Ложа опоряджувальників

Світом колись правили а, можливо, і нині правлять таємні «ложі вільних каменярів». А ось на стадіоні «Донбас-Арена» в Донецьку є постійна ложа підприємства будівельних матеріалів Кнауф-Україна. Її отримано як заохочення за внесок у будівництво. Але сама будівельна галузь України переживає нині скрутні часи. У січні-липні спад у цій галузі становив 6,2%, а за січень-серпень — 8%. І це всупереч обіцянкам уряду налагодити будівництво соціального житла і спробам спростити дозвільні процедури. По відповіді на традиційне запитання «хто винен?» ходити не далеко. Будівництво не може розвиватися без фінансування. Але кредити нині в країні дуже дорогі, до того ж як для будівельників, так і для фізичних осіб. Тоді як урядова програма дешевого житла буксує і вимірює свої успіхи лише сотнями щасливих родин, тоді як помешкань потребують якщо не мільйони, то сотні тисяч.

І тим приємніше ознайомитися з роботою компанії, яка, незважаючи на кризу і спад, продовжує забезпечувати будівельну галузь сучасними опоряджувальними матеріалами. У розмові з директором із громадських зв’язків Групи компаній Кнауф в СНД Леонідом Лосєм «День» з’ясував, що в період кризи компанія не проводила і не проводить масових звільнень своїх працівників, а використовує трудові ресурси, що вивільняються, для модернізації виробництв та освоєння нових продуктів, які підвищують якість будівництва. Інвестиції Кнауф в Україну з часу її появи в нашій країні (1996 рік) вже перевищили 260 мільйонів євро. На жаль, цього року інвестиції в розширення виробництва не планувалися, оскільки, як каже Нестеренко, «ринок поки що, на жаль, не потребує додаткової продукції».

В Україні у Кнауф три підприємства. Донецьке, найновіше, є лідером у виробництві сухих сумішей, Київське виготовляє гіпсокартонні листи або, інакше, плити. У Тернопільській області розташоване підприємство «Скеля», що видобуває сировину для виготовлення гіпсу. Загалом у підрозділах компанії в країнах СНД сім тисяч працівників, а в Україні — 825. Але якщо у компанії в цілому мільярдний оборот, то на Кнауф-Україна припадає 100 мільйонів євро.

Директор департаменту системних рішень Кнауф-Україна Геннадій НЕСТЕРЕНКО розповідає журналістам про інноваційні продукти, які останніми роками буквально змінили обличчя будівництва в Україні. За його словами, не менш як 98% українських новобудов вводяться в дію з використанням матеріалів виробництва Кнауф. При цьому Нестеренко зізнається, що в той час коли лише розпочинав роботу в будівництві і йому розповідали про переваги та можливості гіпсокартону, то він не довіряв незвіданому матеріалові. Нині йому доводитися консультувати архітекторів і будівельників, займатися технічним супроводом будівництв. Він називає таку діяльність відмінтою рисою компанії. У результаті на будівництві майже всіх готелів, побудованих останнім часом, а особливо під час підготовки до Євро-2012, використовувалися матеріали, виготовлені цією фірмою. «Лише на Поштовій площі столиці, — зазначає Нестеренко, — стоїть три готелі, при спорудженні яких повною мірою були використані наші матеріали».

Серед інноваційних рішень, що використовуються при опорядженні готелів, Кнауф передусім називає гіпсокартонні листи і так звані сухі суміші. «Вони сьогодні стали в будівництві, як у нас кажуть, класикою жанру, — жартує інженер. — Вони застосовуються абсолютно скрізь і всіма. Наша система сухого будівництва стала практично всеосяжною». Але, аби випередити конкурентів, Кнауф пропонує не лише окремі матеріали, а й комплектні системи для опоряджувальних робіт у будівництві. До того ж для всіх без винятку зон. «Але ми не нав’язуємо матеріалів, ми з їх допомогою вирішуємо проблеми», — пояснює стратегію компанії директор «рішучого» департаменту.

На його думку, при будівництві та опорядженні готелів головною проблемою стає звукоізоляція. Найкраще обслуговування, бездоганно вивчений персонал не створять іміджу висококласному готелю, якщо в ньому не буде звукоізоляції в номері. «Такий готель втрачений для суспільства. Як спати в номері, де поруч грає оркестр, я знаю не з чуток», — зазначає Нестеренко і розповідає, що в Кнауф розроблено системи, які захищають людину від звукового, повітряного, ударного і структурного шоків. Зокрема, для цього використовуються багатошарові плити, виготовлені за моделлю «маса, пружина, маса». «Візьмімо для перегородки покладену в чверть і обштукатурену цеглу, — розповідає будівельник, — вона дасть нам перегородку, що захищає від приблизно 30 децибелів. А наша перегородка такої ж товщини з подвійною обшивкою гіпсокартоном (залежно від якості обшивки) дасть звукоізоляцію від 53 до 55 децибелів. А якщо обшити листами марки «діамант», то й 60 децибелів». Як розповів Нестеренко, при будівництві готелю «Зірка» в Буковелі (Івано-Франківська область) турецькі архітектори вписали нічний клуб у житловий корпус. «Ми виконали акустичну розв’язку цієї будівлі, інакше житловий сектор просто не зміг би працювати — спати там було б неможливо», — згадує фахівець.

Він також показує журналістам листи з підвищеним динамічним модулем пружності, які дуже добре гасять звуки низької частоти, а також перфоровані матеріали, які дають змогу підвищувати акустичні характеристики великих приміщень, наприклад, атріумів (інакше балрумів), холів. Вони ж завдяки своєму дизайнові використовуються і для оформлення приміщень. Гордістю Кнауф є гіпсокартонні листи, які можна будь-як згинати, що дає змогу архітекторам втілювати в життя найнестандартніші задуми .

Але, певно, найбільшою заслугою компанії перед Україною є її ініціатива запровадити в професійно-технічних училищах курс з роботи зі своєю продукцією. Це потребувало чималих витрат для модернізації навчальної бази таких училищ, забезпечення їх зразками продукції, навчання викладачів. Але все це було зроблено, і країна отримала й нові робочі місця, і кваліфікованих будівельників, обізнаних з найпередовішими технологіями.

Про якість їхньої роботи журналісти могли зробити висновки, відвідавши новий п’ятизірковий готель Fairmont Grand Hotel Kyiv. Показуючи його, Нестеренко пригадав, як випробовували на міцність заливку підлоги атріуму, в якій дещо засумнівався замовник. Тоді до ще не добудованої зали на своєму важкому джипі в’їхав керівник підрядної організації. Підлога, звичайно ж, вистояла. «Проте тепер, — сказала присутня при цьому працівниця готелю, — ми маємо можливість проводити в цій залі презентації нових моделей автомобілів».