Незавидна спадщина

Планується, що державний бюджет-2006, запропонований новим урядом, стане «соціально зваженим бюджетом розвитку». Проте в тому, що бюджет буде прийнято нескоро, не має сумніву ніхто. Що таке «соціальний бюджет» і чим він загрожує економіці країни, стало зрозуміло давно. Як заявив лідер СПУ Олександр Мороз, «можливо, через місяць- півтора ми зіткнемося з колосальними розривами в бюджеті, і може розгорітися бюджетна криза, що торкнеться тих, хто сьогодні сподівається на соціальний захист».

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Валерій Асадчев вважає, що до кінця року на українців чекають серйозні бюджетні проблеми, викликані тим, що «майже 8 млрд. грн. бюджетного дефіциту, які мають спрямувати на покриття поточних соціальних витрат, сьогодні практично не закриті».

Передусім, невдачею закінчився урядовий план з наповнення держбюджету за рахунок приватизації. Нагадаємо, що Закон «Про Державний бюджет України на 2005 рік» передбачає забезпечення Фондом держмайна надходження суми не менше 6 млрд. 985 млн. грн. Проте, за даними ФДМ, на початок вересня від приватизації було виручено лише 650 млн. гривень.

Основною причиною провалу цієї статті стали ініційовані Юлією Тимошенко реприватизаційні процеси, що зменшили довіру до уряду й інвестиційну привабливість українських підприємств. «Кабінет Юлії Тимошенко здійснював надто популістську економічну політику, що в цьому випадку не мало ніякого сенсу. Тимошенко спробувала проштовхнути програму реприватизації в масштабі всієї країни. Це також негативно вплинуло на економічне зростання в Україні», — зазначив експерт Фонду Карнегі Андерс Ослунд. За його прогнозами, Україна нинішнього року «з усією очевидністю йде до темпів зростання всього 2—3%».

Проте приватизація, як і раніше, залишається головною надією нинішнього, а також майбутнього держбюджету. Як стверджує в.о. міністра фінансів Віктор Пинзеник, за рахунок продажу акцій великих промислових підприємств уряд «з лихвою зможе покрити бюджетний дефіцит у розмірі 6,2 млрд. грн. цього року і 8,7 млрд. грн. наступного».

Така впевненість викликала скептичне ставлення фахівців, оскільки права власності держави на об’єкти, від продажу яких вона розраховує виручити величезні гроші, як от меткомбінат «Криворіжсталь», Нікопольський завод феросплавів, «Азот» та інші, на сьогодні вельми спірні.

Не стався також в Україні і інвестиційний бум, від якого чекали високого рівня припливу іноземних інвестицій. Західні компанії, декларуючи на словах готовність прийти до України, вважали за краще почекати, щоб оцінити, яким шляхом піде «реформаторський» уряд.

Не сприяло зміцненню «міжнародної дружби» і рішення екс-прем’єра скасувати так звані вільні економічні зони. Покликаний забезпечити збільшення надходжень від сплачуваних податків, цей захід призвів до того, що значна частина іноземних компаній згорнула свою діяльність в Україні, що в свою чергу спричинило банкрутство українських підприємств. За словами радника Президента Бориса Нємцова, «у 12 разів скоротилися інвестиції, насамперед в експортно- орієнтовані галузі — металургію і хімію. Різко зросла втеча капіталів. Іншими словами, Кабінет Міністрів винний у створенні надто ворожого інвестиційного клімату в країні».

Позитивний ефект від збільшених зарплат населення — гордість бюджету нинішнього року — виявився зведеним до нуля значним зростанням цін. Цукрова криза, м’ясна криза, бензинова криза — незважаючи на те, що Кабінет Міністрів кожного разу знаходив «об’єктивні» причини для пояснення різкого стрибка цін, негативний ефект і підрив довіри до уряду від цього не поменшали.

Згідно з прогнозами НБУ, наступного року на Україну чекає інфляція на рівні 8,5 — 9,5%. У документі, оприлюдненому Нацбанком, зазначається, що «розвиток економіки України 2005 року характеризується значним уповільненням темпів економічного зростання» і зростання ВВП, тоді як темп зростання готівки (27,1% за січень-серпень 2005) «істотно перевищує відповідні показники за роки економічного зростання, що обумовлює додатковий інфляційний ризик».

На думку радника Віктора Ющенка, економіста Олександра Пасхавера, «економіка полюбляє передбачуваність, економіці протипоказаний радикалізм». Сьогодні всі наслідки радикалізму і поспіху уряду Юлії Тимошенко в наявності. Загалом, його наступникам не пощастило.