Монополії вбивають економіку України
Головне питання, яке стоїть сьогодні на порядку денному, в тому числі — перед новопризначеним міністром економіки Петром Порошенком, — що треба зробити, щоб якість життя в Україні покращилася, прибутки більшості громадян зросли, а їхні права і свободи, гарантовані Конституцією, не порушували? Єдиного й універсального рецепта немає, але якщо говорити про Україну, то найперше, що треба зробити, це здійснити системну демонополізацію. Мова йде не про Антимонопольний комітет і його роботу, а про створення умов і побудову такої системи, яка б передбачала конкуренцію на всіх рівнях, у всіх сферах: в районі, в області, в політиці та, звичайно, в економіці.
Що ми сьогодні бачимо? Із власного досвіду громадської роботи скажу: реальні, підкреслюю, реальні можливості звичайної людини досить обмежені. Якщо ти не дитина забезпечених батьків — твої шанси здобути хорошу освіту зменшуються. Без хорошої освіти й відповідних знайомств теж важко знайти роботу. Захистити свої права в суді? І це проблематично. Не кажучи вже про створення власного бізнесу, де кожен день може бути останнім через «увагу» до тебе чиновників або їхніх представників. Усі сфери закриті від українців, бо монополізовані окремими групами.
Переконана, що це не просто моє сприйняття і мій діагноз. Це реальність, у якій живуть понад 90% українців. Система суспільних і економічних відносин перевернута з ніг на голову. Візьмемо, наприклад, валовий внутрішній продукт. Аналізуючи ВВП, можна зрозуміти, що український малий бізнес, який у всьому світі є основним двигуном економіки, у нас — на правах «пасинка». Хоча в Данії малий бізнес становить 80% ВВП, в Італії — 60%. У той же час в Україні, незважаючи на те, що малими вважають 90% всіх зареєстрованих приватних підприємств, їхня питома вага у ВВП не перевищує 12—14%. І справа тут не лише в цифрах, а в тому, що за ними ховається простий, але очевидний факт: всі або майже всі гроші сконцентровано в політичних та економічних монополіях.
І ухвалений 22 березня Верховною Радою Закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» мало що вирішує, оскільки більшість його норм мають декларативний характер.
Зрозуміло, що такі економічні умови відповідно «малюють» і політичну картину. Політичні «ліфти» в Україні не працюють. Пропорційна виборча система, яка мала на меті структурувати політичну систему та посилити відповідальність, свою функцію не виконала. Тепер ми знову повертаємося до змішаної системи, де начебто більше шансів у незалежних кандидатів, тобто тих, хто не спроможний покласти декілька мільйонів доларів до партійної каси, проте має досвід, знання і бажання щось змінити в цій країні. Але чи зможуть вони перемогти, коли до них на округ спустяться політичні «десанти» з Києва, що матимуть майже необмежені фінансові ресурси? Хоч як це прикро, але в переважній більшості — ні.
Що робити? І чи є вихід з цієї ситуації? Звісно є. Україна з її людським та природним потенціалом має бути успішною. Можливо, нам знадобиться більше часу, ніж Польщі чи Сінгапуру, але результат неодмінно буде.
Саме робота, дії, системні й виважені, призводять до очікуваного результату, це доведено безліч разів і в різних ситуаціях. Наведу лише кілька прикладів.
Податковий майдан та збереження спрощеної системи оподаткування. Ніхто не вірив, що це можливо, коли ми починали акції проти Податкового кодексу, але нам вдалося відстояти права мільйонів людей, яких хотіли викинути на узбіччя. Так, у остаточній редакції Податкового кодексу не було враховано усіх наших вимог, але ми не дали знищити все. Весь 2010 рік ми боролися проти тоді ще проекту Податкового кодексу, боролися й після його ухвалення, було багато лідерів під час акцій протесту, але тільки «Фортеця» системно продовжує цю роботу після закінчення масових акцій. У профільному комітеті В. Хомутинніка підтримали нашу ініціативу про скасування низки штрафів та санкцій за порушення податкового законодавства 2012 року, уже схвалено в першому читанні запропоновані нами зміни щодо екологічного податку та плати за воду. Але головне — ми розпочали роботу щодо підготовки абсолютно нової податкової системи в Україні.
І справа не тільки в податках, не тільки в роботі бізнесу. Справа — у відчутті всіх громадян України господарями в своїй країні. А для цього треба в першу чергу обілити доходи громадян, зняти їх із «гачка» контролюючих органів. Саме тому ми подали урядовцям наш законопроект про зниження ставки єдиного соціального внеску до 18,1%. Для легалізації прибутків, для їхнього збільшення та для забезпечення гідної старості українців ми працюємо в напрямку підготовки єдиної, реальної та ефективної концепції пенсійної реформи, яка змінить систему соціального захисту в Україні.
Протягом декількох років ми — лідери громадських об’єднань у різних регіонах та галузях — постійно навчаємо підприємців їхніх прав, які є вже сьогодні, які постійно ігнорують чиновники через недостатні знання людей. Ми допомагаємо конкретним підприємцям у конкретних ситуаціях, щоб не втратили бізнес, щоб не зневірилися. І я знаю, що це не романтика, що саме такі, не завжди помітні, але постійні й важливі дії, їхнє розуміння і підтримка українцями сформують правильну й цілісну картину життя в Україні. Не ту, яка є сьогодні, яку намагаються зафіксувати на багато років наперед, а таку, при якій державна система справді буде працювати для всіх українців, а не тільки на монополістів у політиці та економіці. Ми маємо законодавчо змінити систему монополій, що існує зараз, на систему рівних прав і можливостей, у якій не буде місця корупції.
