«Ми вважаємо державні підприємства цілком надійними позичальниками»

Уряд РФ запустив продаж держбанків. Сусіди за два роки — із 2012 до 2013-го — планують здійснити приватизацію акцій «Сбербанка России» (7,58% мінус 1 акція) та банку ВТБ, які перебувають у федеральній власності (25% мінус 1 акція). Цілковите припинення участі РФ у статутному капіталі ВТБ планується до 2016 року, йдеться в розпорядженні уряду Росії від 20 червня 2012 року № 1035-р. Обидва цих банки вже понад п’ять років активно працюють в Україні: ще 2010 року Мінфін позичив у ВТБ два мільярди доларів для покриття бюджетного дефіциту, а на початку цього року голова правління «Сбербанка России» Герман Греф натякнув, що очолюваний ним банк готовий підмінити для нас МВФ.

Чи позначиться якимсь чином на українському ринку старт приватизації держбанків у РФ, зокрема чи зміниться політика розвитку їхніх українських «дочок», і про те, кого російські банкіри вважають перспективними клієнтами в Україні, а кому, переконані, взагалі не можна давати в руки грошей, — читайте в інтерв’ю «Дню» першого заступника голови правління АТ «СБЕРБАНК РОССИИ» Олександра ВЕДЯХІНА.

— Чи позначиться якось на українській «дочці» приватизація акцій «Сбербанка России» (7,58% мінус 1 акція), що перебувають у федеральній власності?

— По-перше, приватизація була запланована й очікувана. Й оскільки основним власником усе одно залишиться Центральний Банк РФ, то ми вважаємо, що принципових змін у складі акціонерів статися не повинно. Відповідно, у українського банку залишиться така сама потужна підтримка акціонерів, як і раніше. Ми розвиватимемося, як і раніше, стабільно, не змінюючи обраного курсу

— Про що взагалі для українських банкірів свідчить старт приватизації держбанків РФ? (Згідно з розпорядженням уряду Росії від 20 червня 2012 року № 1035-р., РФ планує припинити участь у статутному капіталі ВТБ до 2016 року. — Ред.)

— Швидше за все, це свідчить про те, що економіка РФ дедалі більше рухається до ринкових стандартів, за умовами яких держава не повинна бути основним власником найбільших активів. Тому, я думаю, частка держави в банківському ринку Росії поступово зменшується.

Я вважаю, що політика основних російських банків, які працюють в Україні (ВТБ, Промінвестбанк (власник — ВЕБ) і «Сбербанк России». — Ред.), конкретно від цих змін у статутному капіталі суттєво не змінюватиметься. Швидше, їх політика змінюватиметься від тієї ситуації, яка сьогодні є в Україні.

РОСІЙСЬКИЙ РУБЛЬ І УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ІПОТЕКИ

— Це стосується й ідеї валютного кредитування в рублях в Україні? Як ідуть сьогодні справи з просуванням цієї ініціативи?

— Наша позиція в цьому питанні залишається незмінною. Ми вважаємо, що коротке кредитування в рублях нецікаве через велику волатильність рубля, зокрема по відношенню до гривні.

Але для тривалих операцій рубль для фізичних осіб в Україні — адекватна валюта. Адже якщо ми звернемося до історії, в довгостроковій перспективі співвідношення гривні до рубля залишається незмінним. Рубль — це щось рублене. Рубали гривню на чотири частини. І якимось магічним чином це співвідношення (один до чотирьох) тримається упродовж усіх століть, зокрема — останнього періоду нашої історії.

Довгострокове кредитування в рублях може бути ефективним навіть із тієї простої причини, що нині «довгої» гривні немає, а ось «довгий» рубль є. Ринок іпотеки в Україні сьогодні стоїть. І він стоятиме надалі, тому що немає «довгої» національної валюти, і найближчим часом не передбачається.

— Тобто ви стверджуєте, що кредитування в рублях зможе оживити ринок іпотеки в Україні?

— Так.

— Чому тоді, як ви вважаєте, це питання не вирішується?

