Над прірвою

Гривня вкотре побила історичний мінімум — 15,77  за долар. У середу вона трохи підросла — до 15,74. Але це мало що змінило: з початку року нацвалюта знецінилася по відношенню до долара на 97%, або майже вдвічі. Пікіруючий політ курсу майже настільки ж страшний для української економіки й громадян, як і політ пікіруючого бомбардувальника, вважають експерти. Але Нацбанк, як йому і належить, зберігає спокій. «Ми досягли рівноважного рівня», — обрадувала днями країну глава НБУ Валерія Гонтарєва. У той же час вона далеко ще не впевнена в тому, що обраний нею курс виявиться ефективним. Якщо ринок найближчими днями не стабілізується й рівноважний курс не буде знайдений, говорить вона, то Нацбанк буде вимушений (у черговий раз. — Авт.) вводити адміністративні обмеження, що призведе до активізації «чорного ринку». При цьому глава НБУ, звісно, сподівається на краще: «Ситуація з нашим платіжним балансом свідчить, що ми його (рівноважний курс) маємо знайти, і, щойно паніка спаде, ми («ми» — це, хоч як це дивно, долар) підемо вниз» (а гривня — вгору. — Авт.).

•  На жаль, в експертному середовищі у головного банкіра країни не так уже й багато однодумців. Виконавчий директор Фонду Блейзера  Олег Устенко вважає, що велика волотильність на валютному ринку збережеться ще як мінімум кілька тижнів. Платіжний баланс України (навіть тоді, коли вона не купує російського газу) далеко не блискучий. 12 мільярдів доларів золотовалютного резерву, що різко скоротився останнім часом, за його словами, ледве вистачає для того, щоб покрити два місяці імпорту, тоді як і тримісячний запас вважається лише відносно нормальним.

Основний емітент, який може принести додатковий валютний ресурс до України, на думку експерта, Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні фінансові організації. Співпрацю з ним Устенко вважає абсолютно необхідною, але зазначає, що одна з його вимог — це перехід до гнучкого курсоутворення, що й було зроблено напередодні приїзду місії Фонду й відповідних переговорів. Експерт не виключає, що українська сторона намагатиметься отримати одночасно третій і четвертий, а може ще й п’ятий транші кредиту stand-by.

•  Як далеко ми можемо зайти у своїй девальвації, ставить експерт запитання, що хвилює мільйони українців, і стає на бік Нацбанку, висловлюючи побажання, щоб «у них не здригнулася рука, яка тримає шашку». Він попереджає керівництво центробанку від спроб утаємничувати якусь частину інформації, й перш за все ту, що стосується золотовалютних резервів. «Це шлях у нікуди, — зазначає Устенко, — світовий досвід показує, що в цьому випадку криза стає просто неминучою».

Устенко припускає, що гроші до країни не прийдуть просто через політику Нацбанку, він не в змозі залучити їх до країни. Відповідальність уже лежить не лише на ньому, говорить експерт. Вони можуть прийти або тоді, коли країна стане інвестиційно привабливою, або тоді, коли почне зростати її експорт. «На жаль, ми не бачимо ні того, ні іншого», — констатує директор фонду. За його словами, м’яч зараз знаходиться на полі Кабміну більшою мірою, ніж у Нацбанку. Устенко наполягає, що врятувати країну і її економіку «від подальшого краху» може лише «запуск високошвидкісних реформ».

•  Утім у банку залишається й суто його поле відповідальності. Експерт зазначає, що більше половини банківського портфеля країни становлять так звані погані активи, що викликають додаткову девальвацію. Нацбанк, на його думку, зобов’язаний змусити власників банків влити в банки свій капітал, аби згодом не перекласти це завдання на платників податків країни. Крім того, НБУ, на думку Устенка, має пильно стежити за перебігом оплати приватних міжнародних боргів, що перевищують $100 мільярдів, які постійно рефінансуються, зокрема й через девальвацію гривні. НБУ треба дуже чітко відстежувати той момент, за яким може початися серія корпоративних дефолтів. У цьому випадку кредитно-дефолтні свопи можуть піднятися до позначки 2000, і ми доганятимемо Венесуелу й Аргентину за рівнем страховки за ризик роботи інвесторів у нашій країні.

•  Експерт вважає, що звичайні реформи Україну вже не врятують. Усе те, про що зараз йдуть суперечки в процесі коаліційної угоди, просто не має сенсу. На його думку, треба терміново реформувати сектор державного управління так, як це було свого часу зроблено в Канаді та Новій Зеландії. Устенко вважає, що зараз можна майже безболісно ліквідовувати такі держоргани, як Міністерство економрозвитку та торгівлі, Мінпромполітики, Мінагропром. Це забезпечить не лише економію коштів, а й полегшить процес децентралізації, що має розпочатися в країні. Він також ратує за дерегуляцію бізнесу за скандинавським досвідом, відповідно до якого відсікаються всі недружні для підприємництва документи.

Устенко підкреслює, що Україні в нинішній ситуації ніхто не допоможе. «Я б не став розраховувати на те, що МВФ віллє сюди додатковий ресурс. Не забувайте, що наша країна має дефіцит держбюджету, який перевищує 10%, а мінімальна потреба в додатковій рекапіталізації банків становить приблизно $5 мільярдів, і це близько 3% ВВП. Тобто сумарний дефіцит держфінансів за результатами цього року може перевищити 13%. А коли Греція 2008 року впала у прірву, то була саме на такій позначці».

•  Виходячи з цього, експерт вважає нелогічною заяву «Нафтогазу» про підвищення з травня цін на газ для населення на 40%. На його думку, ці заходи мають бути значно радикальнішими й болючішими.  Треба відмовитися від субсидування «Нафтогазу» й перейти до субсидування населення. «Навіть люди з кола друзів України, з якими ми ведемо переговори за кордоном, — зазначає Устенко, — сьогодні не налаштовані допомагати країні, яка не робить свою частину домашнього завдання й, головне, непопулярні речі». 70%  девальвації й 20% інфляції боляче вдарили по всьому населенню. У результаті в субсидуванні матимуть потребу не лише так звані знедолені, а й 9/10 громадян країни, які тепер стають соціально вразливими.

Експерт також пропонує Україні розкритися й допустити до тендерів у державних закупівлях величезну кількість іноземців, за рахунок чого заощадити кошти платників податків. Проте він побоюється, що в новій Верховній Раді, як і раніше, звучатимуть популістські гасла. «Ми зараз занесли ногу над прірвою, але ще не перебуваємо у вільному падінні. І щонайменша помилка, допущена керівництвом країни, вдарить по всій економічній системі, й ми опинимося в зоні вільного падіння».

•  З колегою згоден і відомий економіст Андрій Блінов.  Щоправда, до списку пропонованих до ліквідації відомств він додає ще й Мінкульт, Мінмолодьспорт, без яких у нинішній ситуації можна обійтися. На його думку, валютний ринок країни зараз перебуває у стані катарсису, а після досягнення 16-17 грн../$ величезна кількість агентів замислиться, а чи варто далі купувати долар. Ось тут Нацбанк може спробувати підтримати ринок, щоб курс закріпився, принаймні на цій позначці. Щоправда, експерт не впевнений, що влада країни готова до таких дій. Проте він прогнозує, що зараз на ринку може встановитися деяка пауза, що, на його думку, ще не означає стабілізації курсу. Відкат курсу долара може становити кілька десятків копійок. Аналітики порахували, що якщо Нацбанк і надалі витрачав би на підтримку курсу по три мільярди гривень на місяць, то до Нового року він прийшов би з нулем ліквідних золотовалютних резервів. «І тоді ми чекали б приходу грошей МВФ, як манни небесної», — практично виправдовує експерт заходи, вжиті останнім часом Нацбанком, але тут же заявляє, що гроші МВФ Україна, швидше за все, отримає лише наступного року, оскільки місії Фонду, що приїхала до України, сьогодні ні з ким розмовляти...