«Маски-шоу»... проти пілотного проекту

Про це рішення уряду журналістам вирішили розповісти відразу три «губернатори» — голови Житомирської, Рівненської та Волинської областей: Ігор Гундич, Олексій Маляренко та Володимир Гунчик. Назва документа складна: «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, зруйнованих унаслідок незаконного видобутку бурштину». І приймався він, скоріше за все, не без боротьби між якимись дуже вже зацікавленими особами. Досить сказати, що ця постанова Кабміну (№1063), а також порядок реалізації пілотного проекту були прийняті ще 30 листопада минулого року і потім два з половиною місяці десь відлежувалися, як кажуть, для набутку «державної ваги».

Проте губернатори документ оцінили дуже високо. «Цю постанову важко переоцінити, — сказав голова Рівненської ОДА Маляренко. — Всі розуміють, що той ресурс, який є на багатих землях Полісся і повинен працювати на нас, на людей, створює поки лише велику проблему — впродовж декількох років обсяги нелегального видобутку бурштину більш ніж вражаючі. А держава від цих корисних копалин має дуже мало прибутку». Губернатор назвав постанову актуальною і надзвичайно важливою, але зауважив, що в цілому вона, на жаль, не вирішує питання легалізації видобутку бурштину. Він звертається до Верховної Ради: «Нам необхідний закон, який регулюватиме це питання в цілому».

Повернувшись до змісту постанови, губернатор розповів, що відповідно до неї не лише визначаються відповідальні виконавці (держпідприємство «Бурштин України» та дочірнє підприємство «Укрбурштин» державної акціонерної компанії «Українські поліметали»), але і передбачає, що Держлісагентство України повинне виставити на своєму сайті всі пошкоджені земельні ділянки. «Лише у Рівненській області їх нараховується до 4000 гектарів, — говорить губернатор, — і це, на жаль, більше, ніж у Волинській та Житомирській областях. Для нас це надзвичайно велика проблема. Ми сподіваємося, що завдяки постанові вже найближчим часом нам удасться врегулювати це питання».

«Перший і головний позитивний момент цієї постанови, — говорить голова Житомирської ОДА Гундич, — в тому, що ми припинимо знищувати ліси Житомирщини. Сьогодні це відбувається внаслідок незаконного видобутку бурштину. Крім того, постанова дозволяє і зобов’язує провести рекультивацію земель, відновити ліс і, головне — створити нові робочі місця. А це додаткові податкові надходження до бюджету та соціального розвитку регіону. Причому першочергово участь у рекультивації цих земель братимуть місцеві компанії. Я сподіваюся на те, що всі торги на право проведення рекультивації проводитимуться через систему ProZorro». За його словами, рекультивація понівечених земель може початися вже в кінці 2017 — початку 2018 років. «Затягувати тут нічого», — сказав Гундич і уточнив, що постанова уряду про проведення пілотного проекту працюватиме до 2021 року.

За словами голови Волинської ОДА Гунчика, велика частина пошкоджених земель — це ліси, що є державною власністю, а також належать лісгоспам. Тому держава в будь-якому разі відповідальна за рекультивацію цих земель як головний їхній розпорядник і власник. «Має бути цілеспрямована державна політика», — переконаний губернатор. Він цитує Президента України Петра Порошенка, який на нараді у Львові акцентував увагу на тому, що для легалізації видобутку бурштину мають бути підготовлені нормативні документи — закони та постанови уряду. «Напевно, інтереси різних сторін перетиналися, і це завадило народним депутатам підійти до ухвалення відповідного закону. Але вихід у світ постанови Кабміну — це перший серйозний крок. Перший крок державної політики в питанні регулювання видобутку бурштину в цілому. Я не ділю видобуток бурштину та рекультивацію земель — це два взаємозв’язані питання».

«Якщо говорити про Волинську область, то у нас сьогодні немає таких трагічних наслідків, як на Житомирщині та Рівненщині, але на Волині одна третина території — це родовища бурштину, — розповідає Гунчик. — Попередні оцінки говорять, що на території нашої області бурштину більше, ніж на Житомирщині та Рівненщині разом узятих. Це вимагає, щоб у нас були вжиті такі заходи, які зроблять неможливим знищення третини території регіону. Наші ліси — державна власність, де головним розпорядником є Держагентство лісових ресурсів. Ми з нетерпінням чекали цієї постанови, тому що розуміємо: за її допомогою удосконалюватиметься регіональна політика».

«Ще два роки тому, — продовжує Гунчик, — були проведені перші перемови з місцевими територіальними громадами, що виступили ініціаторами саме державницької політики щодо видобутку бурштину. У нас створені перші територіальні громади, кооперативи, товариства, які були готові підтримати державу в питаннях рекультивації на пошкоджених територіях і почати процес легалізації видобутку бурштину. А сьогодні постанова Кабміну чітко вказує, що дві державні компанії мають право цим займатися і, я думаю, будуть зобов’язані прислухатися до думки громад і залучити їх до цих робіт».

«Я вважав і вважатиму, що державна політика — це передусім, — додає голова ОДА, піднімаючи питання про створення в області комунального підприємства з видобутку бурштину та рекультивації земель, — але кого залучати як виконавця робіт, потрібно визначати відповідними договорами між державними підприємствами та комунальними, приватними, напівприватними, іноземними партнерами. Адже для рекультивації потрібно мати відповідне устаткування, чималий (фінансовий) ресурс і, найголовніше, відчуття відповідальності».

Розмова про комунальне підприємство була розпочата, мабуть, не випадково. Річ у тому, що того ж дня, а можливо і години, коли губернатор спілкувався з київськими журналістами, в Луцьку відбувалися тривожні події (див. «День» №26 від 16 лютого). Озброєні люди захопили приміщення обласної ради та провели там обшуки у пошуках опублікованих на сайті облради рішень про створення комунального підприємства «Волиньприродресурс» (воно отримало ліцензію на промисловий видобуток бурштину, торфу та міді на 56 тисячах гектарів землі).

От як, за повідомленням кореспондента «Дня» Наталії Малімон, прокоментував маски-шоу в органі місцевої влади голова облради Ігор Палиця. «Вперше люди повірили, — сказав він, — що зможуть самостійно, за рахунок додаткових надходжень до місцевих бюджетів, вирішувати спричинені десятиліттями проблеми — почати будувати школи, дитячі садки, дороги, інфраструктуру та створювати робочі місця. Люди повірили, а тим, хто «кришує» незаконний видобуток, не сподобалося...»