.

Поки що офіційного підтвердження такої заміни з боку влади немає. Однак немає й остаточного рішення уряду про продовження чи скасування квотування експорту зернових. Тим часом поставити кому чи крапку в зерновому питанні уряду таки доведеться, і то найближчим часом, адже закінчується термін дії квотування. Нагадаємо, що 4 жовтня 2010 року Кабмін встановив експортні квоти, а 8 грудня продовжив їх до кінця березня 2011 року, збільшивши загальний обсяг на 1,5 млн. тонн — до 4,2 млн. тонн. А кінець березня не за горами...

Який варіант (продовження чи скасування квот, введення експортного мита) обере уряд — не відомо. Але наприкінці минулого тижня заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Анатолій Максюта повідомив, що відомство не готує пропозицій з продовження квот на зерно.

Тим часом учасники аграрного ринку підтверджують існування законопроекту про експортне мито на зернові. «Так, він існує», — заявив у розмові з «Днем» президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. «Але ми категорично проти його прийняття, бо від його дії постраждають селяни (втратять частину прибутку), яким сьогодні й так не солодко», — говорить він. Козаченко розповів, що експортні мита на аграрну продукцію три роки поспіль вводить Аргентина. І за цей період, за словами Козаченка, вона «випала» з п’ятірки світових лідерів-експортерів аграрної продукції.

«У довгостроковій перспективі активне квотування зернових і непрозора система розподілу квот може стати серйозною проблемою для українського аграрного сектора», — говорить у коментарі «Дню» віце-президент інвестиційно-банківського департаменту інвестиційної компанії «Драгон Капітал» Юрій Астахов. Тому, вважає експерт, експортне мито може поліпшити ситуацію в галузі, бо сьогодні такі провідні гравці, як «Нібулон» і ряд міжнародних трейдерів, не можуть займатися своїм профільним бізнесом.

Експортне мито краще, ніж квотування зернового експорту, також говорить «Дню» керівник аналітичного відділу консалтингової агентства «ААА» Марія Колесник. Квотування, за її словами, викликало багато зауважень та критики з боку учасників ринку під час останнього розподілу, бо провідні компанії-експортери не отримали квот. Якщо ж експортні мита на зернові будуть однакові для всіх учасників ринку (не буде преференцій для окремих структур), тоді ринок тільки виграє, вважає вона. І хоча експортне мито значно краще для ринку, ніж квоти, але й воно, визнає експерт, несе негативні моменти для АПК. Зокрема, продовжує Колесник, воно йде в розріз із умовами торгівлі в межах СОТ. «Тому можливе невдоволення від інших країн-учасників», — прогнозує вона. Крім того, виникає й питання: «Хто його платитиме?».

За словами Астахова, фінансові витрати ляжуть на плечі зерноторговельних компаній, вони намагатимуться максимально перекласти цей вантаж на сільськогосподарських виробників. «У будь-якому випадку, маржа і перших, і других при цьому постраждає, що може негативно позначитися на всій галузі й обсязі інвестицій у неї», — деталізував він.

І все ж у разі введення експортного мита на зернові більше постраждають виробники, вважає Колесник. Експортне мито коштуватиме їм частини закупівельної ціни. «Від сьогоднішньої ціни ці 14% становлять близько 250 гривень, — підраховує потенційну втрату на одній тонні ячменю Колесник. — Це досить багато».

«Важко назвати експортне мито сприятливим для виробників зерна, але, з іншого боку, ми перебуваємо в тій ситуації, коли потрібно вибирати між поганим і дуже поганим сценарієм розвитку зернового ринку», — говорить «Дню» генеральний директор асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу» Володимир Лапа. І хоча експортне мито — ризик втрати частини прибутку для виробника. Однак у цьому випадку, на думку Лапи, ці втрати можна мінімізувати, а при бажанні чиновників — взагалі не допустити. Для цього, як пояснив експерт, у законопроект варто вписати механізм розподілу зібраних коштів між виробниками. Зокрема, продовжує Лапа, можна взяти механізм розподілу грошей пропорційно обсягам посівних площ ячменю, пшениці, кукурудзи, говорить він. «Здали відповідні документи, зібрали мито, кожен отримав дотацію», — пояснює Лапа.

У будь-якому разі, вважає Лапа, експортне мито можна встановлювати не довше ніж до 1 липня 2011 року, щоб воно не «зачепило» наступний врожай. За його словами, кон’юнктура на світових ринках змінюється в кращий бік, тому ніяких обмежень зернового експорту не повинно бути. Після появи на ринку нового врожаю експортне мито працюватиме проти виробників, пояснює Лапа. Його тривала дія не доцільна, на думку експерта, ще й через прогнози хорошого зернового врожаю.

За даними Міжнародної ради із зерна (МРЗ), у 2011 році очікується рекордний врожай у світі — 1,805 млрд. тонн. Це на 79 млн. тонн більше, говориться в березневому звіті МРЗ. Такий прогноз ѓрунтується на високих оцінках зернового врожаю в Росії, США та Євросоюзі. Хороші врожаї світові експерти очікують і в Канаді, Казахстані та Україні

Тим часом Американська торгова палата в Україні в листі до Кабінету Міністрів просить уряд та інші державні органи відмовитися від монополізації ринку сільськогосподарської продукції і якомога швидше відновити експорт зерна.