Нафтогазові оборудки

Проблема розкрадання запасів природних копалин в українських надрах отримала своє продовження. Нагадаємо, що «День» вже висвітлював цю проблему (№148, середа, 5 вересня 2007 р.). Про нові зрушення у цій справі та головні перепони на шляху розвитку нафтогазової промисловості держави в цілому розповіли перший заступник голови правління з фінансово-економічних питань ВАТ «Укрнафта» Володимир Пустоваров та начальник юридичного управління компанії В’ячеслав Карташов.

За словами Карташова, після відкритого листа голови правління «Укрнафти» Ігоря Палиці до Президента України, відповідним указом було припинено передачу «в потрібні руки» за безцінь ліцензій на використання надр. В той же час, звернення до Генеральної прокуратури та Служби безпеки з вимогою розслідувати злочинні схеми поки, що не принесли бажаних результатів. В підсумку, це може призвести до плачевних результатів. Зокрема, мова йде про болюче для більшості українців питання ціни на газ.

Вартісна величина блакитного палива для населення з 2008 року може зрости до $180—200 за тисячу кубометрів і зрівняється з ціною газу для промисловості, передбачає Карташов. «Оптимістичний прогноз», що й казати. Що ж його викликало? Слід нагадати: сьогодні вартісний газовий показник для населення значно нижчий від ринкового. Головна заслуга у цьому безперечно належить нормі, за якою підприємства з більш, ніж 50% уставного фонду підконтрольного державі, зобов’язані передавати у повному обсязі видобутий природний газ на продаж населенню за регульованою ціною у розмірі 318 грн. за тисячу кубометрів. «Так, ми не згодні з цим. Ми думаємо, до держава не має права діяти такими неринковими методами, але ми законослухняні у цьому питанні», — говорить він. Володимир Пустоваров додає, що «фактів реалізації «Укрнафтою» природного газу іншим категоріям споживачів, крім населення, в цьому році немає».

Проте головний аргумент невтішного газового прогнозу, на думку представників «Укрнафти», слід шукати у діях Міністерства охорони навколишнього природного середовища разом з профільними компаніями. Карташов зазначив, що описану ситуацію ускладнює переоформлення Мінприроди ліцензії на видобуток газу Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища з НАК «Надра України» на недержавну комерційну структуру ТОВ «Геолсоюз», засновником якої нещодавно стала НАК «Надра України», ставши власником 50% уставного фонду. «Іншою частиною фонду володіють люди близькі до компанії «Інфокс» та Миколи Злочевського, а також до керівництва Мінприроди», — зазначає Карташов. Згідно з нормативними актами Мінприроди ніщо не заважає в подальшому мінімізувати долю НАК «Надра України» в уставному фонді комерційної структури та продати ліцензію кому завгодно. На підтвердження своїх слів Карташов зазначив, що ще місяць тому така пропозиція (щодо придбання спецдозволу за $100 млн.) від представників ТОВ «Геолсоюз» надійшла до ВАТ «Укрнафта».

Отже, корупційні дії чиновників Мінприроди, на його думку, є очевидними. Діючи у власних інтересах, а також в інтересах близьких фірм, в обхід діючого законодавства, яке зобов’язує реалізовувати ліцензії виключно на аукціонах, вони сприяють, по-суті, розкраданню державних надр. До чого це призведе? «Це дозволить заховати від продажу населенню 400 млн. кубометрів газу за один рік, поклавши собі в карман різницю в ціні газу. А вона, за приблизними підрахунками, при цьому об’ємі газу близько $50 млн. на рік»,— деталізує Карташов.

Крім того, прямим наслідком газових оборудок він називає дефіцит в «Укрнафті» газу, який продається за регульованою ціною. Отже, НАК «Нафтогаз Україна» змушений буде закуповувати блакитне паливо для потреб населення за ринковою вартістю.

Поруч з майбутніми проблемами варто пам’ятати і про вже наявні, говорить Пустоваров. Однією з найболючіших залишається рентна плата. Так, кожну четверту тону нафти «Укрнафта» добуває на родовищах, які раніше відносилися до категорії важковидобувних та виснажених, а, значить, мали пільговий режим з оподаткування. Але після його скасування, у березні 2005 року, «Укрнафта» отримала додатковий тягар у вигляді багатьох збиткових родовищ.

За словами Пустоварова вони не одноразово зверталися до Міністерства фінансів з пропозиціями вдосконалити механізми стягнення рентних платежів та повернення пільгового режиму оподаткування для таких родовищ. У якості ж реакції на таке пожвавлення отримували тільки запрошення на різнорівневі наради та засідання. «Не дивлячись на всі наведені аргументи, в проекті Закону про Держбюджет на 2008 рік закладено все ті ж необґрунтовані твердження та діючі у нинішньому році норми», — пояснив він. Ручне керування рентними ставками потрібно замінити диференційованим оподаткуванням видобутку нафти. Головний аргумент на користь такої пропозиції — не один рік ефективної роботи на міжнародній арені. І чим швидше урядові мужі знайдуть істинний шлях — тим краще, зазначає він. Додатковим стимулом має послугувати і фінансові результати «Укрнафти» за перше півріччя 2007 року.

Так, її чистий прибуток становив 405 мільйонів гривень, що майже втричі менше у порівнянні з минулорічними показниками. Крім того, щомісячні збитки компанії від експлуатації західних родовищ становлять близько 48 млн. грн. Запитується: хто від цього виграє і що робити далі? Однозначно одне, — держава просто зобов’язана вирішити зазначені проблеми.

Зі своєї сторони правління компанії вже виносило на розгляд Спостережної Ради питання про припинення видобутку з метою уникнення збитковості у таких родовищах. Але держчиновники блокували прийняття потрібного рішення, тому відправлений месидж фактично завис у повітрі. «Щоб не надавати ситуації політичного забарвлення, правління компанії після виборів буде знову виносити на розгляд Спостережної Ради це питання», — резюмує Пустоваров. Планують звернутися і до суду, щоб компенсувати отримані компанією збитки.

А доки газове питання шукатиме свого законного врегулювання, варто пам’ятати ще про одну деталь. Україна власними ресурсами задовольняє лише третину газових потреб, які припадають на населення. Мабуть, риторичним слід вважати і запитання: по кишені кого ж вдарять чергові оборудки?