— Національний банк України й інші регулятори ринку взяли паузу у вирішенні цього питання. Попередня криза вкрай насторожила всіх щодо валютного кредитування, тому автоматично з кредитування населення виключили всі валюти, включаючи навіть такі «м’які», як рубль.

— А політичний ризик для України, пов’язаний зі створенням рубльової зони, не є «гальмом»?

— Рубль — така сама валюта, як долар, євро...

«МИ НЕ КУПУЄМО ЧУЖИХ ПОМИЛОК»

— Поточного року ваш банк показав високі темпи зростання залучення коштів від приватних клієнтів. Чим це обумовлено?

— Будь-яке зростання має кілька груп передумов. Перша — наявність продукту. Ми зробили правильні технології — необхідно підкреслити, що ми є наразі одним із найтехнологічніших банків в Україні. Узявши кращу практику з ринку, ми удосконалили її й запропонували клієнтові. І все це було зроблено в 2009—2010 роках. 2011-го ми дещо доробляли, але вже отримали чимале зростання у пасивній базі.

Є ще один дуже важливий чинник — це довіра клієнтів до банку. Крім того, що ми конкуруємо якістю продуктів, хорошими умовами, ми ніколи не йдемо в ціновий демпінг. Ви ніколи не побачите інформації від «Сбербанка России», що у нас найвищі ставки за депозитами, або найнижчі — за кредитами. Там, де є подібні заяви, завжди є ризик — неповернення вкладу в першому випадку або обману клієнта на якихось інших платежах — у другому. Ми — десь посередині у ціновій позиції (ну, можливо, трохи вище), а приваблюємо клієнтів технологічністю, якістю обслуговування і брендом.

— А доступність банку для клієнта збільшилася за останній рік? Маємо на увазі мережу відділень.

— Так. Торік ми наростили 50 відділень. Цього року — 30. Наступного — плануємо також органічно зростати.

— Скільки нині відділень в «Сбербанке России» в Україні?

— 142. До того ж їх постійно відкривають.

— До якої максимальної кількості відділень ви хотіли б «вирости»? За який період?

— Я думаю, що приблизно такими самими темпами (по 30—50 відділень на рік) ми зростатимемо в найближчі два-три роки, а далі подивимось.

— Розглядаєте сьогодні варіанти купівлі готового роздрібного банку для нарощування мережі?

— Коли ви щось купуєте, то набуваєте не лише плюсів, але й усіх помилок, які були здійснені. У нас сьогодні унікальний проект, ми зібрали кращих професіоналів із ринку, робимо кращі технології, ми робимо один із найбільш потенційних банків в Україні. Інтегральним зростанням, у плані кількості відділень, ми можемо добитися того самого, що й через покупку, але при цьому не придбаємо чужих помилок.

— Минулого року ви, точніше, ваша материнська структура — «Сбербанк РФ» — поглинула австрійський Volksbank International. Уже вирішили, що робитимете з дочірньою структурою цього банку в Україні?

— Ми розглядаємо можливість продажу цього активу.

ЗЕМЛЯ — ЦІКАВИЙ АКТИВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ

— Сьогодні «Сбербанк России» бере участь у кредитуванні державних програм в Україні?

— Ми активно співпрацюємо з державними підприємствами, оскільки вважаємо їх дуже надійними позичальниками. Особливо тих, які працюють з інфраструктурою.

— Яка позиція «Сбербанка России» щодо перспектив проведення земельної реформи в Україні? Ви готові брати землю аграрного призначення в заставу під видання кредитів?

— Ми відстежуємо ситуацію. Розв’язання цього питання для нас принципово важливе, справді виходячи із забезпечення кредитів. Крім того, напевно, це певним чином змінить розстановку сил у бізнес-середовищі, тому що дасть змогу окремим гравцям піти вперед. Це, мабуть, принесе непогані результати комусь із наших клієнтів. Але говорити про те, що ми є активними прибічниками або учасниками земельної реформи в Україні, точно неправильно. Ми — банк, який робить банківський бізнес, і крапка.

