А може, зразу на юань?

Національний банк України (НБУ) планує наступного року зробити російський рубль резервною валютою. «Коли ми переведемо рублі в першу категорію, вони стануть нашою резервною валютою, — повідомив у коментарі «Дню» голова НБУ Сергій Арбузов. — На мою думку, це буде наступного року». За його словами, такий крок допоможе створити в країні ринок рубля. Сьогодні товарообіг між Україною та Росією, за його словами, становить майже 50 мільярдів доларів. «Якщо переведемо хоча б 10—20% цього товарообігу в національні валюти, то отримаємо ринок російського рубля, якого сьогодні в Україні немає», — деталізував він у розмові з «Днем». Зокрема, уточнив Арбузов, для розрахунків Україні за російські енергоносії 2012 року потрібно створити ринок російського рубля на суму близько 10 мільярдів доларів.

Тож, схоже, що вже скоро валютний кошик України поповниться ще однією валютою — рублем. Зробивши такий анонс, голова НБУ зацікавив фінансистів та громадськість. Одразу з’явилися запитання, чому саме рубль, а не якась інша валюта, наприклад китайський юань? І чи не стане активне використання рубля на українських теренах першим кроком до інтеграції в Єдиний економічний простір із Росією? Про це та інше «День» запитав фінансистів.

Основна причина таких намірів НБУ, каже «Дню» директор Департаменту фінансових ринків АТ «Ерсте Банк» Роман Бондар, полягає в тому, що Україна отримала можливість платити Росії за енергоносії не лише в доларах, а й у російських рублях. Нагадаємо, в грудні 2011 року «Нафтогаз України» вперше провів часткову оплату російського газу в рублях. Тоді НАК перерахувала «Газпрому» 210 мільйонів доларів і 7,2 мільярда рублів. Рублевий міжбанківський ринок в Україні зараз невеликий, каже Бондар, тож російської валюти на ринку недостатньо для того, щоб «Нафтогаз» повністю задовольнив свої потреби. «Навіть якщо подивитися на структуру зовнішньоекономічних операцій, то імпорт України з Росії становить близько 35% всього імпорту, тоді як у структурі українського експорту експорт до Росії — лише 25%», — говорить Бондар. Тож, скоріше за все, нацрегулятору таки доведеться піти на такий крок, вважає експерт.

На думку керівника аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександра Вальчишена, зараз відбувається активний переговорний процес щодо співробітництва між Україною та Росією в різних сферах (нафтогазовій, фінансовій та інших). Паралельно Росія намагається зробити свою валюту регіональною та більш конвертованою, тож їй потрібно проштовхнути рубль до кошика валют, із яких формуються офіційні валютні резерви країн СНД, говорить далі «Дню» експерт. Так, каже він, Білорусь вже не тільки заявляє про активне використання рубля в розрахунках в торгівлі з Росією, а й припускає, що в майбутньому, можливо, прийме російський рубль як валюту, що замінить національну білоруську в системі внутрішніх розрахунків.

«Сьогодні існують підстави для введення російського рубля у валютний кошик, на базі якого формуються валютні резерви НБУ. В короткостроковому вимірі використання російського рубля в торговельних розрахунках може принести певну вигоду нашій країні — доступ до ліквідності (тобто — до грошових коштів, номінованих у російських рублях)», — підтримуючи ідею Нацбанку, каже Вальчишен. За його словами, отримати ці кошти в рублях можна кількома шляхами: продаючи більше товарів у Росію за рублі або купуючи ці ж рублі, продаючи валютні ресурси (накопичені в доларах, євро чи інших валютах), або ж взяти кредит у рублях. «Судячи з інформації НБУ, витрачати золотовалютні резерви на придбання рубля він не буде. Тож лишається два варіанти, з яких останній є менш витратним, з точки зору часу», — каже він. Однак у довгостроковій перспективі, на думку Вальчишена, прив’язка до рубля як резервної валюти може «вилізти боком». «Віддаючи крок за кроком незалежність своєї монетарної політики в бік більшого впливу іноземної валюти (будь-якої) та монетарної політики центрального банку іншої країни, ризикуємо втратити й політичну незалежність», — озвучує негативний сценарій валютної прив’язки Вальчишен.

На думку експертів, валютна підстраховка у вигляді кошика валют має бути в будь-якої держави. Вона допомагає зберегти грошовий «запас». Але не треба забувати одне правило, кажуть фінансисти, — тримати рівновагу й не прив’язуватися надмірно до якоїсь однієї валюти. Шкідливість надмірної прив’язки Україна відчула під час кризи 2008 року, коли більшість кредитів у економіці були видані в доларах. У нинішній структурі кошика валютних резервів НБУ частка долара поступово зменшується, говорить Вальчишен. Але, продовжує він, вона (частка долара в золотовалютних резервах. — Авт.) ще досить істотна — 43%. «Формуючи кошик валютних резервів, НБУ варто було б орієнтуватися на валюти тих країн, які у найближчі два-три роки будуть, згідно з прогнозом НБУ, МВФ та провідних приватних прогнозистів, по-перше, лідерами за розміром ВВП та темпами його зростання та, по-друге, водночас матимуть найвищий кредитний рейтинг», — каже він. За його словами, найближчими роками найбільш міцними будуть долар США, євровалюта, китайський юань та японська єна. «Тож на ці чотири валюти й треба орієнтуватися», — каже він.