Мрійники з Грушевського
Коли Юлія Володимирівна після свого «лаконічного» виступу передала слово Богдану Данилишину, приблизно одна третина залу потяглася до виходу. Міністр Юрій Луценко також покинув президію, щоб випити кави.
— Вас не бентежить, що бюджет ухвалюватиметься постановою уряду, — звернулася до нього кореспондент «Дня».
— Нехай це бентежить Уманського ( в. о. міністра фінансів. — Авт.), — віджартовувався Луценко
— Верховна Рада точно не проголосує, — долучився до розмови Володимир Ар’єв. — Адже депутатам удвічі урізують зарплату. За таке ніколи не проголосують.
— Та проголосують, куди подінуться, — запевнив його Луценко й замовив три чашки кави — собі, Ар’єву й Донію.
Юлія Володимирівна також сподівається на краще. «Думаю, що ми зможемо його ухвалити, й волі в політикумі України все-таки вистачить», — сказала вона вже після всіх виступів, коли в присутності представників профспілок і громадських організацій підписала проект держбюджету-2010. Крім прем’єра свій підпис під проектом держбюджету поставив виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський.
Тепер справа за малим — бюджет має пройти через горнило Януковича.
Ми звернулися до експертів «Дня» із запитанням: «Наскільки реалістичним є запропонований «антикризовий» бюджет?»
КОМЕНТАРI
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Case-Україна:
— Хоча остаточного варіанту бюджету ще немає, але до запропонованого існують певні питання. Так, дуже оптимістичним видається показник економічного зростання. Стосовно інфляції, то вона навряд чи буде меншою за 12—13% за підсумками 2010 року. Загалом, економічне зростання дійсно можливе в номінальних цифрах на передбаченому урядом рівні, але в реальному вимірі воно буде значно меншим.
У рамках підготовки бюджету-2010 важливо подбати про зменшення податкового й регуляторного тиску на бізнес. На підприємствах варто залишити більше коштів, щоб вони інвестували їх у свої виробничі потужності. У такий спосіб держава допомагає не просто бізнесу, а й собі. Адже бізнес виводить країну з кризи, якщо заробляє гроші. Тому, на мій погляд, у бюджеті на 2010 рік не потрібно підвищувати план зі збору податків, а залишити його на цьогорічному рівні. Якщо держава піде назустріч бізнесу, то приватні підприємства інвестуватимуть і створюватимуть робочі місця.
Мені імпонує думка про надання державних інвестицій через бюджет, але за умови, що вони підуть, наприклад, на розвиток інфраструктури. У той же час, навіщо фінансувати зі Стабфонду у виробничі потужності приватних підприємств? Це завдання приватних власників цих підприємств, а не уряду. Стосовно соціального сектору, то влада повинна індексувати соціальні виплати на величину показника інфляції. Наскільки це доцільно робити в 2010 році? З одного боку — так, адже мова йде про вразливі верстви населення. З іншого, підняття мінімальної зарплатні не може бути стовідсотково гарним заходом захисту для цих незахищених верств. Коли мова йде про бюджетні організації, не забуваймо, що вони отримують певну фіксовану суму й розподіляють її між своїми співробітниками. Тобто, коли зростає «мінімалка», вони переводять співробітника на 0,75 ставки, щоб платити йому ту ж зарплатню, а не звільняти. Для приватного сектора підвищення «мінімалки» не матиме позитивного ефекту. Навпаки, це відродить практику виплати зарплатні в конвертах та збільшить чисельність безробітних.
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економіст:
— До проекту бюджету є запитання. Наприклад, звідки візьметься дохід від приватизації у розмірі 10 мільярдів гривень? Сьогодні в світі інвестиційний попит залишається на низькому рівні. Якщо Україна запропонує певні об’єкти для приватизації, то де гарантія, що їх куплять? Зараз значною мірою всі податкові надходження виконують завдяки платежам бізнесу наперед. Як цю практику враховано в бюджеті? На мою думку, владі сьогодні потрібно уважно вивчити пропозиції великих підприємців стосовно того, як поліпшити умови їхньої роботи. Однак, йдучи на поступки, уряд повинен вимагати від бізнесу нарощування об’ємів виробництва. Не треба рухатися тільки в одному напрямку.
Про реалістичність виконання бюджету-2010 на основі таких макроекономічних показників судити важко. Будь-який бюджет в нинішніх економічних реаліях можна дуже легко оскаржити та присвоїти йому оцінку «нереальний». У світі та й в Україні ще не відбулося економічної стабілізації. На мою думку, стабілізація — це коли реальний сектор економіки протягом декількох кварталів, а не двох-трьох місяців, упевнено нарощуватиме виробничі обсяги. При чому нарощування обсягів відбуватиметься не тільки в традиційних видах економічної діяльності. Як тільки з’явиться така тенденція, тоді можна оцінювати той чи інший варіант бюджету на предмет реалістичності виконання. Тільки тоді, коли буде стабільна економічна платформа, бюджетний процес буде прогнозований. Без цього жоден бюджет не може отримати реалістичну оцінку.
