Облік — складова національної культури

Минулого тижня країна відзначила День бухгалтера — свято не дуже помітних, але конче необхідних кожному підприємству і установі працівників, на яких постійно лежить величезна відповідальність за дотримання законодавства і збереження фінансово- матеріальних цінностей. Лише той, хто по-справжньому побратався «з рахівницею» (цей історичний атрибут ще й досі інколи пов’язують з даною професією), усвідомлює, наскільки це нелегка, копітка і, незважаючи на стеріотипи, які вже давно застаріли, по-справжньому творча справа. У День бухгалтера «День» мав розмову з завідувачем кафедри бухгалтерського обліку і контролю Житомирського технологічного університету, заслуженим діячем науки і техніки України, доктором економічних наук, професором, сертифікованим аудитором Францем БУТИНЦЕМ.

— Які зміни відбулися останнім часом у бухгалтерському обліку? Чи став він в Україні кращим, ніж раніше?

— Згідно з чинним вітчизняним законодавством, облік на підприємстві організовує для своїх потреб власник. Але не кожен на це здатен за рівнем освіти та світогляду. Тож наш облік дещо втратив у порівнянні з тим, яким він був раніше.

— Чому власники і керівники підприємств не завжди в «ладах» з бухгалтером?

— Це дійсно так. Непорозуміння виникають тому, що керівники підприємств не розуміють бухгалтерського обліку, не хочуть його вивчати. Як наслідок — вони не знають, як використовувати цей важливий інструмент. А не знаючи бухгалтерського обліку, правил і методик його ведення, керівник іноді вимагає від бухгалтера те, чого той зробити не має права. Інколи він так ставить завдання бухгалтеру, що той, будучи професіоналом своєї справи, не може здогадатися, чого від нього вимагають. Як правило, непорозуміння між ними виникають на підставі того, що вони розмовляють «різними мовами». Отже, управлінець передусім повинен розуміти значення бухгалтерського обліку, а для цього йому необхідні хоча б елементарні знання в цій сфері.

— І все ж бухгалтер сьогодні потрібен власнику?

— Украй необхідний. Будь-який власник хоче мати в штаті підприємства висококваліфікованого бухгалтера, який захищав би інтереси підприємства. Інша справа, де його взяти? Безумовно, ним має бути випускник вищого навчального закладу, який оволодів професійними знаннями. Окрім того, він має володіти іноземною мовою (окрім міжнародної — англійської, це має бути ще й мова партнерів підприємства, як існуючих, так і потенційних). Хороший сучасний бухгалтер має також володіти навичками роботи з двома-трьома комп’ютерними програмами.

— Яка, на вашу думку, соціальна місія бухгалтера у державі?

— Одним із головних завдань, які стоять перед обліком, є збереження майна власника, визначення фінансових результатів діяльності та надання достовірної інформації про діяльність підприємства. Водночас, і саме це я б визначив як його провідну соціальну функцію або місію у суспільстві, він має бути засобом захисту громадян від недостовірної інформації про діяльність суб’єктів господарювання, яка є основою для планування розвитку економіки та контролю за виконанням бюджетів усіх рівнів. Облік — складова національної культури та розвитку суспільства, тієї моделі економіки, яка функціонує в державі.

— Чи всі вищі навчальні заклади дають якісну бухгалтерську освіту?

— На жаль, ні. Який університет чи інститут може дати добру освіту бухгалтеру? Звичайно, той, який має сильну кафедру бухгалтерського обліку. У чому ж має бути її сила? Є певні формальні ознаки. Її має очолювати доктор економічних наук, професор. 85—90 % викладачів повинні мати вчені ступені та звання. Скільки таких кафедр сьогодні в Україні? На жаль, не більше чотирьох-п’яти. На кафедрі також повинні працювати сертифіковані аудитори, а викладачам обов’язково мати стаж практичної роботи. Та лише окремі кафедри наших учбових закладів можуть похвалитися сертифікованими аудиторами. Далеко не скрізь викладачі пройшли школу самостійної бухгалтерської роботи.У цьому розумінні наша кафедра помітно виділяється з основної маси. 11 наших сертифікованих аудиторів і нині займаються практичною діяльністю (аудит або судово-бухгалтерська експертиза). Тільки вчений, науковець, який має ще й досвід практичної роботи, може підготувати справжнього фахівця з бухгалтерського обліку. Ще одна проблема підготовки кадрів — це проходження студентами практики. Далеко не всі кафедри можуть це забезпечити. Як наслідок, студент після закінчення навчання не вміє застосувати теоретичні знання на практиці. Наші ж студенти таких хиб не мають завдяки плідній співпраці кафедри з підприємствами Житомира та області, а також Києва і Краматорська.

