«Лише 10% сімей у змозі винести тяжку хворобу»
Експерт оцінив урядовий варіант бюджету наступного року
Знизити скептичні настрої щодо намірів уряду — це сьогодні одне з головних його завдань. І міністр фінансів Наталія Яресько, яка не претендує поки на роль прем’єра, але по праву займає перше місце у списку можливих кандидатів на цю ще не вакантну посаду, квапиться розповісти, як пропонований нею новий бюджет забезпечить зростання реальної економіки 2016 року, які ресурси для неї він передбачає. Це, зокрема, збільшення закупівлі медичних засобів до 5,8 мільярда гривень з 3,6 мільярда 2015 року, виділення 3,5 мільярда гривень на будівництво доріг, 1,2 мільярда — на фінансування космічної галузі і 1 мільярд гривень — на фінансування інвестиційних проектів, які відбирає Мінекономрозвитку і торгівлі разом із членами парламенту.
Крім того, міністр розповіла, що проект бюджету передбачає 600 мільйонів гривень на закупівлю шкільних автобусів, 100 мільйонів — на підвищення енергоефективності, а 5,7 мільярда гривень — у держфонд регіонального розвитку. На цілі розвитку реального сектора економіки 2016 року підуть також притягнені державою кредити міжнародних фінансових організацій: $800 мільйонів від Світового банку — на дороги й EUR400 мільйонів від Європейського інвестиційного банку — на аграрний сектор.
Усі ці цифри, безумовно, вражають. Але чи повірять українці в те, що з їхньою допомогою вдасться зупинити падіння економіки й змусити її зростати? А головне — чи припиниться падіння їхнього життєвого рівня? Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що цього року економіка України впала до рівня 1995 року за ВВП і інфляцією. «Яким буде 2016-й, — запитує він і прогнозує: — Навіть теоретично він не може так різко розвернутися до зростання: наступного року все ще падатимемо. Хоча й не так стрімко. Офіційний показник падіння ВВП цього року, швидше за все, буде близько 11% або, можливо, 10,5%. А наступного року, повторюю, ніякого зростання ще не буде, навіть і 2%. Буде падіння, але не 10% ВВП, а, скажімо, 5%».
«Цього року інфляція становитиме 40—45%, — розвиває свій прогноз експерт, — а наступного року — 20—25%. Це буде уповільнення кризи. І це — позитивний чинник. 2017 року ми зможемо вийти на нуль. А 2018-го почнеться реальне зростання, причому незалежно від того, хто буде прем’єром». Повертаючись до 2016 року, Охріменко зауважує, що нинішній бюджет «роблять не під Україну — його роблять під МВФ. Поки ми з фондом дружимо, бюджет треба зробити таким, щоб йому сподобалося й щоб він дав хоч один або два транші. Після цього бюджет можна буде поставити на переробляння».
На думку експерта, зараз немає ніякого сенсу аналізувати бюджетні показники. Звертаючись до журналістів, він говорить: «Його змінять з такою швидкістю, що ви замучитеся переписувати». «У проекті бюджету номінальний ВВП, інфляція, дефіцит бюджету, — підкреслює президент аналітичного центру, — це справжня калька з меморандуму, підписаного з МВФ. Там усе ідеально підігнано. Наприклад, автори бюджету вважають, що збираємість податків зросте удвічі. Але на підставі чого? У результаті зростання експорту. Але якщо Росія запроваджує ембарго, то експорт туди впаде. Звідки ж візьметься зростання? Американська компанія, яка аналізує перспективи сільського господарства, вважає, що падіння попиту на зерно становитиме 12%. Цього року світові ціни на зерно знизилися на 22%, наступного — ще на 5%. А наш експорт — це лише зерно й метал, який і без того «впав» і, як передбачають, надалі падатиме. Коли падає ціна на нафту, то падають й ціни на метал і, відповідно, попит на нього».
«До бюджету у нас закладені успішні показники, хоча всі розуміють, що вони не підтвердяться, — констатує Охріменко. — Але темп кризи все-таки піде на спад. Є надія, що наступного року ми не побачимо якихось різких коливань курсу на валютному ринку. Нацбанк навряд чи робитиме якісь послаблення — він досить жорстко затиснув валютний ринок. І у нього це виходить. Так, курс може піднятися на короткий час навіть до 28 гривень за долар, навіть до 30 на кінець 2016 року. Але в принципі він коливатиметься в діапазоні 24, 25, 26, і це більш-менш усіх влаштовуватиме. Різких коливань не буде тому, що ринок затиснутий. У цих умовах імпортери не зможуть купувати сировину, що негативно впливатиме на виробництво. Отже, падіння промислового виробництва наступного року триватиме. Щоправда, не в нинішніх темпах».
«З 2008 року рівень життя населення в країні неабияк залежить від економічної ситуації, — говорить завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії й соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько, — у нас зараз немає резерву для можливості підтримки рівня життя незалежно від економічної ситуації. Сьогодні це, на жаль, пряма залежність. Але позитив тут у тому, що якщо економічне диво станеться з нами раніше, ніж прогнозується, то й рівень життя може піднятися мало не миттєво, без певного лагу».
«Проте, — продовжує вчена, — все залежатиме від дуже багатьох чинників економічного характеру». На її думку, передбачене бюджетом підвищення цін на алкоголь і тютюн призведе лише до того, що якість цих і без того шкідливих для людини й родинних бюджетів товарів стане ще нижчою. «Але це вже споживчий вибір. Замислившись про здоровий спосіб життя, їх можна й не купувати». Ціни на нагальні потреби, що зачіпають більшість сімей, особливо на фармацевтичному ринку, на думку Черенько, мають «ризики медичної вразливості, медичної бідності».
Якщо в середньостатистичної сім’ї частка витрат на лікарські засоби становить менше ніж 5%, то, на думку дослідника, у тих, хто зіткнувся з захворюванням, особливо серйозним, вони займають левову частку в бюджеті. «Сьогодні практично половина сімей потрапляють у зону ризику медичної бідності, — зазначає Черенько. — Це в разі захворювань середньої тяжкості. А якщо говорити про важкі випадки, то ризик стати вкрай бідними поширюється на більш ніж 90% сімей. Лише 10% сімей у змозі винести тяжку хворобу».
