Мер і його команда: час вчитися взаємодії
У Києві презентували освітній проект з муніципального управління
Успіх процесу децентралізації муніципального управління закладається насправді зовсім не в столиці, а в містах і громадах, які отримують, згідно з новим законодавством, нові обов’язки і розширені повноваження. Та чи готові керівники наших міст і громад до роботи в нових умовах, чи вистачить у них для цього не лише знань, а й креативу?
На допомогу їм вирішили прийти громадські активісти, розробивши освітню програму «Школа мерів», яка ґрунтується на кращих світових стандартах підготовки кандидатів на посади керівників місцевих органів влади. Вже у червні на базі Києво-Могилянської бізнес-школи (КМБШ) навчатимуться майбутні мери та їхні команди з 13 українських міст. Кращі з них матимуть також можливість пройти стажування в муніципалітетах міст Вишеградської четвірки.
Ініціатором цього незвичайного проекту разом з Києво-Могилянською бізнес-школою та за підтримки Інституту політичної освіти, громадської організації «Громадська рада Смарт-сіті» та Національного демократичного інституту (США) виступив голова Агенції з питань стратегічних комунікацій та розвитку «Спільні зусилля» Руслан Рохов. Представляючи цей проект журналістам, він вказав, що сьогодні міські голови ще не дуже розуміють, як в умовах більшої самостійності, коли вже не діє відмовка «Київ не дає», розвивати своє місто і які можливості відкриваються перед ними.
Розкриваючи сутність програми навчання міських голів, заступник декана КМБШ В’ячеслав Геращенко вказав, що під час навчання діячі муніципального управління шукатимуть відповіді на значущі запитання: «Якою є роль голови міста та його місія? Що таке феномен міста? В який спосіб виміряти успішність міських стратегів? Чим насправді керують та мають керувати мер і його команда? Що є справжньою стратегією розвитку міста?»
Відповідаючи на запитання «Дня» щодо головних проблем, які постануть в умовах децентралізації муніципального управління перед мерами та їхніми командами, Геращенко вказав, що «основний виклик для лідера такого рівня, як мер, це його спосіб мислення. Якщо не буде трансформації традиційного функціонального мислення на системне, то й проблем ЖКХ, освіти, медичного обслуговування за термін у п’ять років мер аж ніяк не встигне вирішити».
Він також нагадав вислів Конфуція про те, що людину можна визначити лише одним словом «взаємодія», якщо вона вміє знаходити шляхи до співпраці зі своєю командою. На думку науковця, якщо мер зможе побудувати відносини з депутатами, то успіх йому забезпечено. «Взаємність і взаємодія — це є фокус управлінця вищого ґатунку, — наголошує заступник декана, — не дія, до якої ми всі звикли, а взаємодія». І саме цьому вмінню приділятимуть чи не найбільшу увагу під час навчання...
«День» також дізнавався, як відбуватиметься відбір учасників проекту — мерів і їхніх помічників та прибічників, чи можливо, що з одного міста на навчання потраплять одразу дві команди, скажімо, чинного мера і його майбутнього супротивника на виборах? Геращенко не виключив такої можливості.
Але Рохов має іншу думку. Відзначивши, що 15 травня в Українському домі відбудеться презентація цього освітнього проекту «для всіх охочих», він вказав, що з одного міста до навчання може залучатися лише одна команда: «Вона розроблятиме одну стратегію для свого міста. А щоб вона була найкращою, для цього є конкурсний відбір. Матимемо 13 команд. Серед конкурсних завдань — написати есе про бачення розвитку міста через 10 років. За результатами цих робіт ми відберемо найбільш мотивованих людей і будемо вже на початку червня проводити з ними співбесіди. За їх результатами і буде відібрано на навчання найкращі команди. Серед критеріїв відбору не буде політичного фактору. Ставлення і до представників чинної влади, і до їхньої опозиції виходитиме лише від того, яку стратегію висуває команда та чи думає вона про розвиток міста, чи висуває свою стратегію лише з міркувань самопіару».
Однак певні розбіжності не завадили учасникам проекту підписати меморандум про співпрацю. Щоправда, Геращенко зазначив: «Підписую його за умови, що це буде не короткотерміновий, а постійний проект, адже мерів в Україні аж ніяк не 13, а депутатські команди, з якими головам міст слід вибудовувати взаємодію, складаються з тисяч людей, що беруть участь у муніципальному самоуправлінні».
