Мільйони зникають

Нам би сьогодні по- справжньому занепокоїтися, який вигляд має ззовні та зсередини наша країна. Бо видовище не з приємних. Ось що каже про ситуацію з вільними економічними зонами аташе з економічних питань Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Берталан Сентпетері: «Канули в лету угорські $100 мільйонів і чотири з половиною тисячі робочих місць, які планували створити на Закарпатті». Схоже, ми, принаймні в економічній сфері, маємо такий вигляд, наче нас роздирають внутрішні протиріччя. Держава продовжує м’яко стелити інвестору, обіцяючи сприятливий клімат. Але при цьому практично не звертає уваги на стогони інвесторів через зірвані договори.

Нарівні зі зміною законодавства у сфері ВЕЗ і територій пріоритетного розвитку іноземних і вітчизняних інвесторів зупиняє також встановлений нинішнім бюджетом ПДВ на інвестиції в основні фонди. Як розповів «Дню» голова об’єднання роботодавців Харківщини Леонід Рубаненко, сплата ПДВ з ввезеного обладнання має щонайменше два негативні моменти. По-перше, таке рішення прийняли в середині року, після підписання багатьох контрактів, перегляд яких сьогодні практично неможливий. Не передбачені й звичайні в таких випадках перехідні положення. «Обладнання завозять, як правило, те, яке в нас відсутнє або його бракує. Тобто це стратегічний імпорт. Як можна обтяжувати його додатковими поборами?! ПДВ на ввезену для власних цілей продукцію не повинне існувати», — обурюється Рубаненко, небезпідставно вважаючи, що 20-відсотковий ПДВ за рентабельності промислового виробництва не вище 25% зрештою призведе до прямих збитків підприємств. Й оперує прикладами. Харківський підшипниковий завод. Обладнання для модернізації виробництва в дорозі, а тут ліквідують вільні економічні зони та вводять ПДВ на інвестиції. І хоча Рубаненко впевнений, що підприємство не має іншого виходу, крім переозброєння виробництва, проте, на його думку, це серйозно позначиться на виконанні соціальних програм і роботі на зовнішньому ринку (незабаром Казахстан запускає аналогічне підшипникове виробництво).

Цими днями, коли саме час готувати до зими системи опалювання, припинилася модернізація теплоелектроцентралей у Криму. Про це минулого тижня йшлося на засіданні НКРЕ. Гендиректор ТОВ «Крим ТЕЦ» Едуард Кульбак розповів, що компанія Zorlu Energy Group of Companies планувала завезти та передати «Крим ТЕЦ» у фінансовий лізинг обладнання, що дозволяє знизити собівартість вироблюваних тут електроенергії й тепла. Але з’ясувалося, що інвестор повинен при цьому ще й заплатити $70 мільйонів ПДВ. Причому, ніхто не знає, як саме: чи відразу, чи поетапно, чи за вексельною схемою. Представники Zorlu Energy під час візиту Президента України Віктора Ющенка намагалися добитися якихось пояснень, але він лише руками розводив. А повернувшись до Києва, дав відповідне доручення Кабміну... Інвестор поки що чекає. А кримські енергетики у відчаї штурмують НКРЕ, вимагаючи про всяк випадок підвищення тарифу на електроенергію. Інакше їм не вижити. А після техпереозброєння могли б його навіть знизити для своїх споживачів. Якщо ж тепер комісія не піде назустріч і встановить тариф нижче 17 копійок за кВт.год, то станції доведеться зупиняти.

За словами Рубаненка, існує в змінах до порядку сплати ПДВ і ще один негативний момент. Йдеться про ремонтні підприємства, зокрема, авіаційні. Якщо раніше, оновивши іноземний літак, завод розраховувався з бюджетом авальованим векселем на суму ПДВ від вартості ремонту, то тепер йому треба платити податок від вартості літака. А це мільйони доларів й, отже, втрата конкурентоспроможності. У результаті вигідні замовлення підуть, скажімо, до Росії. А ми на всіляких бізнес-форумах зазиваємо інвесторів. Навіщо? Якщо наші умови їм підходять, вони й самі завітають.