«Молоток» із політичним обличчям

Важко було припустити, що навіть у самісінький розпал політичних баталій Фонд держмайна продовжить роботу та зуміє перерахувати до держбюджету понад 60 мільйонів гривень. А середину нинішнього грудня можна розглядати в історії ФДМУ вже як початок підготовки до чергових приватизаційних жнив, у ході яких цьому відомству доведеться повторювати торішній рекорд фінансових вливань до бюджету. Тим більше, що попит на них через зростання дефіциту обговорюваного нинi у парламенті головного кошторису країни обіцяє також істотно підрости. Згідно зі ствердженням голови фонду Михайла Чечетова, яке прозвучало на прес-конференції в Києві у вівторок, наступний 2005 рік має стати роком вдосконалення методів і механізмів приватизації та підвищення ефективності управління об’єктами державної власності, в тому числі управління державними корпоративними правами.

Напередодні стало відомо, що уряд заклав у черговий проект бюджету-2005 приватизаційні надходження в розмірі 7 мільярдів гривень. І Чечетов одразу і без будь-яких вагань заявив журналістам, що ця цифра фонд «не лякає», але він може гарантувати виконання бюджетних визначень лише в разі прийняття політичних рішень щодо продажi унікальних стратегічних об’єктів на найвищому державному рівні. Насамперед йдеться про Одеський припортовий завод і ВАТ «Укртелеком». До речі, ці два підприємства згадуються в пояснювальній записці до проекту бюджету, що може також означати, що нинішній уряд абсолютно певно схиляється до прийняття щодо них такого рішення. Питання лише в тому, чи підтримає його парламент і чи не заблокує згодом новий президент.

Згідно з проведеними у ФДМУ розрахунками, необхідні надходження в 2005 році, крім Припортового заводу й Укртелекому, може забезпечити приватизація пакетів акцій кількох вугільних холдингiв, наприклад, «Свердловськантрациту» та «Ровенькиантрациту». У фонді впевнені, що зробити це буде не важко, з огляду на позитивний досвід приватизації «Павлоградвугілля» та «Краснодонвугілля», а також держчастки в ЗАТ «Северодонецький «Азот». «Це з лихвою покриє 7 мільярдів гривень», — вважає голова ФДМ. Він ще раз наголосив, що для продажу всіх цих об’єктів знадобляться політичні рішення.

Високу політичну планку приватизаційного процесу ФДМУ доводиться піднімати не стільки з усвідомлення своєї відповідальності, скільки через те, що в Україні далеко не завжди можна знайти інвестора, для якого такі підприємства були б «посильними». «Треба розуміти, що стосовно таких об’єктів, як Укртелеком і Одеський припортовий завод (в Україні. — Авт. ) немає вітчизняних інвесторів, які можуть придбати пропоновані до продажу пакети, — наголосив Чечетов і додав. — Немає абсолютно жодних шансів, що на них прийде національний інвестор і переможе».

При цьому Чечетов перекидає місток до законодавчого забезпечення приватизаційного процесу та нагадує, що в країні відсутній не лише закон про глибину проникнення іноземного капіталу в стратегічні підприємства та галузі, на яких ґрунтується національна й економічна безпека країни, а й навіть і такі основоположні документи, як закон про ФДМУ та програма приватизації. Глава фонду сподівається, що положення політреформи, згідно з якими функції парламенту й уряду розширюються, допоможуть знайти підтримку в працюючих «в єдиному тандемі» парламенту та уряду в прийнятті цих законів. Фонд держмайна, на думку Чечетова, має бути підпорядкований і підконтрольний парламенту. «Необхідно максимально змістити функції підпорядкованості та підконтрольності фонду під дах Верховної Ради», — вказав глава фонду та пообіцяв, що після формування нового уряду фонд вийде з такою пропозицією.

Можна також припустити, що до відповідного закону фонд намагатиметься занести також і свої обов’язки з управління стовідсотково державними підприємствами, як і держчастками на частково приватизованих об’єктах. «Ми хочемо, щоб до бюджету активніше надходили також і зароблені цими підприємствами кошти у вигляді податків і дивідендів», — упевнено заявив Чечетов, відповідаючи на запитання «Дня». Відповідаючи на ще одне запитання «Дня», глава фонду розповів, що в році, що минає, він пропонував розподілити надпланові надходження від приватизації між соціальними й інвестиційно-інноваційними програмами уряду в співвідношенні «п’ятдесят на п’ятдесят», але не мав у цьому підтримки. При цьому Чечетов висловив надію, що нині до нього прислухаються. «Хотілося б, щоб у цьому новому бюджеті, нарівні з соціальними проблемами, головний акцент було зроблено на тому, щоб гроші від приватизації працювали на перспективу та були цілеспрямовано використані на фінансування пріоритетних інвестиційно-інноваційних програм». Віддамо належне його оптимізму. Але, схоже, уряд сьогодні думає не далі затикання раптово виниклих у бюджеті дір.