Майбутнє – в он-лайн

Ринок роздрібного фуд-рітейлу й операційні процеси самих рітейлерів в Україні можна охарактеризувати як застарілі. Саме в рітейлі, впродовж десятиліть, не змінювалася взаємодія клієнтів із супермаркетами (не враховуючи маркетинг). Якщо раніше, процес придбання продуктів передбачав взаємодію безпосередньо з продавцем, то 1916 року дана концепція була змінена в бік крамниць самообслуговування (див. крамниці Кларенса Сандерса), де споживач власноручно вибирав продукти на свій смак. Відтоді дана концепція не змінювалася: споживач повинен прийти до крамниці й обрати потрібні йому продукти, вистояти чергу і, проїхавши в пробці, нести додому свої покупки. Проте сучасний темп життя вимагає більшої оптимізації часу, а рітейлер — кращої взаємодії з кожним клієнтом. Створення конкурентного рітейлера вимагає постійного поліпшення бізнес-процесів і пошуку можливостей розширення потенційної кількості покупців. І саме сьогодні пошук нових точок дотику з клієнтом є одним із ключових метрик стійкого розвитку бізнесу.

Відносно низька маржинальність (націнка) рітейл-бізнесу підштовхує до постійного пошуку поліпшення й оптимізації бізнес-процесів. Зростання диджиталізації суспільства спонукало великі роздрібні мережі шукати ці точки дотику за допомогою інтернету. Наприклад, 1999 року в США була створена компанія Fresh Direct, яка поставляла свіжі овочі та фрукти до споживачів, які робили онлайн-замовлення. Таким самим прикладом раннього усвідомлення важливості он-лайн було створення компанії «Утконос» у РФ 2000 року, яка 2011-го повністю перейшла в он-лайн через стратегічну оптимізацію бізнесу. Згідно з оцінками консалтингових і маркетингових агентств, кількість європейців, які будь-коли замовляли продукти он-лайн становить близько 24% серед людей, що користуються інтернетом. Можна сказати, що відсоток не зовсім великий, але якщо люди в Європі не замовляють масово продукти онлайн, то це не свідчить про те, що вони не хочуть цього. Фактом цього є те, що багатьом із них подобається ідея не витрачати час на поїздку до крамниці та блукання серед товарних полиць, ідеться в звіті компанії Nielsen. Зручність покупки продуктів он-лайн є привабливим і для заощадження часу.

Не відстає від європейського тренду і вітчизняний ринок. Наприклад, на ринку України давно існує така компанія як Zakaz.ua, яка полегшує життя своїм клієнтам, а також допомагає збільшити товарообіг таких роздрібних мереж, як Auchan, Novus, Metro, Fozzy. У цілому, в Україні ринок доставки продуктів харчування зростає щорік більш ніж на 30%. При цьому можна сказати, що ринок не є насиченим, і попит — як якісний, так і кількісний — зростатиме й надалі.

Ключові фундаментальні чинники зростання обсягу цих послуг базуються на таких драйверах як:

• онлайн-проникнення — що більше інтернет-користувачів, то більшим є потенційний обсяг клієнтів;

• віддаленість крамниць — у цілому, великі торговельні центри з широким асортиментом товарів розташовані не біля будинку, і споживачам не завжди зручно до них діставатися, зокрема, такий драйвер є нагальним у США, де великі моли розташовані за межею міста. Проте це стосується й України: якщо раніше, споживачами мережі могли стати люди, що безпосередньо перебували в межах крокової доступності до крамниці, то сьогодні послугами обраної крамниці може скористатися будь-яка людина;

• заощадження часу — чинник, який, по суті, визначає потребу таких сервісів в Україні. Особливо гострим брак і раціональне використання часу відчувається жителями міст-мільйонників;

• габаритна і тяжка доставка — не завжди в людей є можливість скористатися автомобілем, і споживачам з великим об’ємом товарів незручно власноручно доставляти свої покупки, наприклад, мами з дітьми, організатори вечірок та ін.

