«Норма»! Як національна ідея

У вас ще немає антикорупційного фронту? Тоді екс-президент Грузії Михаїл Саакашвілі їде до вас. Підсумки і висновки найпотужнішого фестивалю року —  «Антикорупційний форум» у Києві.

Саакашвілі — голова Обласної державної адміністрації (читай ланка вищої виконавчої влади) організовує всеукраїнське «антиурядове» турне в парламентсько-президентській республіці, де уряд — елемент коаліції (підкреслити кожне слово!). Наступні «зупинки» — Львів, Дніпропетровськ, Харків...

На своє запитання «з яким завданням?», я почула в кулуарах Форуму два варіанти картинки найближчого майбутнього...

Перша, я її називаю ідеалістична: з Антикорупційного форуму, зусиллями людей та структур, які долучились до його створення, народиться таке собі українське ноу-хау — суспільно-громадсько-політичний рух. Який, у свою чергу, народить двох діток: громадський рух і політичну партію. Перший буде замовником порядку денного, а отже, спонсором його виконання, а другий — політична партія — виконавцем. У такий спосіб нова генерація політиків обійде потребу просити гроші в бізнесу і олігархів. «Багате» українське громадянське суспільство саме профінансує свій порятунок. Якщо, звичайно, справді хотітиме врятуватися... і гроші після фінансування армії, підтримки тимчасово-переселених осіб,  оплати комуналки ще залишаться.

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1996 р.

І друга — буде створено політичний блок — на зразок того, з яким Саакашвілі брав владу у Грузії. Він — стане учасником позачергових парламентських виборів, які будуть в Україні, скоріш за все, навесні-восени наступного року. Антикорупційний форум —  співорганізаторами якого, нагадую, народні депутати від фракції БПП — тут виконує два завдання розхитує й не без того хитку опозицію, і розігріває електорат...

І все це відбувається за згодою, а якщо бути точнішим, то й за сприяння Адміністрації Президента України: лист-підтримка — мінімальне тому підтвердження.

Зрештою, невже хтось із присутніх на Форумі і тих, хто зараз читає цей матеріал, щиро думає, що Саакашвілі буде топити того, хто дав йому друге політичне життя?  Де був би Саакашвілі і його команда, якби не Порошенко і його особистий чартер?! Хоча...

І тут ми приходимо до другого враження від Форуму — це нещирість в окремих його епізодах. Через тиждень після підписання «меморандуму трьох» лист Порошенка з привітаннями форуму, ключовою ідеєю якого є прибрати з крісла прем’єра Яценюка, виглядає щонайменше дивно, якщо не сказати непристойно для рівня Глави держави. 

Взагалі, якщо розібрати на цитати, сказане на Антикорупційному форумі, можна книжку написати. Другий її том — антураж: люди, селфі, машини...

НАРОДНА ЗАБАВА «ФЕСТИВАЛЮ» — «ФОТО З ГРУЗИНОМ-АНТИКОРУПЦІОНЕРОМ». У КАДРІ — ЗАСТУПНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ ДАВІД САКВАРЕЛІДЗЕ

Але я б, оскільки це все ж таки колонка в підсумковому номері за рік, хотіла зупинитись на тезі, на якій наголосила зі сцени модератор першої панельної дискусії Форуму народний депутат Світлана Заліщук: «антикорупція — друга національна ідея України».

Я вважаю, що антикорупція взагалі не може бути національною ідеєю. Чому?

По-перше, будь-який пересічний психолог скаже, що ціль поставлена від заперечення — поганий мотиватор.

По-друге, не може інструмент бути самоціллю. Перефразовуючи: як  молоток може бути ціллю? А антикорупція  це і є інструмент розчищення стосунків у державі для запуску економічного росту і політичної еволюції.

У мене є краща пропозиція для національної ідеї. Чому б нам — хоча б на перший час не оголосити «повернення до норми» і першою, і другою, і «десятою» національною ідею. Адже чому українці хочуть інтегруватися в ЄС (Президент назвав це нашою першою національною ідеєю), бо хочуть НОРМАльного життя. А це що? Це — чіткі зрозумілі правила, які діють для всіх, це невідворотне покарання за зло, і справедлива винагорода за добро...

Розвинений світ демонструє безліч прикладів, якою дорогою ми можемо повертатися до норми.  Зокрема, лише за цей — 2015 рік і лише на сторінці економіки газети «День» вийшло з десяток інтерв’ю з провідними політиками країн колишнього радянського табору, в яких вони розповідали як долали ці ж проблеми, над вирішенням яких із запізненням у 20 років почала задумуватись Україна.

Литва (Кубіліус) — кардинальне скорочення рівня перерозподілу ВВП через бюджет, зокрема через урізання видатків на утримання держапарату. Словаччина (Дзурінда) — посилене залучення прямих іноземних інвестицій шляхом зниження податкового навантаження. Грузія (Вашадзе) — дерегуляція. Польща (Бальцерович) — децентралізація і жорстко контрольована приватизація. Болгарія (Костов) — валютна реформа.

Всесвітньо відомий економіст, автор бестселера «Чому багаті країни забагатіли, а бідні лишаються бідними» Ерік Райнерт в інтерв’ю «Дню» радив Україні придивитися до досвіду Німеччини після Другої світової війни, і прописав нам — «здоровий націоналізм»...

Одним словом, нам є чого повчитись у світу. Лише не треба спрощувати картину. Всі, хто пропонує для України рімейк грузинського чуда чи польську шокову терапію в чистому вигляді, — або дурні, або шахраї. Так само, як Порошенко не зміг і не зможе посадити трьох своїх друзів. Нам треба це зрозуміти. Зробити висновки. І жити далі, працюючи над створенням і розширенням в українському болоті острова під назвою «норма».