Непоганий спринтер, але нікудишній стаєр

Перший рік монобільшості. У Верховній Раді підбили підсумки діяльності фракції «Слуга народу». До журналістів вийшли голова фракції Давид Арахамія та його перший заступник і чільник партії Олександр Корнієнко.

Вони запевнили, що свого виборця не зрадили, адже було чимало хороших ініціатив. Як досягнення згадують зняття недоторканності, новий Виборчий кодекс, закони про ринок землі та гральний бізнес. Наголосили, що попри суперечки, працюватимуть старанніше, щоб: «епоха бідності почала закінчуватися ще швидше».

Спікер Верховної Ради  Дмитро Разумков оцінює роботу парламенту нинішнього скликання за останній рік на «четвірку» на 5-бальною системою.

«Я думаю так — на «четвірку». Бо сказати, що ми працювали на «відмінно», це буде неправда, а сказати, що ми працювали погано, — теж буде неправда. А «четвірка» за 5-бальною системою — це якраз та оцінка, яка дає можливість рухатись вперед і розвиватись і в подальшому досягати оцінки «відмінно». Мені б дуже хотілося, щоб Верховна Рада ІХ скликання рано чи пізно отримала оцінку «відмінну» від українських громадян», — підкреслив Разумков.

За його словами, за неповний рік роботи Верховна Рада ухвалила понад 140 законів конституційною більшістю, тобто більш як 300 голосами.

«Для порівняння — VIII скликання за всю свою каденцію, за різними оцінками, потрібно перерахувати, прийняло близько 30 законів, а тут 143 за неповний рік», — сказав Разумков.

За його словами, в цьому заслуга не лише монобільшості, а всього складу Ради. «Колись з монобільшістю голосували депутати від «Опозиційної платформи -за життя», колись — «Євросолідарність» і «Голос», а колись «Батьківщина», — сказав керівник парламенту, зазначивши, що оцінює таке спільне голосування різних політичних сил надзвичайно позитивно.

А чим загалом українцям запам’ятався перший рік Ради дев’ятого скликання ?

З Ради дев’ятого скликання, справді,  вийшов непоганий спринтер, але нікудишній стаєр: почавши працювати у неймовірно інтенсивному темпі, депутати здалися задовго до фінішної прямої.  А лідер політичної партії «Голос» Святослав Вакарчук взагалі зійшов з дистанції...

Якщо на початку року Рада дев’ятого скликання ледь не щотижня  шокували країну радикальними політичними ініціативами, які тут же знаходили підтримку в залі, то вже після низки гучних скандалів та відставок (зокрема Андрія Богдана) монобільшість показала себе як вкрай нестійка конструкція.

Тертя всередині найбільшої фракції поширилося і на трикутник «Рада — Кабмін — президент». Фракція поділилася на групи впливу та інтересів. Як олігархів, так і фінансово-промислових груп.    «Олігархи, такі як Ігор Коломойський, ці і інші не так широко відомі особистості, мотивують людей не тільки своїми посадами, а своїми грошима чи медіаможливостями», — вважає член фракції «Батьківщина» Андрій Ніколаєнко.

Тож більшість голосів, як на початку роботи, фракції зібрати чимраз складніше. У ключових голосуваннях на підмогу часто приходили решта фракцій та групп — як от в голосуванні за закон про землю чи, так званий, антиколомойський закон...

Влаштовували «слуги» й демарші Президенту — парламент двічі забракував програму дій уряду, а ще відмовився голосувати за призначення міністром освіти Сергія Шкарлета.

Тож в кулуарах парламенту пліткують, що найпевніше, Зеленський у якийсь момент піде на розпуск Верховної Ради, щоб дистанціюватися від її непопулярності. Цар добрий, бояри погані — народу зазвичай таке подобається. Чи спрацює цей трюк на цей раз?

Більшість членів фракції «Слуга народу» стали депутатами тільки завдяки бренду партії «Слуга народу», який створив та інформаційно підтримує передусім Президент. Тому коли вони вчиняють сумнівні з моральної і політичної точки зору дії, то це найперше б’є по Президенту. «Його це може не влаштовувати і поки в нього ще достатньо високий рейтинг у суспільстві йому може бути вигідно розпустити парламент і під своїм брендом провести більш надійних і відповідальних людей у наступний склад Верховної Ради», — говорить політичний експерт Костянтин Матвієнко.

І місцеві вибори, які відбудуться цієї осені, стануть інвентаризацією політичних можливостей Володимира Зеленського і його команди.