Простими словами можна сказати, що сервіси з доставки продуктів пропонують комфорт для споживача при виборі продуктів. Адже споживачі купують продукти високої якості, обирають з широкого асортименту і головне — за ціною ідентичною в оффлайн-супермаркеті. Окрім спеціалізованих компаній, які пропонують послуги добирання та доставки продуктів, самі роздрібні мережі намагаються створити власну онлайн-торгівлю. Прикладом може бути діяльність таких роздрібних європейських гігантів як англійський Tescoи, французький Carrefour. Проте є велика різниця бізнесів і процесів, оскільки рітейлер — це заробіток на площі крамниці (полиці), а добирання, упаковка, доставка — це складний логістичний бізнес, який докорінно відрізняється від фуд-рітейлу.

На сьогодні, далеко не всі потенційні споживачі користуються сервісами доставки продуктів. Незважаючи що такі компанії, як Instacart (США), Ocado (Британія) або Zakaz (Україна), що розв’язують усі наведені вище проблеми, існують перешкоди, які на даний час не можна вирішити. Зокрема, компанія Nielsen провела опитування серед споживачів і з’ясувала, що головною перешкодою для користування сервісами  доставки продуктів харчування є неможливість попереднього пошуку/огляду бажаних продуктів: 69% покупців заявили про те, що вони вважають за краще вибирати продукти власноручно, більшою мірою це виявляється у виборі овочів і фруктів. Проте сервіси доставки йдуть назустріч споживачам і застосовують програми лояльності та беруть на себе додаткові гарантії за якість і повернення товарів.

У цілому, на українському ринку спостерігається висхідний тренд на збільшення уваги рітейлерів щодо онлайн-продажів. Усі роздрібні гіганти повністю підтримують цей канал продажів і всіляко схвалюють його, впроваджуючи відповідні ІТ-рішення.

Зміни форматів у роздрібному сегменті приходять не часто, але коли це відбувається, то вони ведуть до великих  змін, класичного бізнесу. Важливо зауважити: на ринках, що розвиваються, спостерігається наздоганяючий тренд розвитку та формування сегменту онлайн-доставки продуктів. Цей сегмент на сьогодні формується як з боку попиту (споживачів), так і з боку пропозиції (рітейлерів), тому конкуренція на сьогодні все ще низька, проте варто зауважити, що лише ті гравці, які зможуть сформувати робочу онлайн-модель, зможуть здобути лідируючі позиції в роздрібному фуд-бізнесі.

Зростаюча динаміка фудтех-ринку, безумовно, залучає все більше і більше інвесторів. Через обмежену статистику кількість і обсяг операцій в Україні продемонструвати досить важко, але точно можна згадати про багатомільйонні інвестиції з боку Chernovetskyi Investment Group в Zakaz.ua, EDA.UA (частина Foodout Group). Лише в ці два українські проекти з боку CIG було вкладено понад $3 мільйона, і за фактом розвитку компаній і майбутніх раундів це абсолютно точно лише початок великих історій українського підприємництва. Команда проекту Poster (система для автоматизації кафе, ресторанів) також на початку свого великого шляху залучила посівні інвестиції від 908.vc, компанія «Екіпаж-сервіс», що доставляє готові страви з ресторанів, 2012 року залучила кошти від групи українських та іноземних інвесторів та низки інших фудтех-стартапів.

Ринок Європи може похвалитися вищими показниками, так із 2012 року в foodtech-проекти було інвестовано понад 5,3 мільярда євро. Кількість раундів  2017 року сягнула 300, при цьому в Україні операцій можна налічити не більше одного десятка.

На графіці добре видно, що найрозвиненішими сегментами з 40% рівнем онлайн-проникнення (букінг і оплата) є перельоти та готелі. Далі йдуть також звична для всіх послуга доставки (20%), покупка речей і взуття (10%) і сегмент барів і ресторанів (10%).

Навіть у Європі сегмент продажів продуктів харчування он-лайн — близько 1%, що свідчить про величезні перспективи зростання навіть такого розвиненого ринку щодо кількості платоспроможних інтернет-користувачів. Так, за даними американської дослідницької компанії Forresterк 2022 року, 4,5% усіх покупок продуктів у Європі здійснюватимуться через інтернет.