— Процес підготовки бухгалтерів у вашому університеті має якісь особливості?

— Починаючи з першого курсу, у нас викладають іноземні мови: ділову англійську, німецьку, французьку, польську, болгарську, румунську, чеську. Ми маємо свої підручники з цих мов і, навчаючи майбутніх бухгалтерів, читаємо основні бухгалтерські та фінансові предмети саме цими мовами. Звичайно, тим студентам, які цього бажають. Для цього у нас сформовані спеціальні групи. Друга особливість — у нас магістерська підготовка ведеться після закінчення третього курсу. Студент обирає собі тему наукового дослідження і наступні два роки працює над магістерською роботою. Протягом цього часу він за допомогою наукового керівника веде дослідження за схемою кандидатських дисертацій. Таким чином, той, хто закінчив магістратуру, має вже досить великий заділ для дисертації. Після деякого доопрацюваннями вже можна виходити на захист... Рівень підготовки студентських наукових робіт на нашій кафедрі визначається ще й тим, що вона має в своєму розпорядженні більше семи тисяч спеціалізованих наукових видань, багато висококваліфікованих професійних консультантів — викладачів, а також спеціально обладнані лабораторії. Студенти у нас працюють все літо (канікули лише два тижні). Все це робиться за їх згодою і без будь-якої додаткової оплати.

Але основне наше надбання — унікальна методика викладання фахових дисциплін із застосуванням сучасних наочних посібників. З кожного предмету видано збірник лекцій, відпрацьовано методологію практичних робіт, що дозволяє ефективно використовувати навчальний час і самостійну підготовку. Така система підготовки бухгалтерів повністю відповідає вимогам Болонського процесу та дозволяє брати участь у міжнародних проектах з підготовки фахівців за спеціальністю «Облік і аудит».

— На вашій кафедрі працює більше 30 викладачів — кандидатів наук віком до 30 років. Як ви забезпечили ці дві тридцятки?

— Це робиться шляхом професійного відбору студентів ще з першого курсу. Вони працюють на посадах навчально-допоміжного персоналу і одночасно проходять стажування на нашій кафедрі. У цей же час вони обирають теми наукових досліджень, над якими працюють усі 5 років навчання. Я вже говорив, що рівень магістерських робіт, які на виході з університету захищають наші студенти, близький до кандидатської дисертації. І немає нічого дивного, що через 1,5—2 роки можна захищати кандидатську (адже загальний термін роботи над нею в підсумку складає 6—7 років). Таким чином, ми підготували наукову школу, у якій багато молодих кандидатів економічних наук. Зараз готуємо докторів. Одна з дисертацій уже представлена до захисту. Наші молоді викладачі —цілком сучасні люди. Студенти цінують їх також і за те, що вони готові зрозуміти і допомогти ще й у різних життєвих ситуаціях.

— Чи розвиваєте ви співпрацю з колегами з інших країн світу?

— Ми працюємо з десятками споріднених іноземних кафедр, у тому числі, Білорусі, Болгарії, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції, Чехії. У нас є почесні професори з Великобританії, США, Польщі. А співпраця полягає в обміні викладачами та студентами на умовах стажування, отримання літератури з бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, аудиту. А найголовніше — спілкування фахівців, обмін досвідом під час міжнародних конференцій, консультації в ході підготовки наукових праць і підручників. Працювати у XXI столітті ізольовано — це хибний шлях.