На півдні України зріють селянські бунти

Наприкінці минулого тижня селяни найбільш степового й зернового Першотравневого району Криму екстрено запросили до себе на збори представників Ради міністрів і Міністерства аграрної політики Криму й заявили, що відмовляються продавати зерно на умовах, запропонованих їм Аграрним фондом України й іншими зернотрейдерами. Як заявив директор ТОВ «Поле» Ігор Джемеріс, за такої цінової політики, спрямованої на дешеву купівлю нового урожаю, селяни не зможуть не лише повернути свої витрати, а й відмовляться проводити озиму сівбу під урожай майбутнього року. «Ми сьогодні вмираємо, ми фізично не зможемо посіяти!» — говорить він.

За словами Джемеріса, аграрні господарства Криму сьогодні тероризують представники зернотрейдерів, які норовлять скупися зерно просто з-під комбайна фактично за півціни й без обрахунку. Наприклад, за тонну першокласного ячменю дають не більш як 500 гривень, хоча нинішнього року його собівартість становить не менше ніж 800 гривень за тонну, а Кабінет Міністрів України визначив мінімальну закупівельну ціну в 850 гривень за тонну.

Більше того, зі свого боку нафтотрейдери не виконують рішення Кабінету Міністрів України про продаж селянам палива під осінню сівбу за мінімальною фіксованою ціною в середньому по 4 гривні за літр. Якщо господарству й вдається отримати рознарядку на пільгове паливо, то нафтобази чинять їм всілякі перешкоди, вдаються до обману й шантажу, але намагаються відмовитися від відпуску пільгового палива.

Аналогічні претензії керівникам Криму висловили й трудівники Чорноморського, Красноперекопського, Раздольненського, Красногвардійського, Джанкойського, Нижнєгорського та інших районів Криму. Деякі фермери заявляють про бажання просто спалити зерно в полі, щоб не витрачати додаткових коштів на прибирання й не зазнавати ще більших збитків.

Хвиля протестів починається саме з Криму тому, що тут першими почали збирати врожай, а отже, першими зіткнулися з неприємними реаліями, з якими завтра зіштовхнуться хлібороби Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Кіровоградської, Донецької, Луганської та інших північніших областей.

Депутат Першотравневої райради Любов Кисельова заявила республіканському начальству, що наразі ціна, яку пропонує Аграрний фонд України за 1 тонну ячменю, не перевищує 100 доларів, тоді як минулого року за неї можна було виручити 220 доларів за тонну. «Я вам заявляю, що якщо до 20 липня не буде зміни в ціновій політиці на наше зерно, ми перекриємо трасу Київ-Одеса-Ялта. Ми вивеземо самоскидами зерно на дорогу й повисипаємо його просто на асфальт. Чому аграріїв не чують, чому до нас так ставляться? Ми ж годуємо весь народ. Але тепер нам урвався терпець», — заявила Кисельова.

Тим часом, заступник голови Ради міністрів Криму Микола Колісніченко та міністр аграрної політики Павло Акімов на прес-конференції в Сімферополі заявили, що якщо закупівельна політика держави не зміниться, вони не зможуть стримати селянських бунтів.

А селянам кримські чиновники радять, по-перше, не поспішати з продажем зерна, по-друге, не продавати зерно в різнобій, а створювати в районах зернові кооперативи, і їхніми силами формувати великі товарні партії, які виставляти на продаж тільки на біржі за цінами не нижче рекомендованих.

Але тут «підніжку» аграріям, за словами Колісніченка, може підставити новий національний стандарт на пшеницю, відповідно до якого її якість визначається не за змістом білка, а за змістом клейковини. Цього року через посуху й сильну спеку перед жнивами кримська пшениця порожниста, але багата на білок. Незважаючи на це, за новим держстантартом, вона може бути класифікована як кормова. За попередніми підрахунками, згідно з новими несправедливими держстандартами, вартість 1 тонни цієї пшениці становитиме не більш як 100 доларів. «Вивезуть усе за кордон і, враховуючи, що пшениця найвищої якості щодо білка, там вона піде по світовій ціні. На цьому наживуться десь на 200 доларів на кожній тонні. Хтось отримає величезні кошти, нічого не роблячи, а наш сільгоспвиробник зазнає величезних збитків», — підкреслив Микола Колісніченко. — Треба, щоб терміново Кабінет Міністрів переглянув держстандарт на приймання пшениці».

З кожним роком умови для роботи аграріїв замість того, щоб полегшуватися, як має бути, стають дедалі складнішими, зазначають у Криму. Минулого року автономія зібрала 1,8 мільйона тонн зерна. Цього року врожайність дещо нижча, але автономія планує зібрати таку ж кількість зерна за рахунок розширення площ під час минулої осінньої посівної. «Цей успіх добувався в непростій економічній ситуації й складних погодно-кліматичних умовах, — зазначив голова Верховної Ради Автономії Анатолій Гриценко. — Рік почався з відсутності дощів, потім були квітневі нічні заморозки, а після припинення водопостачання з Північно-Кримського каналу через те, що в держави не знайшлося грошей, щоб сплатити за її закачування, припинили поливати посіви. Крім того, заявив він, якщо минулого року кримським аграріям з державного бюджету України було виділено фінансування в 228 мільйонів гривень, то цього — всього 20 мільйонів гривень».

— Україні потрібна дуже серйозна державна програма розвитку аграрного сектора економіки з чітким визначенням державного замовлення на продукти харчування, що сформує продовольчий баланс і дозволить забезпечити національну безпеку нашої держави», — вважає Анатолій Гриценко. При цьому, за його словами, Кабмін має зробити все можливе для того, щоб ціна на зерно була адекватною вкладеній праці. «Сьогодні мінімум 1400—1500 гривень за тонну ячменю, 1800 — тонна пшениці третього класу, тоді це буде відповіддю на підвищення цін на енергоносії, на воду, на дизпаливо, на добриво», — зауважив голова Верховної Ради Автономії.

КОМЕНТАР

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Насправді ціни відповідають наявним реаліям. У першу чергу, це пов’язано з тим, що зернотрейдери страхують себе від ризику неповернення ПДВ, як було минулого й позаминулого року. Тому запрограмовано мінус 20% до ціни, яка повинна була б бути реально на ринку, якби український уряд повертав ПДВ. По-друге, зерно на ринок сьогодні викидається фуражне, а його ціна завжди була невисока. В Україні цього року майже 90% всього врожаю буде фуражним. І фуражне зерно буде в надлишку, бо внутрішній попит невеликий: відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби. Тому сьогоднішні ціни на зерно більш-менш відповідають реаліям. Низька якість зерна пов’язана з тим, що під час кризи більшість господарств не мало можливості купувати якісний посівний матеріал. У багатьох випадках використовувалося зерно минулорічного врожаю. Підживлення, захист рослин проводилися не на належному технологічному рівні, тож врожай продовольчого зерна менший, ніж ми розраховували. Утім, експортувати Україна зможе, адже 2009 року в основних країн-виробників скорочення врожаю буде на 10% від минулорічного. Разом з тим, очікувати цін 2007 року — початку 2008 року теж не слід. Але це не означає, що селяни мають збувати зерно сьогодні. Потрібно почекати два-три місяці, до жовтня, — і отримати більш-менш адекватну ціну. Бо ті, хто продає зерно з-під комбайна сьогодні, навіть не покриють свої витрати.