Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Не за Омом, а за умом

В Україні готується електро- і теплотехнічний переворот. Але грошей для нього досі немає
02 червня, 00:00

Ми познайомилися на недавній виставці, присвяченій енергозбереженню в Україні. Серед багатьох представлених там експонатів увагу привертав доволі скромний стенд, довкола якого раз у раз виникали дискусії й чулися вигуки здивування, захоплення, а то й обурення.

Ще б пак! Як виявилося, генеральний директор міжнародної енергозберігаючої компанії «Авераж» Костянтин Оліфіренко зазіхав на незворушне: спростовував найголовніший закон електротехніки — закон Ома, знайомий кожному ще зі шкільної лави. Під час дослідів, що демонструвалися ним за допомогою приладів, сила струму в провіднику не була прямо пропорційна прикладеній напрузі. Відповідно, потужність, що використовувалася (головний показник економічності всіх електроприладів — від чайника до електросталеплавильної печі), не дорівнювала добутку сили струму на напругу. Навпаки, коли прилад нагрівався до певної температури, використовувана потужність не лише не наростала, а й знижувалася.

Ми познайомилися, й «День», де Оліфіренко колись надрукував статтю про можливості енергозбереження, запросили в офіс «Аверажу». «Ми запатентували цей принцип нагріву, — розповідає інженер, — і тепер можемо використовувати його в будь-яких нагрівальних приладах, котлах, бойлерах і навіть світильниках зовнішнього освітлення». «Це — переворот у галузі електро- і теплотехніки, й наш маленький науковий колектив хтось навіть запропонував, жартома, висунути на одну з найвищих світових премій. Гумор ми цінуємо й розуміємо, але ж тема справді цікава».

Оліфіренко демонструє журналістові так званий КВТЕР Петрова (кераміко-вуглецевий теплоелектрорезонатор), що отримав свідоцтво реєстрації корисної моделі в Республіці Болгарія, а також українські й російські сертифікати. Подані документи для сертифікації в Європі, що дозволить вийти на європейський і світовий ринки. Цей прилад — одне з 28 найменувань продукції, що фірма готує до виробництва в Україні. «Такими секретами не володіє жодна країна світу, — стверджує Оліфіренко. — Нам телефонують німці, корейці, росіяни, пропонують співпрацю, просять інформацію. Зокрема, ми вже налагоджуємо взаємозв’язки й підписали деякі документи з відомою компанією «Електролюкс».

Тим часом керамічна трубка, спочатку ледь тепла, все більше нагрівається, а генеральний директор за допомогою приладу вимірює її температуру і пропонує журналістові спробувати зробити те ж саме. Гуманітарій, як-то кажуть, з дурного розуму торкається кераміки пальцем і тут же його відсмикує, обпікши. (Вважатимемо це елементом особистої присутності, потрібної для репортажу.) Але справа не стільки в температурі зразка, скільки в корисній потужності, яка витрачається нагрівальним приладом. Журналіст «Дня» на власні очі бачить, як вона падає на шкалі «показометра» й потім утримується на цьому рівні навіть після того, як температура на ТЕНі 4-го покоління сягає досить високої позначки і продовжує йти вгору (при температурі 27°C споживана потужність була понад 740 Вт, а на позначці 215° впала до 550 Вт, тоді як прилад розрахований на 1500 Вт). «Енерговитратні спіральні ніхромові ТЕНи, що застосовуються сьогодні в багатьох електронагрівальних приладах, — це просто вчорашній день, — не без апломбу говорить Оліфіренко, — ми вже на порозі того, що наші нові нагрівальні елементи їх повністю витіснять і замінять як у побуті, так і в багатьох галузях народного господарства». «Якщо поставити їх на котли і бойлери-акумулятори, можна одержати для країни колосальну економію, — стверджує директор «Аверажу». — Вони можуть використовуватися в сушильнях усіх видів і призначень — від обробки ягід і грибів до цегли й деревини. На них чекає і сфера харчування: ресторани, кафе, дитячі садки, школи, лікарні, санаторії. Особливо корисними наші прилади будуть для бюджетних установ і самого бюджету, якому не просто розраховуватися за електроенергію за безперервно зростаючими цінами».

«Одна комфорка, а в школах їх зазвичай 6—8, — веде мене в ще одну кімнату свого ремонтованого офісу Оліфіренко, — споживає 4,2 кВт на годину. Всього ж кухня споживає понад 30 кВт на годину. Наші пристрої, що працюють до того ж при напрузі не 380 вольт, а — 220V, дозволяють скоротити тут витрати електроенергії удвічі. Такий висновок перевірений в деяких дитячих садках, де ми встановили своє устаткування. Цим ми зменшуємо ще й навантаження на лінії електропередач, а установам не треба буде вибивати собі ліміти на електроенергію. Лише заміна комфорок і ТЕНів у муніципальному громадському харчуванні Київської області, за нашими розрахунками, дасть за рік 150 мільйонів гривень економії на електроенергії. А в масштабах України це 5—6 мільярдів».

Але це, зрозуміло, теорія. А мені по-дитячому хочеться залізти в цей новий ТЕН і подивитися: що ж там усередині. Таку ж зацікавленість виявляють і деякі зарубіжні покупці КВТЕРів Петрова. Як розповів Оліфіренко, вони їх розбивають, але це їм нічого не дає: всередині знаходять лише пил, тому що розробники в кожен свій виріб закладають ще й декілька ноу-хау, аби зберегти пріоритет України. Втім насправді там нічого особливого, на перший погляд, немає — лише вуглецево-керамічна нитка, закрита білим обплетенням.

Щоправда, вже через півгодини сидіння в інтернеті мені стало ясно, що фізичне явище, про яке я дізнався, — не така вже новина. Цей принцип вже досить широко використовується за кордоном для обігрівання приміщень. Навіть у Білорусі й Росії рулонами випускаються пронизані такими нитками настінні килимки.

Ми, як завжди, йдемо своєю нелегкою дорогою. Мені показують «секретне» поки що фото виробу дванадцятого покоління — висить на стіні й керується, як телевізійна панель, пультом, в кімнаті тепло й без батарей. Але у винахідників, звичайно ж, немає грошей. Високий банківський відсоток їх не влаштовує, тому що відразу ж підвищить термін окупності економних приладів, а отже, знизить потенційний попит. Оліфіренко добивається бюджетного кредиту. Хай щастить йому!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати