Наслідки «офшорного скандалу»

В українському суспільстві знову актуалізується тема податків. «Зміни до законодавства, — говорить віце-президент Української спілки промисловців і підприємців Юлія Дроговоз, — насправді не працюють, платники стикаються з тими ж проблемами, що й раніше. З’явилися нові проблеми, пов’язані з дією системи електронного адміністрування. Люди, напевно, близькі до керівництва, здійснюють маніпуляції з електронними базами. У результаті зафіксовані випадки крадіжки коштів податкового кредиту...» Усе це — здебільшого біди малого й середнього підприємництва.

АМОРАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

Тим часом підстави для серйозного занепокоєння з’явилися й у акул бізнесу. Публікація так званих «панамських документів», у яких, зокрема, фігурує й глава української держави, привернула увагу громадськості країни до офшорних юрисдикцій і трансфертного ціноутворення, що є перевіреними інструментами законної, але несправедливої мінімізації податків міжнародними компаніями. У квітні, за наказом Президента України була створена робоча група зі створення законодавства, що дозволяє підсилити контроль держави за так званим агресивним податковим плануванням. Президент поставив групі завдання: підготувати проекти документів, що дозволяють Україні приєднатися до автоматичного обміну інформацією про іноземні фінансові рахунки.

Суддя Вищого адміністративного суду України, віце-президент Асоціації адміністративних суддів Наталія Блаживська нагадує, що тенденція мінімізації податків уперше була засуджена на міжнародному рівні лише в листопаді 2012 року. Тоді глава комітету Британського парламенту Маргарет Форст, звертаючись до глави компанії Google у Великобританії, зазначила: ви, Google, мінімізуєте податки, й це несправедливо по відношенню до британських платників податків. Представник компанії відповів: це не є несправедливим — ми платимо виключно те, що передбачено чинним законодавством. Глава комітету погодилася — ми не звинувачуємо вас у незаконній діяльності — але додала: ми звинувачуємо вас у неморальній діяльності. «Два погляди на одну й ту саму проблематику, — резюмує суддя й закликає: — Слід розрізняти незаконні схеми й мінімізацію, тобто спосіб використання її оптимальних моделей міжнаціональними компаніями».

У зв’язку з цим в експертному середовищі виникли дві думки. Прибічники однієї говорять, що Україна запізнилася з розв’язанням цієї проблеми, інші, навпаки, стверджують, що нам іще рано ставити ці питання до порядку денного законодавців. Президент Асоціації податкових консультантів, член Європейської асоціації професорів податкового права Данило Гетьманцев вважає, що питання протидії агресивному податковому плануванню й ухиленню від оподаткування на міжнародному рівні дуже актуальне.

ПОПЕРЕДУ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРОВОЗА»

За його словами, українському бізнесу ще доведеться зіткнутися з ним щільно найближчим часом. Він зазначає, що сьогодні саме поняття агресивного податкового планування ще не визначене навіть на рівні Євросоюзу. І дії з протистояння йому, які в Європі отримали абревіатуру BEPS, є лише планом, дорожньою картою, а не нормою, яку можна використовувати в законодавстві інших країн просто зараз. Професор вважає, що для України найголовніше не наробити помилок і орієнтуватися на ту практику, яка ще має бути вироблена в Євросоюзі, «й не бігти попереду європейського паровоза, а слідувати нейкращим прикладам, які будуть розроблені іноземними державами».

Директор податково-юридичного департаменту компанії KPMG Олег Чайка вважає, що Україна стала на правильну шлях і їй треба вводити правила BEPS. Але, на його думку, це дещо передчасно, оскільки вони дуже складні. Він сумнівається, що наші податкові органи їх зможуть адмініструвати. Адже платники податків України найбільше й сьогодні скаржаться саме на адміністрування з боку податківців. «Якщо ввести ще один пласт досить складних концепцій щодо оподаткування іноземних дочірніх компаній, контрольованих українцями, то у мене дуже великі сумніви, що вони нормально адмініструватимуться», — говорить фахівець, який багато років займався цими питаннями в Канаді.

ЗНЯТИ ПОЛІТИЗУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА

Та все ж глава парламентського комітету з питань податкової й митної політики й згаданої робочої групи Ніна Южаніна підкреслює, що Україна буде вимушена ухвалювати обгрунтовані й зважені базові законопроекти. А вводити деякі їхні норми поступово й обережно. Вона пропонує, щоб ті норми, які сьогодні виглядають надмірно жорсткими й не дуже сприймаються бізнесом, мали лаг на впровадження й, завдяки цьому, давали бізнесу час реструктуризуватися, прийняти відповідні управлінські рішення або взагалі змінити свої господарські процеси.

«Ніхто не має права сказати бізнесу, що вже завтра міняються правила гри», — підкреслює народний депутат. У той же час, вона впевнена, що Україна «не може випасти з тенденції, що складається довкола нас». «Ми маємо приєднатися до директиви про автоматичний обмін інформацією, — наполягає Южаніна. — Зараз Мінфін, ГФС ведуть необхідну підготовчу роботу, й ми будемо вимушені, як майбутня країна ЄС, обов’язково імплементувати в законодавство України відповідні зміни, хоч би як вони сприймалися суспільством».

«Доведеться вносити зміни й до ситуації довкола банківської таємниці й до багатьох інших речей, які зараз, під час обговорення, найважчі для розуміння, зазначає глава комітету. — Вони не сприймаються, їх не підтримують. Але, я думаю, крок за кроком ми маємо рухатися в цивілізованому напрямку, протистояти діям, спрямованим на розмивання податкової бази. Іншого шляху немає. Ми почали безповоротний процес. І не можемо відштовхувати якимись своїми методами іноземних інвесторів. Запроваджені ще 2013 року правила трансфертного законодавства лише тепер починають приносити свої плоди». Тому вона впевнена, що й імплементація європейського законодавства, що протистоїть агресивному податковому плануванню, дозволить з часом зняти багато питань, що зараз заполітизовують суспільство.