У БЕЗПЕЦІ ВІДДІЛЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ УПЕВНЕНІ НАВІТЬ ШВЕДСЬКІ ФУТБОЛЬНІ ФАНАТИ

— Останнім часом в Україні почастішали випадки шахрайства під час розрахунків пластиковими картками або протягом проведення операцій в Інтернеті. Чи маєте ви статистику таких випадків у себе в банку?

— Так. Ми активно відстежуємо випадки шахрайства й можливого шахрайства з боку несумлінних громадян. Хочу зазначити, що в нас ця статистика нижча, ніж у середньому по Україні. Це можна пояснити тим, що для нас захищеність операцій клієнта — безумовний пріоритет. Крім того, у нас досить розвинений інтернет-канал продажів, який також максимально захищено.

Ми маємо, напевно, одну з кращих систем клієнт-банкінга (система віддаленого обслуговування клієнтів. — Ред.) на ринку. У ній можна не лише здійснювати платежі й розпоряджатися рахунками, а навіть відкривати депозити й подавати заявки на кредити. І робити все це можна он-лайн, клієнтові не обов’язково ходити до банку, щоб реалізовувати ті чи інші операції. Нині ця система має велику популярність (близько 15—20% наших клієнтів користуються цією послугою), до того ж ми продовжуємо додавати дедалі більше сервісів до цього продукту. У планах до кінця року — надання можливості клієнтам користуватися всією продуктовою лінійкою з допомогою «Сбербанка» он-лайн.

— Ви зауважили, що показник шахрайства у вашому банку під час розрахунків пластиковими картками або протягом здійснення операцій в Інтернеті набагато нижчий, ніж у середньому на ринку. Можете уточнити в цифрах? Як гарантуєте безпеку ваших клієнтів?

— Починаючи фізичними методами: у всіх наших відділеннях є камери, охорона, спеціальні системи спостереження. Клієнт справді може почуватися в безпеці.

Ми запровадили нову систему моніторингу — «24», коли цілодобово все бачимо й спостерігаємо за всіма відділеннями. До речі, нещодавно стався кумедний випадок, пов’язаний із цією системою. Наші співробітники виявили, що на сходинках біля входу до одного з наших київських відділень заночували троє чоловіків, одягнених у форму вболівальників збірної Швеції. З’ясувалося, що це таки шведські футбольні фани, які трішки випили і, повертаючись пізно з матчу, зрозуміли, що до кемпінгу вже не доберуться, побачили вивіску «Сбербанка России» й вирішили заночувати під дверима, оскільки були впевнені, що там точно будуть у безпеці.

Що ж стосується альтернативних каналів продажів, то тут — спеціальні ключі електронного цифрового підпису клієнтів, одноразові паролі авторизації трансакцій, які мінімізують можливість доступу шахраїв до інформації і здійснення неправомірних дій.

«КЛІЄНТИ МММ — НЕ КЛІЄНТИ БАНКУ»

— До речі, днями в Росії фінансова піраміда МММ-2011 оголосила про своє банкрутство. Яке ваше ставлення до цих подій і як «Сбербанк России» реагує на діяльність МММ-2011?

— Банк відразу виявив заклопотаність діями МММ. Ми активно працюємо у всіх наших відділеннях з метою не допустити роботи з цією структурою, інформуючи співробітників і клієнтів, що це не просто піраміда, беручи участь у якій, ти або виграєш, або програєш, у кращому випадку МММ — це просто втрата грошей, але можуть бути і кримінальні справи. Адже «десятники», «сотники», «тисячники» — це люди, які шахрайським шляхом заволоділи грошима інших людей. Це вже діяння, яке передбачає кримінальне покарання. Ми пояснювали нашим клієнтам, що якщо вони хочуть зробити дивне грошове перерахування на користь третьої фізичної особи, то повністю розуміють усі ризики, пов’язані з можливою виїмкою документів, переслідування правоохоронними органами тощо.

