Не з того почали!

Сьогодні прем’єр Арсеній Яценюк презентує парламенту програму дій уряду на 2015—2016 роки. Напередодні зранку текст проекту документу був опублікований на сайті Кабінету Міністрів. Але вже ближче вечора, приблизно о 15:40, текст зник з веб-ресурсу.

Та декількох годин вільного доступу до цього документу експертам було достатньо, або зробити невтішний висновок: «уряд починає не з тих реформ».

«Яценюк явно демонструє що він плоть від плоті старого політичного класу — та ж ідеологія і політика (вирішувати всі проблеми за рахунок суспільних інтересів). Та ж лояльність до олігархів. І жодної спроби змінити підхід — знайти нові рішення, побудувати нову політику. Подібна політика прямо веде країну до прірви, а не до реформ та європейської інтеграції... Середній клас — стрижень європейських демократій та економіки. У нас і так в 4 рази менше частка середнього та малого бізнесу у ВВП, а такі рішення повністю люмпенізують країну. Заради інтересів виживання олігархії — ріжеться все живе...», — написала на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук політолог Вікторія Подгорна.

То що ж такого пропонує уряд? В тексті проекту документу окреслено головні виклики для країни ( в стилі «азарівського» «треба буде затягнути пояси») та названо 13 напрямків діяльності уряду (військова реформа, децентралізація, антикорупційна та економічна політика, та інше). Зупинимось на найбільш болючих на сьогодні.

ЕКОНОМІЧНИЙ БЛОК

З одного боку, в розділі про нову економічну політику традиційний набір змін: запровадити податковий компроміс, контроль за трансфертним ціноутворенням, новий закон про захист економічної конкуренції, сформувати новий склад АМКУ, провести приватизацію залишків держмайна. Крім того, готують зміни й агросектору: закон про ринок земель та про оренду, інвентаризація земельних угідь, збільшення безмитних квот у рамках ЗВТ з ЄС, створення та просування аграрного бренду «Продукт України». Але в програмі дій уряду жодного слова немає про те, чи змінюватиметься система оподаткування для АПК. А для агросектору — це ж питанням номер один сьогодні. 

Але, як зауважує висновок голова «Комітету економістів України» Андрій Новак, в програмі, як і в коаліційній угоді, немає конкретних економічних цифр, окрім витрат на військову допомогу (в угоді — 3% ВВП, в програмі уряду — вже 5%). «Програма — це урядова листівка з набором гарних пунктів, підпунктів, слів та словосполучень. Але загалом конкретних економічних цілей з чітким розумінням їх досягнення за 2 роки немає. Тому вимагати звіту від влади за цим документом не можна», — пояснює він.

Економічна програма КМУ — це, як бізнес-план підприємства, де все чітко прописано мовою цифр, зауважує Новак, і наводить приклад: якщо йдеться про децентралізацію і передачу повноважень на місця, то в програмі Кабміну мав би бути один показник — співвідношення у відсотках фінансів на центральний і місцеві бюджети. «Його немає. Тому очевидно, що уряд сам не знає, яким шляхом піде децентралізація і буде просто плисти за течією, розповідаючи українцям про те, що додатковий фінансовий тягар реформ лягає на їхні плечі, бо в країні війни», — каже Новак.

Експерта також обурюють заяви урядової команди про зростання податкового навантаження і про те, що 2015 рік буде ще важчим, аніж 2014-й. «Я не розумію, навіщо ці страшилки. Адже завдання уряду — не роль Баби Яги, а оперативно вирішувати проблеми. Саме тому українці й дали шанс кабмінівській «солянці» з  міністрів-реформаторів із різних країн», — каже Новак.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕКТОР

Що ж до енергетики, то КМУ чи не вперше відкрито визнав і зобов’язався підвищити до економічно обґрунтованого рівня (до 2017 року) тарифи на енергоресурси для населення. Це, за словами прем’єра, «врятує НАК «Нафтогаз України» від банкрутства». До того часу населенню ліквідують всі субсидії та переведуть малозабезпечених на синхронні механізми компенсацій.

Загалом енергосектор чекає добрячий струс. Створять підприємства «Магістральні газогони України» та «Підземні газові сховища України», 49% акцій яких запропонують інвесторам з ЄС та США (відповідний конкурс уряд вже оголосив). Повна імплементація норм Третього енергопакету, поява LNG-терміналу, добудова двох блоків на Хмельницькій атомній станції та нарощення виробничих потужностей Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської АЕС. Загалом це буде близько 3000 мегаватт.

І, до речі, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар загалом позитивно оцінює набір змін програми в розділі про енергетику. Хоча на 100% втілити їх не вдасться, переконаний він, бо будь-яка реорганізація супроводжується «спротивом».

«В енергетичному та газовому секторі діють потужні олігархічні групи, які хочуть щоб реформи відбулися, або щоб відбулися у тому вигляді, як є зараз. Ми вже це проходили з Януковичем та Азаровим, коли заявляли про початок реформування газового сектору, але по суті це було закріпленням тодішнього стану справ», — розповідає «Дню» Гончар. Перший спротив олігархічної системи, продовжує він, Україна побачила довкола теми імпорту південно-африканського вугілля. «Його закупівлі — це спосіб порушити монополію вугільних баронів Донбасу. Тому його всіляко намагаються всіляко дискредитувати», — пояснює експерт.

На думку Гончара, подальший опір буде з кількох напрямків. Група Фірташа протистоятиме реформі НАК «Нафтогаз України», пояснює він, бо бізнесмен контролює майже 70% облгазів і хоче зберегти цей контроль. За європейськими ж нормами (записаними в програмі) Україна має забезпечити вільний доступ до газотранспортних потужностей в тому числі й до розподілу газу. «В такому разі руйнується домінуючий статус Фірташа на газовому рикну. Те саме буде на рикну електроенергії, де компанія ДТЕК Ахметова займає лідируючу позицію. Тому буде спроба звести реформу на вже відпрацьований варіант, коли зміни мають європейську обгортку, але за змістом такими не є», — пояснює Гончар.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ НА ПРОГРАМУ УРЯДУ В ПАРЛАМЕНТІ

Озброївшись висновками експертів, «День» звернувся до народних депутатів з запитанням: чи підтримують вони урядовий план дій, і чи будуть завтра за нього голосувати.

Народний депутат від «Батьківщини», член парламентського комітету з регламенту та організації роботи Дмиро Шлемко вважає, що сьогодні в Раді буде гаряче. Адже програма уряду не може бути запущена в дію, якщо не пройде повного етапу затвердження. Як розповів він «Дню» в ідеалі прем’єр її презентує народним депутатам, далі — погодження комітетами (які ще в очі не бачили фінальний варіант документу), перше читання, внесення зауважень і тільки потім — друге читання. Але дуже схоже, каже Шлемко, що сьогодні спробують все прийняти поспіхом.

Та голосувати «гаряче» ніхто не буде, переконує Шлемко, бо до програми «є питання». «За рахунок вчителів та лікарів рятувати економку у мене особисто рука не підійметься», — сказав він. Адже за його словами, це нонсенс, якщо вчителям пропонуватиметься при нинішньому економічному стані виживати за 800 гривень в місяць. «Потрібно детально подивитися програму і розділити на 2 частини: те, що підтримується, і не підтримується. І вносити зміни», — пояснює він.