На своєму полі, але чужий хліб

«Перспектива» — то районна машинно-технологічна станція, яка має шість зернозбиральних комбайни «Домінатор» і «Бізон». За ними селяни Дунаєвецького району вже стали в чергу.

Що ж до розрахунку за послуги, то, за словами О. Михайлиці, тут діє така схема: якщо врожайність вища за 45 центнерів, то віддавати треба 18% від зібраного. Якщо ж врожайність нижча, то й відсоток збільшується. Цього року, мабуть, третиною вирощеного доведеться розраховуватися з «Перспективою», вважає О. Михайлиця. І додає: «А половина зернових, що ще на пні, — вже давно не наша. Добрива, солярку, гербіциди взяли, як у народі кажуть, під майбутній урожай».

За кожен кілограм солярки селяни змушені віддати по 6-7 кілограмів зерна — як у Залісцях, так і в сусідніх селах. Машинно-технологічні станції в інших районах Хмельницької області правлять ще вищі «бартерні» ціни за свої послуги. Селяни змушені погоджуватися. Хіба, кажуть, ліпше, якщо зернові пропадуть на пні? Підхід традиційний: хліб — святе діло, треба зібрати до колоска, до зернини. На нарадах хвалять тих, у кого найвища врожайність. Про витрати — ні слова. Про те, чи щось залишиться після жнив у коморах, — ні півслова. Комбайнери колективних господарств переживають: ще рік-два й гряде безробіття в їхніх лавах. Бо в районних МТС — свої, штатні механізатори...

Хмельницький