Нині ми поставили спеціальний IT-фільтр, який відсікає платежі МММ, а люди, що намагалися їх здійснити, автоматично потрапляють у базу даних фінансового моніторингу й до відповідних органів, а також у чорні списки нашого банку, на основі яких ми відмовляємо клієнтові в здобутті кредитів. Причому з цього чорного списку вийти неможливо. Тому, зважаючи на те, що колись банки почнуть активно обмінюватися інформацією, є велика вірогідність того, що людина, зігравши на 1000 гривень в МММ 2012 року, 2015-го дістане відмову в іншому банку з якогось іпотечного кредиту, котрий для неї справді буде важливим.

— Банкіри мають реальну можливість «убити» шахрайські фінансові піраміди? Зробити те, що наразі не може держава?

— Законодавство побудоване так, що в банку немає підстав жорстко перешкоджати діяльності МММ. Це всього лише наша добра воля.

— Виходить, що ви добровільно відмовляєтеся від клієнтів введенням цих чорних списків. Але ж, можливо, люди, яких ви туди внесли, користуються послугами вашого банку не лише з метою переказу грошей для структури МММ, а й, наприклад, для зберігання депозиту, отримання кредиту.

— Порівняно з МММ-1999 портрет вкладника сильно змінився. Вкладник МММ-2011 — це гравець. Я б не сказав, що там багато безрозсудних людей. Так от, якщо людина за вдачею — гравець, то навряд чи адекватно обслуговуватиме заборгованість у банку. Найімовірніше, він візьме гроші для спекуляції. МММ — лакмусовий папірець для банківської системи, яка показує пласт клієнтів, яким точно не можна давати гроші в руки. Мавроді вловив цю психологію гравця: у Россі казино заборонили, в Україні теж, а тут з’явилася МММ, яка дає можливість зіграти.

Клієнти МММ — це не клієнти банку. Тому ми вносимо їх до чорних списків, зупиняємо платежі.

— І багато у вас сьогодні людей у цих списках?

— На жаль, достатня кількість.

— А в Росії?

— Ми не порівнюємо наші чорні списки, тим більше кількість вкладників МММ. Але точно скажу, що в Україні, на жаль, таких людей достатньо.

До речі, у Росії, як у Білорусі й Казахстані, діяльність МММ кримінально переслідувана. І я не виключаю, що в Україні незабаром теж так буде. Банки можуть у цьому допомогти.

— Порада банкіра для людей, які сьогодні роздумують над можливістю використання того чи іншого фінансового інструменту.

— Бути вдумливим і розумним. Емоції і тверезий розрахунок перебувають по різні сторони барикади. І якщо вам раптом захотілося чогось емоційного — низької ставки за кредитом або високого відсотка з депозиту, то зупиніться й раціонально вивчіть це питання, підрахуйте, поговоріть із знайомими, почитайте відгуки в Інтернеті... І лише тоді приймайте рішення. Урешті-решт, ви заробили ці гроші великою працею, по копійці, по гривні збираючи щодня. Тож чому за лічені секунди просто на емоціях готові віддати те, що заробили за рік?!

Що більше буде розумних клієнтів, то спокійніше буде і для банків, і для держави, і для самих клієнтів.

— В Україні сьогодні досить розумних клієнтів? Як ви оцінюєте рівень фінансової освіченості українців?

— Він, на мій погляд, вимагає істотного розвитку. Ми як банк сьогодні запровадили уроки фінансової освіти для школярів. Звичайно, не в кожній українській школі. Але в нас нині досить багато підшефних шкіл, із якими працюємо. Ми пропонуємо уроки як старшокласникам, так і малятам — учням 1 — 3 класів. Дивно, наскільки старшокласники не готові до цієї частини дорослого життя. Вони навчилися цілуватися, але не розібралися з грошима.

Також ми проводимо такі уроки для випускників наших підшефних дитячих будинків, а в банку їх 26 по всій Україні.

— Це дорогий для банку проект?

— Це частина нашої соціальної відповідальності. Банк прийшов до України надовго. У наших інтересах — виховати клієнтів, які вибиратимуть розумом, усвідомлюватимуть, що вони купують. Звичайно, ми будемо раді, якщо вибір зроблять на користь «Сбербанка России», але головне — щоб він був розумним.