Обіграти «Газпром»...

Україна пропонує Європі «вгамувати апетити» Росії на газову монополію. Голова правління «Нафтогазу Україна» Андрій Коболєв закликав країни-члени ЄС в односторонньому порядку переглянути контракти з російським «Газпромом». Про це він заявив у інтерв’ю словацькому виданню Pravda.

Голова «Нафтогазу» вважає, що замість двосторонніх договорів між «Газпромом» та компаніями окремих країн-членів ЄС, як це мало місце досі, потрібно створити спільний газовий ринок ЄС, до якого приєдналася б і Україна. Саме на такому ринку, переконаний Коболєв, можна було б вільно торгувати газом.

Нижче — експерти «Дня» — про те, наскільки реальним є втілення плану «Нафтогазу», чи погодиться на нього Європа та як ще можна обіграти Росію.

Iван НАДЄЇН, голова громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України»:

— Фактично Україна давно намагається перейти на прямі відносини з Європою щодо постачання газу. Тоді ми самі зможемо купувати газ на кордоні з росіянами і постачати через нашу газотранспортну систему європейським споживачам із залученням європейських інвесторів.

У рамках такої конструкції Україна була б енергетично захищена і повністю імплементована в європейське енергетичне не лише співтовариство, а й в європейську енергетичну систему. І це б дало змогу виключити Росію як гравця на європейському ринку.

Гадаю, коли вже лунають такі заяви, то певне підґрунтя для них є. І, в принципі, це логічно. До того ж такий формат газових відносин повністю імплементується з Третім енергопакетом Євросоюзу, коли виробнича (у цьому випадку — Росія), транспортуюча (Україна) компанії і споживач (Європа) повинні бути роз’єднані.

Безперечно, «Газпром» буде намагатися цьому процесу завадити. Але, в принципі, цілісна позиція Європи та України здатна цю ситуацію вирішити. Все ж таки «Газпром» залежить від Європи та України. Бо це — найбільші ринки споживання російського газу і, відповідно, надходження до європейського бюджету. Тому, на мою думку, варіанти «дотиснути» цю ситуацію на користь України є. І це дійсно буде перемогою на енергетичному ринку та нівелює можливий енергетичний та політичний тиск Росії на Україну та Європу. І Європа теж цього хоче досягнути.

Сергій ЄРМIЛОВ, колишній міністр енергетики:

— Важко зрозуміти, як має відбуватися цей перегляд угод в односторонньому порядку. Адже ЄС укладає контракти на 25-30 років. І навряд чи «Газпром» на це погодиться.

Можна запропонувати європейським державам та їх компаніям переглянути контракти з «Газпромом», але з точки зору купівлі газу на східному кордоні України. Наприклад, німецька компанія РВІ купує газ у «Газпрому» на кордоні РФ, а угоди на транзит укладає із власником газотранспортної системи. Таким чином дійсно можна було б долучити нашу газотранспортну систему до європейської мережі з єдиним диспетчерським центром, а також побудувати надійний та прозорий ринок транспорту газу. І тоді б ми нарешті отримали саме ринкову вартість російського газу на кордоні з РФ. Бо всі ми знаємо, що сьогодні вартість російського газу — політична. Ми можемо сплачувати за газ більше, ніж Німеччина, хоча туди транспортувати — далі, ніж нам.

Але щоб усе це працювало, потрібно створити в Україні газову біржу. На ній мають бути присутні усі можливі постачальники газу на внутрішній ринок країни: західні, східні, постачальники зрідженого газу із країн Південної Африки та США. А газотранспортна компанія «Укртрансгаз» повинна встановити юридичні відносини з цією біржею з приводу доставки газу до споживача.

Будь-яка біржа дає змогу збалансувати попит і пропозицію через вартість. Якщо попит більший — вартість зростає, або навпаки. До речі, в Росії у жовтні відкрили подібну біржу для промислових російських підприємств. Незалежні постачальники пропонують газ, промислові підприємства купують. Так-от за перші дні роботи біржі вартість газу одразу впала до 60 доларів.

Ми підготували повністю всі засади роботи цієї біржі. І можна було б розпочати ще влітку. Потрібно лише прийняти цю постанову. Про неї знає Президент України та прем’єр-міністр. Також ми домоглися того, щоб це питання було включено до Коаліційної угоди. І якби ми це вирішили ще влітку, то сьогодні б не мали енергетичної кризи.

Але питання в тому, чому немає підтримки ні Президента України, ні прем’єр-міністра. А навпаки — ухвалюють постанови, якими монополізується весь ринок через «НАК-Нафтогаз».