Києву не вистачає «зоряних» готелів
Хоч і «незоряних», напередодні Євро-2012, виявляється вже замало
Заповненість столичних готелів преміум-класу сьогодні становить 50–60%, за оцінкою київських девелоперів, і значно перевищує цей показник, за даними самих власників «зоряних» готелів. Попит на готельні місця зростає з року в рік, що свідчить про великий потенціал розвитку цього сектору ринку нерухомості. Проте освоювати цей напрямок складно не лише зарубіжним інвесторам, але й вітчизняним девелоперам внаслідок недосконалого законодавства, а також дефіциту землі в столиці.
Нормативний показник забезпеченості готельними місцями на тисячу мешканців у Києві, за даними Київської міської держадміністрації (КМДА), становить шість місць. Це набагато менше, ніж у країнах усієї Європи. Наприклад, у Парижі цей показник становить 38,4 готельних місця, в Відні — 25,6, а в Москві — 9,6. Більше того, за розвитком готелів світового рівня Київ сьогодні перебуває на тринадцятому місці серед п’ятнадцяти столиць країн колишнього СРСР.
У столиці зареєстровано 122 установи готельного типу, з яких 85, власне, готелі на 7339 номерів і 16136 місць, а інші — відомчі гуртожитки готельного типу та кімнати для приїжджих. Для задоволення попиту на сьогоднішній день у столиці необхідно вивести на ринок близько тисячі номерів (приблизно чотири-п’ять великих готелів). А для повного задоволення попиту на готельні послуги необхідно побудувати ще чотири п’ятизіркових, 15 чотиризіркових і 35 тризіркових готелів. Що заважає?
Уявлення столичних урядовців і власників київської готельної інфраструктури не збігаються з нормами західних стандартів. Так, міжнародні сертифікати відповідності має 51 київський готель: «п’ять зірок» мають лише два готелі, «чотири зірки» — шість готелів, «три зірки» — 17 готелів; «дві зірки» — 20 готелів; «одна зірка» — сім готелів.
Інакше структуру ринку столичної готельної нерухомості оцінює київська влада. За даними фахівців КМДА, на ринку готельної нерухомості Києва працюють: три п’ятизіркові готелі, дев’ять чотиризоряних («Дніпро», «Національний», «Президент-готель Київський», «Дніпровський» тощо); близько 30, які відповідають стандартам «трьох зірок» («Либідь», «Київ», «Братислава», «Славутич», «Турист», «Русь», «Мир», «Воздвиженський», «Андріївський» та інші). Зрозуміла річ, у столичному адмінцентрі порахували те, про що відзвітували управлінці готелів.
Як не крути, проблема очевидна: у Києві бракує готельних місць, і вирішувати це питання необхідно в найближчі роки, раз Україна взяла на себе відповідальність прийняти фінал Євро-2012. За словами заступника глави Київської міської державної адміністрації Дениса Басса, розширення готельної мережі відбуватиметься одночасно із залученням інвестицій до готельного господарства як внутрішніх, так і зарубіжних операторів. Найближчим часом на сесії Київради буде розглянуто «Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів». Воно повинно сприяти залученню інвесторів. А згідно зі Схемою розміщення готелів у Києві, до 2012 року в столиці введуть в експлуатацію 55 готелів на 13169 номерів, яких буде близько 30 тисяч місць, із них 15 — п’ятизіркових, 24 чотиризіркових, 14 тризіркових і два в категорії «дві зірки». При цьому буде досягнуто забезпеченості населення в Києві готельними місцями за показником 12 місць на тисячу осіб, із розрахунку на чотири мільйони людей. Щоправда, в київській міськадміністрації наразі не говорять, хто має виконувати ці плани, написані явно під вимоги організаторів чемпіонату Європи з футболу.
Західних інвесторів на шляху до активного освоєння ринку зупиняють «паперові» складності виділення землі та оформлення дозвільних документів. Вітчизняні девелопери також не поспішають вкладати кошти в розвиток готельних мереж, а готелі, які перебувають у процесі будівництва, можуть бути «заморожені» в зв’язку з назріваючою кризою на ринку нерухомості.
Проте в розв’язанні проблем вітчизняної готельної інфраструктури є ще один нюанс, про який сьогодні вважають за краще не говорити. Щоб зробити установу даного профілю рентабельною, необхідно зводити великі будівлі, щоб за рахунок кількості заробляти на якість. Величезні «вітрила» не вписуються до архітектурного ансамблю старого Києва, до речі, не лише за естетичними параметрами, але й за технічними, а також за елементарними параметрами безпеки.
У світі існують два шляхи розвитку великих міст із величезним історичним минулим. Згідно з першим, в історичній частині міста повністю зберігається існуюча забудова. При необхідності нового будівництва дозволяється зведення будівель не вище існуючих і схожих за стилістикою з навколишніми об’єктами. Яскравий приклад такого розвитку — Будапешт, столиця Угорщини. Поєднання історичної забудови та сучасних будівель — це другий шлях для розвитку міста. Так зараз розвивається Лондон. Києву вітчизняні архітектори пропонують ще й третій шлях вирішення проблеми новобудов — винесення всіх сучасних висотних забудов за межу історичної частини міста.
Щоправда, є ще один дійовий спосіб «здобуття зірок» для готельної інфраструктури столиці: реконструкція старих відомчих закладів готельного типу, які на даний момент є низькоякісними та в більшості збитковими, проте мають або зручну прописку, або навіть певні площі безцінної столичної землі. Про це в КМДА також потурбувалися: у Києві буде реконструйовано 28 гуртожитків на 12 тисяч місць, а також побудовано шість нових.
Загалом же, сьогодні хороших готелів потребує не лише Київ, але й усі без винятку українські міста-мільйонники. Ця потреба вимірюється десятками, якщо не сотнями нових готелів. Ринок перебуває в зародковому стані, але в нього величезні перспективи.
