Митні правила почали оновлювати

Парламент підтримав у першому читанні законопроект №8130-д, який вносить зміни до чинного Митного кодексу України. Перелік правок вмістили на 386 сторінках. Серед цікавих норм оновленого митного порядку можна виділити декілька.

По-перше, з’явилося поняття «інститут уповноваженого оператора економічної діяльності». Час митного оформлення товарів пропонується скоротити до чотирьох годин з моменту подачі декларації. Самі ж митники повинні обрати чітку методику визначення митної вартості, відштовхуючись від вартості товару в контракті.

Нова редакція Митного кодексу вводить термін — «пост-аудит контроль». Таким чином розробники хочуть узаконити право Держмитслужби перевіряти правильність нарахування митних платежів на ввезені товари після їхнього митного оформлення. Довкола цього пункту було багато дискусій в робочій комісії, розповідає «Дню» голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко. Але зійшлися на тому, що застосовуватиметься він виключно за наявності податкової пільги у підприємця, який перетинає кордон. Такий крок, на думку Козаченка, зменшить кількість випадків використання «спрощенки» для мінімізації податків на кордоні. «Якщо суб’єкт господарювання без митного контролю, який працює за спрощеною системою оподаткування, на кордоні згідно із законом заплатить мито, і його митники не тероризуватимуть та дозволять безперешкодно за’їхати на територію України, то в такому разі вони матимуть право впродовж року прийти на це підприємство і перевірити, що за продукцію було ввезено і чи правильно сплачено мито. Це і є пост-аудит контроль», — пояснює Козаченко. Але, за його словами, щоб не було свавілля з боку митників при використанні цього пункту, в кодексі ще потрібно чітко вписати — коли, як та скільки разів проводиться такий контроль.

Спрощуються митні процедури й для фізичних осіб. Так, населенню хочуть дозволити ввозити без оподаткування та подачі письмової декларації товари на суму до 2 тисяч євро. Це вдесятеро більше, ніж можна зараз. Причому ввозити товари з- за кордону можна на цю суму через кожні 10 днів. Рада також має намір скоротити з 20% до 10% загальне мито, що нараховується на обсяги товарів, який перевищує норму безмитного ввезення. Якщо ж людина ввозить товари на суму понад 10 тисяч євро, то їх треба декларувати і сплачувати повні ставки мита.

Такий крок вітає голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. «В ЄС людина може без оподаткування провозити через кордон товари на суму до 5 тисяч євро. 2 тисячі євро для України — невелика сума. Проте вона в багатьох випадках спростить життя українцям, які, перебуваючи за кордоном, придбали для власних цілей, наприклад, ноутбук», — говорить він «Дню».

Ще одна приємна для бізнесу новина — в кодексі прописана відповідальність митників. Якщо через неправомірні дії останніх під час перевірки підприємству завдана шкода, то її сума відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету.

За словами автора законопроекту, голови комітету з фінансів і банківської діяльності, податкової й митної політики Віталія Хомутинніка, документ погоджений з Державною митною службою і відповідає нормам Податкового кодексу. Нову редакцію Митного кодексу, за його словами, приймуть до кінця літа, щоб він почав діяти з 2012 року.

«Ми тільки вчора отримали остаточну редакцію змін і зараз їх вивчаємо. Раніше в нас було з митниками 10 суперечливих пунктів: перелік документів для розмитнення, формування митної вартості, відповідальність митників за протиправні дії, поняття контрабанди та помилки при оформленні товарів тощо», — розповідає «Дню» заступник голови партії «Сильна Україна», екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель. За її словами, остаточну оцінку документу вона презентує на наступному тижні.

Вже зараз є зауваження до тексту митної «біблії» у першого віце-президента Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктора Лисицького. «Не було жодної спроби обговорити подані пропозиції з нами... І ми були просто приголомшені: прийнятий у першому читанні законопроект 8130-д абсолютно не врахував жодні наші пропозиції. Більше того, він знищує суднобудування», — заявив він «Дню». Як пояснив Лисицький, асоціація просила авторів кодексу звільнити від сплати мита до 1 січня 2016 року товари критичного імпорту (не виробляються в Україні), які завозяться підприємствами суднобудівної промисловості для будівництва, ремонту, модернізації морських, річкових суден та інших плавучих засобів. Цю пропозицію проігнорували, але паралельно виключили з Митного кодексу пункт про спеціальний режим тимчасового ввезення. За словами Лисицького, цей режим на певний час звільняв підприємства галузі від оподаткування, якщо вони, наприклад, ремонтували іноземні судна.