Кивок і тільки...

Президенти України та Росії Віктор Янукович і Володимир Путін учора в Москві, за повідомленням прес-служби Кремля, планували обговорити розвиток економічних зв’язків між країнами й, зокрема, вирішити деякі аспекти так званої «газової теми». Прес-служба говорить навіть про новий договір про розширення співпраці в газовій сфері. Утім РІА «Новости», викладаючи прес-реліз прес-служби, уточнює, що головну увагу на переговорах планується приділити обговоренню стану й перспектив розвитку економічних зв’язків у таких пріоритетних сферах, як енергетика, транспорт, космос, мирний атом.

«Планується, що Путін і Янукович детально обговорять можливості й перспективи вирішення цього завдання в світлі підготовки нового, повномасштабного договору про розширення співпраці в газовій сфері, а також виконання домовленості між «Газпромом» і «Нафтогазом України» про спільне освоєння структури Палласа на шельфі Чорного моря», — повідомляє прес-служба. «Передбачається, — деталізують автори повідомлення, — також розглянути такі важливі теми, як прогрес у переговорах про Азовсько-Керченске врегулювання, питання розширення договірно-правової бази перебування Чорноморського флоту Росії на території України». Крім того, на зустрічі лідерів України та РФ планується детально розглянути питання взаємодії в атомній енергетиці.

Що ж насправді відбувалося вчора в Білокам’яній? Поки що в інформаційному полі є лише деякі уривчасті відомості, особливо з газової тематики.

Думається, системніші дані можна почерпнути в повідомленнях на цю тему, що звучали з обох боків напередодні зустрічі в Москві. Схоже, українська сторона не покладає на черговий раунд газових переговорів великих надій. Такий висновок напрошується з висловлювання (19 жовтня) міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка під час презентації «Огляду енергетичної політики України», проведеної Міжнародним енергетичним агентством. «Ми заощадили 15% газу поточного року порівняно з минулим. Наступного року приріст видобутку газу в Україні становитиме 1,5 мільярда кубометрів», — прогнозував Бойко, відповідаючи на запитання про те, як українська сторона домовляється з російською в питанні ціни на газ.

Отже, або міністрові нічого не відомо про якісь нові домовленості, або ж він більш ніж не налаштований про них щось казати. Продовжуючи свою відповідь, він навіть не згадав про заплановані переговори, але зауважив, що зменшення споживання газу вдалося досягти за допомогою повного переведення більшості електростанцій на вугілля. Таким чином, за його словами, цього року Україні «вдалося заощадити 1,8 мільярда доларів за рахунок переведення майже всіх ТЕЦ на вугілля». Бойко заявив, що наступного року Україна має намір зменшити споживання газу ще на 12% проти нинішнього року. Щоправда, міністр не зміг розповісти, якою буде ціна на російський газ для України в першому кварталі наступного року, пообіцявши дати відповідь на відповідне запитання після прийняття бюджету.

Чи подіяла на російську сторону перспектива втратити найбільшого в Європі споживача газу? Глава Фонду національної енергетичної безпеки Росії Костянтин Симонов напередодні згаданого виступу Бойка зазначав: «Ніхто не приховує, що ринок України вкрай важливий для «Газпрому» й за обсягом сумірний з німецьким ринком. Ми ніколи не казали, що Україна для нас нецікава. І «Газпром», звісно, постраждає від скорочення закупівель». На цьому прагматик Симонов закінчився й постав у ролі «газового яструба». Він по-єзуїтському запитує: «Проте чи принесе це щастя Україні?» І починає аналізувати. Виявляється, реальна відмова України від російського газу відбувається, лише коли скорочується економічне виробництво, оскільки обсяги, що випадають, нічим не заміщаються.

Симонов упевнений, що найефективнішою альтернативою російському газу в Україні міг би стати шахтний метан (нагадаємо, Україна та Росія створили СП для його видобутку в Донбасі, про яке поки нічого не чути). Симонов вважає, що видобутку метану не приділяється достатньо уваги, оскільки в Україні вважають за краще говорити про сланцевий і зріджений газ, хоча газу з цих джерел не передбачається найближчими роками. А зима почнеться через місяць, «лякає» глава фонду. «Ніхто не сперечається, що Україна скорочує закупівлі російського газу, — констатує Симонов і досить єхидно зауважує: — Було б чудово, аби свій видобуток зростав, але цього не відбувається». А іншого газу в Україні немає, — констатує Симонов і, продовжуючи атаку, підкреслює, що в чинному газовому контракті передбачені штрафи за недобір газу. І хоча «Газпром» благородно не вимагає їх сплати, проте це, за словами газового знавця, не означає, що не вимагатиме в майбутньому.

Ніби заздалегідь моделюючи вчорашній раунд газового боксу в Москві, Симонов підкреслює, що позиція «Газпрому» незмінна, й компанія хоче стати акціонером ГТС України. Це, за його словами, викличе зниження цін більш ніж удвічі. «Ми довкола цього ходимо вже багато років, але нічого не вирішується», — сказав він і похвалив просту логіку керівництва «Газпрому»: «Не хочете домовлятися по трубі, тоді платіть за контрактом до 2019 року, далі буде «Південний потік» і розширення «Північного потоку», що дозволить повністю позбавити Україну транзиту».

Така загроза звучить уже не вперше. А от реанімація «Газпромом» теми ГТС і, отже, теми консорціуму — це вже щось, пам’ятається, в Росії стверджували, що консорціум перестав бути привабливим, і вимагали від України вступу до Митного союзу. Відповідь була чітко негативною. І, пригадавши, що в Україні є не лише труба, а ще й найбільші в Європі підземні газові сховища, без яких важко стабільно, особливо взимку, подавати паливо до Європи, в Кремлі, схоже, вирішили піти назад. Газовий ринок України, за словами Симонова, дорогого вартий. Звісно, думка Президента Росії аж ніяк не обов’язково збігається зі словами глави явно лобістської організації. Але як аналітик він міг брати участь у розробці російського підходу до переговорів, а тому не виключено, що він дійсно дещо знає...

Якщо в такої версії є реальний грунт, то це можна було б розцінювати як успіх України, яка неодноразово заявляла, що не заперечує проти створення трибічного газового консорціуму (Україна, Росія, Європа) в обмін на зниження ціни газу. Не виключено, що у відповідь українська сторона могла погодитися зі старою російською умовою: спочатку створюється консорціум на двох, і лише потім до нього приєднуються європейські компанії. Утім тут не можна забувати, що Україна вступила до європейського Енергетичного співтовариства, документи якого значно суперечать претензіям газового монополіста на гегемонію в Європі...

Отож, в основі нинішніх переговорів може лежати зовсім інший принцип. В Україні залишився менш як тиждень до парламентських виборів. Правляча партія гостро потребує якихось перемог, здатних підняти її рейтинг. І нова ціна на газ — це вам не гречка — хороший передвиборний дарунок. Уже сам факт вибору часу для зустрічі може свідчити про якісь попередні домовленості. Не виключено, що Янукович справді нарешті привезе з Москви нову газову ціну. Але яким буде «відкат» з боку України й чи проковтне його український народ — це велике питання, яке вирішуватиметься на тих же виборах...

P.S. Під час протокольної зустрічі після привітань із шістдесятиріччям Президент України зробив першу спробу порушити «актуальне» питання. На його репліку «ще й про газ поговоримо...» Путін відповів лише кивком.