«Киснева подушка»... для економіки

8 вересня відбулося розширене засідання Кабміну. Окрім урядовців на ньому був присутній Президент України Петро Порошенко, спікер парламенту Володимир Гройсман, голови обласних держадміністрацій. Засідання анонсували ще на минулому тижні. Причина для його скликання — уряду потрібно якнайшвидше провести через Раду три законопроекти: про затвердження умов реструктуризації зовнішнього боргу з кредиторами, підвищення соціальних стандартів та внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу щодо конфіскації близько 1,5 мільярда доларів США (коштів і цінних паперів, які належали колишньому оточенню Януковича). Крім того мало обговорюватися і питання мобілізації, посилення державного управління, обороноздатності та цивільної оборони.

Втім засідання Кабміну почали з політичного питання: чи збережеться коаліція? Петро Порошенко запевнив — ніяких інших варіантів, окрім діючої не розглядають навіть теоретично. «Спроба одного із учасників коаліції розвалити її зсередини зазнала фіаско. Чотири політичні сили підтвердили своє бажання працювати заради України», — каже він і додає, що найближчими днями зустрінеться з учасниками коаліції, аби «знайти друге дихання в спільному марафоні». При цьому глава держави обіцяє Яценюку підтримати кадрові зміни в уряді, якщо таке рішення визріє в коаліції чи КМУ. «Рішення за вами (звернувся він до прем’єра. — Авт.), за коаліцією, за ВР, але ми маємо забезпечити сильну співпрацю», — наголосив Порошенко.

Далі перейшли до економіки. Міністр фінансів Наталія Яресько проінформувала, що проект державного бюджету на 2016 рік будується за курсом 22,4 гривні за долар. Економічний тил України посилить другий транш кредиту МВФ — у жовтні в розмірі близько 1,7 мільярда доларів. Президент попросив парламент підтримати закон про зростання соціальних стандартів, які збільшаться на 8—13%. Загалом зміни зачеплять 80 видів виплат. Найголовніша — прожитковий мінімум становитиме 1,33 тисячі гривень. За оцінками міністра соціальної політики Павла Розенка, ефект від підвищення соцстандартів відчують понад 12,5 мільйона українців.

Натомість спікер Гройсман запевнив, що Рада на наступному пленарному тижні розгляне соціальний, а також законопроект про реструктуризації боргів країни, про безвізовий режим, створення Антикорупційної прокуратури, тощо.

Тож представники трьох гілок влади зібралися разом, аби на камери розповісти про свої законодавчі плани. Навіщо такий розмах? Адже про підвищення соціальних стандартів прем’єр заявив тиждень тому і вже майже 2 тижні пройшло як Мінфін озвучив домовленості з кредиторами?

«Скоріше за все, — це домовленість про те, щоб ця перемога (реструктуризація, підвищення соцстандартів) не виглядала як досягнення когось одного, наприклад, Яценюка чи Яресько, а щоб політичними балами могли скористатися напередодні місцевих виборів всі учасники коаліції, Кабмін і Президент. Тому це й подається публічно як результат єдності дії всіх гілок влади», — пояснює «Дню» причину такої відкритості влади економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов.

Але це не всі причини. В парламенті потрібно продемонструвати єдність коаліції  і проголосувати за всі законопроекти, — говорить експерт. Адже, попри   розмови  про реформи, реально потрібних зрушень дуже мало.  Позитивне голосування  дозволить Україні, перше, офіційно  завізувати з  інвесторами  завершення реструктуризації  боргу і списати 4 мільярди доларів з основної суми боргу. Що це дасть? Нарешті в уряду з’явиться фінансовий запас,  «киснева подушка» для економіки, аби  розпочати  економічні зміни  в країні. Друге — завдяки підвищенню соціальних виплат трохи оживе внутрішній ринок, що підштовхне попит, а з ним — і економічне зростання всередині країни. Чи скористається уряд  цими шансами? Швидше за все, — так.  Адже у Яценюка два варіанти: або реформи,  або  на вихід з КМУ.

Втім, продовжує Блінов, бажання влади розділити досягнення «на всіх порівну» і, відповідно, логічна затримка з реальним прийняттям законодавчих змін, наносить шкоду країні. Так, зростання соціальних виплат має відбутися з 1 вересня, нагадує Блінов, але Радою відповідний законопроект голосуватиметься не раніше наступного тижня. Тоді ж він набуде й чинності, тобто не раніше 15 вересня. «Це серйозна проблема для соціальних служб, які вже почали нараховувати соціальні виплати за вересень. Вони не знають що робити», — каже він.

На думку Білінова, для уряду сьогодні є одна серозна проблема, яку на фоні наближення місцевих виборів не помічають. Йдеться про економічне зростання. «Інвесторів немає, приватизація гальмується через ряд причин, гроші міжнародними кредиторами виділяються, якісь кроки урядом робляться, але немає реального оздоровлення економіки. Не бачимо нічого і стосовно стабілізації курсу гривні», — пояснює він. Натомість привід для посилення інфляції цілком очевидний. І про нього прозоро уряду натякнула на останній Раді фінансової стабільності голова НБУ Валерія Гонтарева, уточнивши, що соціальні виплати — це добре, але як бути з накопиченими на Державному казначейському рахунку грошима, які в один момент можуть вихлюпнутися на внутрішній ринок через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, або у вигляді комунальних субсидії. Іншими словами, від уряду НБУ хоче почути його бачення, як утримати інфляцію в розумних межах.

А це можливо тільки шляхом реформ, вважають експерти. Чи є тут чим похвалитися уряду?

На думку Блінова — не дуже. Реформи, за його словами, ідуть, але дуже повільно.

За словами співрозмовника «Дня» у центральному офісі Світового банку (другий після МВФ міжнародний фінансовий партнер України), хоч певні ознаки економічного покращення в країні є, але темпи економічних реформ бажають кращого. «Ми не бачимо прогресу у боротьбі з корупцією. Вона зайшла у всі сфери життя... Недостатньо реформ у фіскальній сфері», — говорить співбесідник «Дня». Він додає, що ефективна фіскальна реформа не завжди потребує зниження податкових ставок. «Україні достатньо покращити адміністрування податків та запустити по повній використання трансфертного ціноутворення, щоб нарешті збирати податки з олігархів», — каже джерело. За його словами, банк також рекомендував уряду не поспішати з приватизацією, зокрема, найбільшого державного активу — Одеського припортового заводу. «Спочатку має бути вироблена прозора процедура приватизації та умови для інвесторів, щоб на конкурс не прийшли олігархи, прикриваючись якимись іноземними фірмами», — пояснив співрозмовник.

«Реформи за підсумками двох років мають підтверджуватися суттєвим економічним піднесенням в країн, а не просто номінативним зростанням доходів населення. У нас цього не відбулося після майдану. І далі спостерігаємо падання ВВП. Не факт, що у 2016 році відбудеться економічне піднесення. І це найбільша проблема!», — робить висновок Блінов.

Тож влада і далі активно використовує принцип політичної доцільності в управлінні економічними процесами. Замість того, аби використати кредит довіри і режим максимальної підтримки від Заходу, який Україна отримала після двох майданів від міжнародної спільноти. На українських керманичів пролився «інструментальний дощ» від глобальних партнерів країни, але вони від самого початку зайнялися не формуванням реформаторської національної «збірної», а політичними технологіями. Як результат, економіка і далі падає, а країна отримала гостру фазу вже відкритої внутрішньо олігархічної війни.