Ліки від депресивних настроїв

У Оболонському районі столиці у вівторок відкрили оновлену будівлю дитячого садка, яку тепер можна сміливо називати енергоефективною. Тут утеплили крівлю, зовнішні стіни, замінили вікна й двері, модернізували системи опалювання й освітлення, змонтували дистанційну систему автоматичного збирання даних про енергопостачання й сонячні колектори. У результаті ефективність системи опалювання зросла на 15%.

Цей реалізований проект може слугувати доброю «ілюстрацією» до політики корпоративної соціальної відповідальності, яку проводить компанія ДТЕК на всіх територіях країни, де розміщені її підприємства. «Термосанація дитячого садка № 573 — це пілотний проект, на основі якого можна оцінити ефективність і важливість роботи з термомодернізації будівель, — переконаний генеральний директор ДТЕК Максим ТИМЧЕНКО. — Наше загальне завдання — дати поштовх масовому розвитку таких проектів, і ми переконані, що, побачивши позитивні результати, інші учасники ринку теж підтримають нашу ініціативу. Енергоефективність залишається одним з пріоритетних напрямків соціальних інвестицій ДТЕК, які 2013 року будуть подвоєні й становитимуть понад 120 мільйонів гривень».

Тим часом, того ж таки дня Київ відвідав мер міста Бурштин Петро КРУГЛЯК. Гість столиці розповідав журналістам, що партнерство з компанією ДТЕК, якій належить Бурштинська ТЕС, наче влило в суспільне життя невеличкого міста, де живуть 18 тисяч людей, свіжу кров. За словами Кругляка, в нашій країні так уже повелося, що у невеликих міст маленькі бюджети. А це породжує у громадян депресивні настрої, навіює думку, що в таких міст одна перспектива — занепад.

Мер Бурштина зазначає, що співпраця з ДТЕК відкрила перед містом можливість планувати своє майбутнє. Якщо його бюджет становить усього 11 мільйонів гривень, то після розробки спільної з ДТЕК стратегії корпоративної соціальної відповідальності місто отримало додатково 12,7 мільйона. З них близько шести мільйонів гривень буде використано на термомодернізацію житлово-комунального господарства, що є одним з пріоритетів для міста. На другому місці — охорона здоров’я, й це теж визначено стратегією соціального партнерства, що передбачає 3,8 мільйона гривень на закупівлю діагностичного устаткування та ремонт міської лікарні, яка обслуговує близько трьох тисяч працівників ТЕС.

Кругляк зауважує, що Бурштин — досить складне місто, поділене на дві частини — стару й нову. Одній 500 років, другій — 50. У новому місті, за словами мера, понад 100 висотних будинків, два коледжі, школи, зокрема й ліцей та гімназія, шість дитячих садків. У зв’язку з цим Кругляк називає дуже важливою для міста присутність компанії ДТЕК. З її приходом до Бурштина була розроблена стратегія соціального партнерства до 2015 року, в якій визначена перспектива найважливіших галузей міського господарства.

Стратегія не забуває про розвиток бізнес-середовища. На цей проект, як повідомив Кругляк, виділено приблизно мільйон гривень. Ще один мільйон передбачено на підтримку соціальної інфраструктури Бурштина. Мер упевнений, що одним з результатів співпраці з ДТЕК у реалізації стратегії соціального партнерства буде підвищення інтересу до міста з боку інвесторів.

У той же час, міська влада зважає й на інтереси компанії й завжди готова піти їй назустріч, проявити добру волю й знайти компроміс. «Ми дотримуємося партнерських принципів», — говорить Кругляк і наводить приклад участі міста в модернізації Бурштинської ТЕС, зокрема в охороні довкілля й конкретно у створенні електрофільтрів. Цього року сесія міськради виділила на ці цілі три мільйони гривень з екологічних коштів, що будуть використані в проекті заміни електрофільтрів. Як повідомив мер, «ми готові до того, що наступного року й кожного подальшого року її збільшуватимемо». Заздалегідь уже обговорювалося, що за п’ять років фінансова підтримка станції містом становитиме 15 мільйонів гривень.

Кругляк зазначає, що «соціальне партнерство з ДТЕК уже вийшло за рамки енергетичних міст і поширюється на всі рівні влади, зокрема й законодавчої. Мер дещо дивується, що влада в нашій країні чомусь не чує представників малих міст, але дослухається до ДТЕК. Лише звертаючись до неї, з її допомогою місту вдається достукатися до найвищих ешелонів влади й розв’язувати свої проблеми.
Мер констатує, що співпраця з компанією зав’язана не лише на необхідності вирішувати якісь фінансові проблеми. На його думку, ДТЕК дає можливість кожному бурштинцю щось змінити у власному житті. «Коли люди, як то кажуть, бачать світло в кінці тунелю, в них з’являється бажання краще працювати». «Це такий важливий внутрішній енергетичний і психологічний поштовх для будь-якої громади». Голова міста говорить про психологічний стан громад невеликих міст, у яких сформовано депресивне мислення, вони не здатні творити, не креативні. Кругляк зауважує, що й усю нашу країну неможливо вивести зі стану стагнації, якщо громади будуть у такому стані. «А зміни в свідомості бурштинців починалися зі співпраці з ДТЕК», — розповідає він.

«Коли ми почали розробляти програми співпраці з містами на території нашої присутності, — ділиться спогадами менеджер зі сталого розвитку ДТЕК Вікторія ГРИБ, — ми дещо змінили акценти. Раніше ми більше працювали з міською владою. І в цьому не було нічого поганого. Але ми зрозуміли, що слід працювати ще й з людьми на цих територіях, а також з громадськими організаціями, що представляють інтереси громади. Інакше нас не розумітимуть. І перш ніж розробляти стратегії ми провели опитування співробітників наших підприємств. Ними були охоплені до 10% працюючих. Наприклад, у «Павлоградвугіллі» на наші запитання відповіли дві тисячі осіб, на Бурштинській ТЕС — триста. Опитування були проведені також у депутатському корпусі міст, серед працівників мерій і в громадських організаціях». Пані Гриб зазначає, що ті проблеми громад, про які говорять у міській раді, далеко не завжди збігаються з тими, «які бачать люди». Ми вважаємо ці думки головними й дуже часто орієнтуємося в своїх планах і стратегіях корпоративного соціального партнерства саме на них». Кругляк підтверджує ці слова й говорить, що завдяки ДТЕК у місті дали старт Агентству місцевого розвитку й створенню технологічного парку. На ці дві структури великі надії, оскільки такі парки можуть не платити ввізних мит, до міста прийдуть інвестиції та нові технології.