Людина без нарукавників
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20050716/4126-5-2.jpg)
Професор Франц БУТИНЕЦЬ (м. Житомир) один з корифеїв бухгалтерської справи в Україні, автор численних монографій і засновник наукової школи. Та звичайно, усі свої висновки він робить на матеріалах аналізу роботи бухгалтерів- практиків. Напередодні Дня бухгалтера «День мав нагоду» поговорити з визначним фахівцем.
— Чи змінилися умови роботи бухгалтерів в Україні?
— Ситуація, на мою думку, стала ще гіршою. Не дають можливості нормально працювати часті зміни законів про оподаткуання. Кожного дня треба ці закони вивчати, знаходити їм відображення в бухгалтерському обліку. А найгірше, що їх нерідко видають задніми числами, а це означає, що в обліку треба щось виправляти, бо раніше було записано за старим законом, а тепер все треба проводити по бухгалтерських рахунках інакше. Тут ідеться, безумовно, й про спрощенців, для яких повернули стару систему аж посеред року. Отже, покращення немає. У день професійного свята бухгалтерів я хочу знову поставити перед урядом питання про те, що в країні вкрай необхідно зблизити податковий і бухгалтерський облік. Щоб уся країна працювала за однією схемою обліку. І податкова, і бухгалтерська звітність мають бути разом. Над цим повинні спільно попрацювати Мінфін і всі громадські організації, що причетні до бухгалтерського обліку.
— Сьогоднішній український бухгалтер стоїть ближче до Європи, ніж, скажімо, рік тому?
— У принципі ми наближаємося до Європи. Якби бухгалтерський облік в Україні дійсно вівся — і це наголовніше, то то можна було б сказати, що він у нас досить наближений до європейського і американського (Сполучених Штатів). Але якби він тільки вівся на підприємствах. А його немає. Бо ніхто не вимагає вести бухгалтерський облік, а наголошують тільки на податковому. А коли податківці приходять, вони перевіряють тільки доходи й витрати. Решту показників залишають поза увагою. І підприємства, які не виходять на фондову біржу, фінансової звітності взагалі не складають, а відтак практично і облік не ведуть. Хоча методологія обліку в Україні знаходиться на досить високому рівні, дуже близькому до європейського.
— Чи сумісне взагалі поняття про бухгалтера і бухгалтерію з роботою в «тіні»? Чому бухгалтери все ж таки погоджуються так працювати?
— Сам бухгалтер ніколи б не став працювати в таких умовах, тобто практично поза законом. Але його до цього змушує керівник, і діватися нікуди — бухгалтер, як правило, наймана особа. Його насправді не цікавить рівень прибутку — це питання керівника. А оскільки закони далеко не завжди дають можливість працювати прозоро, то це змушує керівника, а за ним і бухгалтера, йти «в тінь». Власник чи керівник доплачує певну суму, і бухгалтер йому допомагає відпрацьовувати тіньові схеми. Інколи бухгалтери так захоплюються ними, що навіть і керівника підштовхують, як зробити так, щоб не платити податків.
— Що має зробити влада, щоб подолати це явище?
— Щоб вивести економіку з тіні, слід перш за все відпрацювати закони. Якби вони були такими, що кожному підприємцю було б вигідно платити і мати у залишку свою певну долю прибутку, то, я певен, 90% підприємців вийшли б з «тіні», бо кожний керівник насправді хоче працювати прозоро і спати спокійно. Але якщо він не хоче бути збитковим, то у нього сьогодні альтернатива — припинити діяльність.
— Чи бачите ви зусилля з боку влади, спрямовані на те, щоб вивести економіку з тіні?
— З точки зору обліку, їх можна побачити, бо в методологічному плані вже багато зроблено. А от з точки зору практики економіки і в плані законодавчому я поки не бачу, щоб ми рили могилу «тіні».