Обговорення інтерактивне. Рішення — без варіантів

Процес громадських слухань проекту оновленої енергетичної стратегії України до 2030 року завершено. Останнім штрихом в участі неурядового розуму у формуванні цього документа стала прес-конференція його основного розробника — Фонду «Ефективне управління» й замовника — Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Кольори фонду захищали старші менеджери проектів Роман Рубченко й Андрій Тимошенко, а погляди Міністерства замість заявленого раніше керівника департаменту стратегічної політики, інвестицій та ядерно-енергетичного комплексу Микити Константинова довірили відстоювати керівникові вищого рангу — заступникові міністра Володимиру Макусі.

Остання обставина могла б свідчити про те, наскільки цінною є для міністерства думка української громадськості. Але з цим дещо складніше. Кажучи про те, як відреагували творці оновленої стратегії на отримані зауваження й пропозиції, менеджери Фонду розклали все по поличках. За останні півтора року, за даними Рубченка, фонд і міністерство взаємодіяли з майже 50 експертами, приблизно 20 приватними й державними компаніями, з такою ж кількістю міжнародних і українських громадських організацій, а також з 20 державними органами. Усі вони були вислухані як у процесі роботи, так і безпосередньо на колегії міністерства.

Документ, опублікований 10 червня, за словами Рубченка, створювався в інтерактивному режимі. Він відображає думку значної кількості експертів енергетичної галузі, як вітчизняних, так і іноземних. Громадські слухання дали можливість узяти участь в обговоренні й редагуванні стратегії не лише фонду й міністерству, а й решті причетних до енергетики організацій. Тимошенко наводить цифри. За його словами, «отримано приблизно 450 коментарів до стратегії від 36 джерел». Менеджер розповідає, як з ними працювали: всі коментарі були розділені на дві групи — ті, з якими автори стратегії були згодні, й ті, що не відповідали їхнім уявленням. Розповідаючи про останню групу, менеджер зауважив, що вони або не відповідали обраним принципам реформування галузі, або суперечили зробленому у Фонді аналізу або розрахункам, експертним оцінкам, або базуються на пропозиціях, що враховують інтереси не економіки країни й навіть не галузі в цілому, а лише окремих підгалузей. Розділили на групи й ті коментарі, з якими могли погодитися. Не врахували ті з них, що вже повторювали положення проекту стратегії або грунтувалися на особистій думці, з якою можна було б погодитися, але вона не приводила до якихось конструктивних змін. Були й пропозиції, що описували якісь дрібні деталі, не характерні для такого документа, як стратегія. Приблизно 80 коментарів до стратегії було присвячено екології та поновлюваній енергетиці, ролі й частці останньої в енергобалансі країни. Деякі з них були враховані, а такі, як частка поновлюваної енергії, що суперечили результатам проведеного аналізу, залишилися незмінними.

Словом, енергетична стратегія готова до обговорення на найвищому рівні. «Ми практично завершили підготовку цього документа, — сказав журналістам Макуха. — Остаточний текст ми плануємо надати на розгляд Кабінету Міністрів вже протягом тижня й сподіваємося, що десь у листопаді стратегія буде остаточно прийнята урядом України як документ, який визначає основні напрямки розвитку енергетичного сектора на середньострокову перспективу». Чиновник також зазначив, що матеріали стратегії були направлені міжнародним фінансовим організаціям й експертам Єврокомісії. «Їхні зауваження, їхні пропозиції також до певної міри були враховані при підготовці остаточної редакції цього документа. Ми вважаємо, що була досить об’єктивна експертиза цих напрацювань», — зазначив заступник міністра. А за словами Рубченка, в принципі нова редакція стратегії не зазнала істотних змін порівняно з варіантом, оприлюдненим 10 червня.

Так, частка поновлюваної енергетики після всіх коментарів і пропозицій усе-таки збереглася незмінною й низькою й не відповідає очікуванням європейського Енергетичного співтовариства. Творці стратегії пояснюють це двома обставинами. Перша полягає в тому, що такі види енергії, як вітряна й сонячна, багато в чому залежать від примх погоди, тоді як енергосистема розрахована на стабільну генерацію. Якщо ж дозволити вітру й сонцю працювати, як то кажуть, на повну котушку, то одночасно доведеться створювати нові маневрені потужності, здатні дуже швидко включатися в роботу в той час, коли альтернативні джерела енергії вимушено простоюватимуть. Крім того, розрахунки свідчать, що єдина енергосистема України (мережі й трансформаторні підстанції) зношена, не має вільних потужностей і не зможе в пікові моменти прийняти від генерації більш як 6 тисяч гігават електроенергії. Отже, найбільшою проблемою доопрацьованої стратегії залишилися розбіжності з компаніями, що розвивають в Україні зелену енергетику й обіцяють уже найближчим часом вкласти в українську енергетику 4,5 мільярда євро. Ці обставини поки не дозволяють однозначно стверджувати, що енергостратегія буде затверджена в її нинішньому вигляді. У людей і організацій, що відстоюють поновлювану енергію, є нові пропозиції й досвідчені лобісти.

Ніхто не сперечається з тим, що оновлена й відредагована стратегія передбачає, зокрема, істотне зростання власного видобутку вуглеводнів. Відповідні запаси в надрах є. Але чи достатня для виконання цього завдання матеріальна база? Відповідаючи на це запитання «Дня», Макуха говорить про нові морські самохідні платформи, придбані Україною, про прихід до нашої країни двох потужних іноземних компаній, що мають намір добувати газ твердих піщаників. У той же час, йому добре відомо, в якому плачевному стані перебуває вітчизняна бурова техніка, за допомогою якої ведеться розвідка й видобуток на сухопутті. Тому він запевняє, що купуватимуть нові бурові верстати, але не може сказати скільки, коли і які для цього виділено кошти. Схоже, найбільші надії він покладає на завод з їхнього виробництва та на переговори, що почалися з можливим майбутнім інвестором і партнером.