На ринку праці спостерігається пожвавлення
Із весни цього року кількість вакансій щомісяця зростала на 5—10%, а показники конкуренції були в межах стабільних значень — 4—5 осіб на місце
Сьогодні не боїться втратити роботу протягом наступного півроку майже кожен другий офісний співробітник. Такими є результати опитування Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Найменше за всіх турбуються за своє місце в галузі ІТ-шники, працівники консалтингових агенцій, а також представники медіа і телекомунікацій. Водночас кожен четвертий українець боїться втратити роботу. Найбільше бояться скорочень автотрейдери, співробітники банків і працівники нафтогазового сектору. До слова, в опитуванні взяли участь 5251 респондент із різних регіонів України.
«З початку 2015 року український ринок праці почав поступово оживати. З весни цього року кількість вакансій на сайті hh.ua щомісяця зростала на 5 — 10%, а показники конкуренції знаходилися в межах стабільних значень — 4-5 осіб на місце», — зазначають у прес-службі кадрового порталу. За даними опитування, середній термін пошуку роботи дещо скоротився, і тепер складає не більше шести місяців. Ця ситуація відбилася і на налаштуванні «білих комірців». Майже половина із них не боїться скорочень. Ще півроку тому без страху бути звільненими працювали тільки двоє із п’яти «білих комірців». Кількість «песимістів» дещо знизилася. Але, незважаючи на це, чверть опитаних, як і раніше, побоюються звільнень. Кожен п’ятий вважає за краще не думати про кар’єрні перспективи в компанії. А 6% уже накрило хвилею скорочень.
Настрій «білих комірців» загалом відображає ситуацію на ринку праці. Згідно з опитуванням роботодавців, третина з них планує скорочувати персонал цього року. «При цьому кожен п’ятий із впевненістю заявив, що буде змушений вдатися до цієї міри. Ще третина керівників стверджує, що в їхній компанії масових звільнень не буде. Решта поки не може передбачити розвиток ситуації», — зазначають у HeadHunter Україна.
За даними опитування роботодавців, втратити місце в компанії зі значною ймовірністю можуть автотрейдери, співробітники банків і працівники нафтогазового сектору. Розуміючи ситуацію у своїй галузі, представники цих спеціальностей частіше висловлювали побоювання щодо скорочень. З погляду роботодавців, менше, ніж іншим, слід переживати ІТ-шникам і співробітникам консалтингових агенцій. Також упевнені в стабільній роботі компаній працівники телекомунікацій і медіа.
Скорочення персоналу, навіть продиктоване об’єктивними причинами, може негативно позначитися на репутації компанії та, як наслідок, на бізнес-показниках. Щоб зберегти лояльність співробітників (як звільнених, так і тих, котрі лишаються), відповідальні роботодавці застосовують практику аутплейсменту (outplacement). Програма передбачає допомогу співробітнику з пошуком нового місця роботи: консультування про стан ринку праці, майстер-класи з підготовки до співбесіди, надання рекомендаційного листа й просування резюме співробітника серед колег, які працюють в інших компаніях. З метою більшої ефективності й економії ресурсів до проведення заходів залучають зовнішніх експертів. Наприклад, українські компанії вже застосовують розроблену HeadHunter Україна програму підтримки звільнених співробітників «Перша допомога».
Подібну тенденцію відзначають і в Державній службі статистики. Так, за підрахунками аналітиків, рівень безробіття в Україні в липні цього року знизився у порівнянні з попереднім місяцем на 0,1 п.п. — до 1,6%. Таким чином, кількість безробітних становила 427,5 тисячі осіб. З них отримують допомогу по безробіттю 341,2 тисячі осіб.
Разом із тим, з початку місяця експерти спеціалізованих агенцій ООН розпочали практичний етап розробки стратегії «Забезпечення доступу до продуктивної зайнятості» для України. Одним із пріоритетів нової Програми гідної праці, яку розробляють для нашої країни фахівці МОП, буде відновлення зайнятості населення і створення сприятливого бізнес-середовища. Експертні групи зосереджуватимуть увагу на соціально вразливих групах населення: внутрішніх переселенцях, демобілізованих учасниках АТО, інвалідах, молоді тощо. Планують надати пропозиції щодо покращення якості зайнятості, вивчення проблеми неформальної зайнятості і створення стимулів для її формалізації. Приділятимуть увагу і професійній освіті українців.
