(Не)послідовність?

Президент України Віктор Янукович запропонував народним депутатам відхилити закон про поправки до закону «Про електроенергетику», який розширює «зелений тариф» на електроенергію, вироблену з біогазу. Аргументи вето глави держави прості: розвивати цей сегмент ринку альтернативної енергетики недоцільно, з погляду ефективності довготермінових інвестицій. «За розрахунками Інституту поновлюваної енергетики НАН України за умов України, вартість електроенергії, виробленої з біогазу, після 2017 року буде вищою, ніж вартість традиційної електроенергії з викопних видів палива», — зазначив Президент. Тому, виходячи з розрахунків НАН, В. Янукович вважає за недоцільне залучати інвестиції до сфери, яка після закінчення терміну дії «зеленого тарифу» стане економічно невигідною.

Не влаштовує Президента і норма закону, за якою можна одночасно використовувати альтернативні джерела енергії та традиційні види палива. Оскільки, зазначив Янукович, набуття законом чинності призведе до збільшення подачі заявок суб’єктами господарювання на будівництво й підключення електричних станцій, які виробляють електричну енергію з використанням повністю або частково біогазу, що, у свою чергу, негативно вплине на рівень безпеки енергетичної системи. «Енергетична система України має можливість максимально зарезервувати до 10 тисяч МВт електроенергії. На сьогодні суб’єкти господарювання вже подали заявки на будівництво та підключення електричних станцій, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, загальною потужністю понад 17 тисяч МВт», — наводить ще один аргумент свого вето Президент.

Така позиція глави держави вже викликала хвилю нерозуміння у гравців енергетичного ринку України. Зокрема, експерти з питань альтернативної енергетики відзначають: пропозиції Президента, які надійшли для повторного розгляду Верховною Радою, вступають у пряму суперечність із позицією провідних фахівців України в цій сфері, загальними тенденціями розвитку ринку поновлюваних джерел енергії в країнах ЄС і світі, з програмними документами уряду України й, зокрема, із серпневим дорученням Президента України. «Гарантові варто переглянути надані йому поради, що, здається, абсолютно суперечать фактам і прогнозам, над якими працювали експерти й широке коло гравців ринку», — зазначає глава ради Європейсько-української енергетичної агенції (ЄУЕА) Дейв Янг. Оскільки, переконаний експерт, скасування тарифу на біогаз є недобрим знаком для розвитку дуже перспективного сектора поновлюваної енергетики в державі. «Якщо Україна хоче мати шанс досягти раніше задекларованих цілей у виробництві «відновлюваної» електроенергії, то їй потрібно зайняти більш консолідовану державну позицію в просуванні ринку», — заявив Янг.

Експертів також обурила теза про можливість негативного впливу на рівень енергетичної безпеки під’єднання потужностей для виробництва електричної енергії з біогазу. «Рівень енергетичної безпеки держави підриває залежність від постачань енергоресурсів з однієї іноземної держави, а не диверсифікація енергопостачання з максимальним використанням місцевих джерел енергії», — каже директор НТЦ «Біомаса» Георгій Гелетуха. Також, за словами експерта, необѓрунтовано стверджувати про те, що після 2017 року собівартість електроенергії, виробленої з використанням енергії вітру, в Україні буде майже всемеро нижчою, ніж собівартість електроенергії, виробленої з біогазу. «Такі тези потребують доведення шляхом прозорого порівняння цифрових даних для різних технологій, і зовсім не можуть обѓрунтовуватися розрахунками лише одного з Інститутів НАН України, тим більше без наведення джерела інформації», — коментує експерт.

У свою чергу, директор ЄУЕА Олена Рибак зазначає, що, стимулюючи виробництво електроенергії з біогазу, держава одночасно підвищує рівень екологічної безпеки на більшій території України, стимулює інвестиції та абсолютно новий сегмент ринку. «В Україні існує близько 1800 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), 1000 з яких — несанкціоновані. За нашими підрахунками, потенціал України щодо збору біогазу з полігонів ТПВ дорівнює приблизно 65 мільйонам кубометрів на рік, що покриває річну потребу в природному газі для населення великого українського міста», — пояснює Рибак. Плюс відходи виробництва, які якраз і мають перероблятися з використанням біогазових технологій, уже сьогодні є кричущою загрозою для здоров’я населення, стану ґрунту, повітря та підземних вод.

До того ж, біогазові проекти в сільськогосподарському секторі мають колосальний потенціал і дуже цікаві для інвесторів, наводить контраргументи Рибак. «Доки ми чекали на підписання закону, ми спілкувалися з безліччю європейських компаній, які почали працювати над біогазовими проектами. Амбітні цілі з використання поновлюваних джерел енергії, поставлені урядом, не залишали сумніву в тому, що закон буде підписано. Сьогодні, на жаль, укотре соромно за непослідовну політику України, і це однозначно шкодить нашому інвестиційному іміджу», — наголошує директор ЄУЕА.

Крім того, партнер юридичної компанії Arzinger Вольфрам Ребок, який уже тривалий час займається юридичними аспектами впровадження відновлюваної енергетики в Україні, переконаний, що для західних інвесторів, зацікавлених у впровадженні біогазових технологій в Україні, президентське вето не стало громом серед ясного неба. «Всі розуміють, що Україна — непроста країна. Верховна Рада затверджує щось, а потім Президент накладає своє вето, а потім усе йде назад і виходять уже нові закони і Президент їх підписує», — іронізує Ребок у коментарі Deutsche Welle.

Водночас німецький експерт не має сумніву, що в тому чи іншому вигляді Україні таки доведеться законодавчо підтримувати розвиток альтернативної енергетики та біогазових технологій. І тут, зазначає Ребок, ідеться не лише про міжнародний тренд. «Україна як член Енергетичного співтовариства зобов’язана розвивати цю та інші галузі альтернативної енергетики. Природні ресурси вичерпаються, і стояти останніми в черзі дуже небезпечно», — резюмує він.