Не допустити збитків

Нульову ставку ввізного мита на метали та вироби з них компенсуватимуть... торговельні розслідування. До такого висновку приходить бізнес-спільнота, обговорюючи шляхи адаптації української економіки до умов Світової організації торгівлі. При цьому багато хто висловлює стурбованість неминучим зростанням обсягів імпорту окремих видів товарів на початковому етапі членства у СОТ за рахунок зменшення ставок ввізного мита. Про це говорив, зокрема, і віце-президент УСПП .
«У першу чергу, в групу ризику збільшення імпорту може потрапити продукція, на яку імпортне мито знизиться до нульового рівня. Це продукція, що входить до так званих секторальних ініціатив СОТ. Так, секторальна ініціатива «Сталь» передбачає встановлення нульової ставки ввізного мита на чорні метали та вироби з них. В умовах членства України в СОТ можливості застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання імпорту є обмеженими — через існуючі зобов’язання сторін та правила самої організації. Таким чином, українська металургійна галузь опиняється у стані «тарифно- незахищеної» перед надходженням імпортної продукції» — зазначив Гончарук, який, будучи заступником міністра економіки, став одним iз піонерів руху України до СОТ.
Він вважає, що у такій ситуації найефективнішим механізмом захисту внутрішнього ринку, як показує міжнародна практика, є застосування антидемпінгових, спеціальних або компенсаційних заходів до імпорту продукції, що недобросовісно конкурує з українськими товарами. За таких умов українські виробники, галузеві асоціації та об’єднання профспілок мають ретельно вивчати ситуацію на ринку та ініціювати відповідні торговельні розслідування, а Міністерство економіки та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі — приймати рішення з урахуванням можливого нанесення українським виробникам збитків від зростаючого імпорту. Вже й тепер Міністерством економіки проводиться спеціальне розслідування щодо імпорту до України труб обсадних та насосно- компресорних. Ініціювання розслідування з боку українських виробників труб було спричинено потужним зростанням імпорту, який протягом 2003—2006 років зріс більш ніж у 2,2 раза і супроводжувався відповідною втратою національним виробником частки внутрішнього ринку та скороченням виробництва.
Негативна тенденція набула піку у 2007 році, коли виробництво українських труб нафтогазового сортаменту скоротилося на 8%. Це призвело до скорочення відвантажень вітчизняних виробників на внутрішній ринок (-42% за рік). В результаті доля імпорту у споживанні зросла з 29% до 43%.
«Застосування ефективних обмежувальних заходів не тільки дозволить вплинути на мікроекономічний рівень, захистити конкретні українські підприємства, а й в цілому зменшити негативне навантаження на зовнішньоторговельний баланс держави, який, починаючи з 2005 року, лише погіршується» — зазначив Андрій Гончарук.