Олександр РЯБЧЕНКО, економіст:
— У нас економічні показники в 2009 році наскільки вразливі, що було б дивно, якби 2010 рік не став роком економічного зростання. Гадаю, що виконання бюджету в поданому урядом форматі реалістичне. Більшість закладених макроекономічних показників реальні, зокрема, економічне зростання та промислове зростання. З приводу інфляції, звичайно, існують певні побоювання. Адже позики (зовнішні та внутрішні), як головний ресурс для покриття дефіциту бюджету, будуть присутні і в 2010 році. І вони рухатимуть показник інфляції вгору. Я був би радий, якби інфляція за підсумками 2010 року зупинилася на позначці, меншій за 12%.
І хоча цей бюджет реалістичний, але, вважаю, що він буде тимчасовим. Остаточно бюджетна картина стане зрозумілою тільки після виборів президента України. Тільки після виборів новий глава держави разом з парламентарями зможе провести остаточний варіант бюджету. Щоб головний фінансовий документ країни приніс економіці максимум користі, уряд повинен сьогодні розумно вирішити проблему фінансових запозичень. Позичені гроші повинні працювати на розвиток економіки, а не слугувати для покриття бюджетного дефіциту. Вони мають створювати додану вартість, з якої і повертатимуться кредиторам. Коли її немає, кредити повертаються з держказни за рахунок недофінансування певних соціальних програм. Якщо в 2010 році при досить великих обсягах запозичення збережеться цьогорічна тенденція з використання позик для покриття дефіциту бюджету, то 2011 рік буде дуже складним для України.
Валерій НОВИЦЬКИЙ, заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:
— Головна проблема всіх українських бюджетів у тому, що вони направлені тільки для залатування поточних дірок. Жоден бюджет не спрямований на фінансування науково-технічних програм, які сприяють формуванню інформаційної економіки. У нас наука, соціальна сфера фінансуються за залишковим принципом. А саме ці показники визначають економічний розвиток будь-якої країни. На мій погляд, сьогодні головне питання полягає не в тому, як покращити бюджет. Настав час змінювати підходи до розвитку власне економіки України й на новій основі конструювати бюджет. Наприклад, соціальні видатки уряду можуть бути різними: або роздавати гречку перед виборами, або втілювати програми з виховання висококласних спеціалістів у перспективних дисциплінах. Сьогодні багато говорять про розвиток вугільного сектору, про мільйонні вливання держави в нього. А чому не ставлять питання про направлення у ці регіони грошей для започаткування інноваційних виробництв, які дозволять новому поколінню працювати не лише в шахтах? Проблема України полягає в тому, що вона до сих пір орієнтується на просте технологічне відтворення у тих галузях, від яких поступово відмовляються провідні країни світу. Світові держави- лідери обирають шлях активного технологічного розвитку, адже для них важливий не скільки показник ВВП, як збільшення у ньому інформаційної місткості. Україна має враховувати світові тенденції і впроваджувати їх у себе, у тому числі — за допомогою бюджетного фінансування різноманітних інноваційних програм.
Володимир СТУС, керівник групи аналітики та прогнозування Центру стратегічних ініціатив:
— Бюджет — це можливість планувати управління прогнозованою економікою. В Україні та світі нинішня економічна ситуація не дозволяє говорити про чітку прогнозованість і, відповідно, планування. Тому бюджет-2010 буде виконуватися в ручному режимі, і всі зміни вноситимуться до нього по факту заднім числом.
На мою думку, поліпшити бюджет-2010 можна багатьма пунктами. Але я наведу декілька прикладів, які можуть допомогти наповнити бюджетну казну й вирішити проблему з надмірним дефіцитом бюджету. По-перше, можна запустити прогресивну шкалу оподаткування доходів, а не підвищувати податковий тиск на малий і середній бізнес, 40% якого вже і так збанкрутувало. По-друге, невже так важко запровадити податкову ставку на дивіденди в особливо великих розмірах, ввести податок на спадщину для великого бізнесу, пильніше слідкувати за вивозом капіталу в офшорні зони? Так, США та європейські країни «тиснуть» на податкові зони й податкові раї — і гроші повертаються. А Україна чомусь не звертає увагу на цей важіль. Насправді внутрішніх джерел бюджетного наповнення безліч, але їх ніхто не бере до уваги. Краще викручувати руки бізнесу, позичати, але не використовувати вільні фінансові джерела наповнення бюджету. Чому їх не використовують? Бо донори політпартій не зацікавлені у цьому.
