Одна голова добре. А дві краще?

ДФС продовжить працювати ще пів року після запуску Бюро економічної безпеки. Про це було днями заявив голова Державної фіскальної служби України Вадим Мельник під час зустрічі з бізнесом Європейської Бізнес Асоціації.

Нагадаємо, у зв’язку з прийняттям законопроекту №3087-д про Бюро економічної безпеки України, постало питання щодо подальшого функціонування ДФС. Так, новостворений орган БЕБ має розпочати свою роботу протягом шести місяців після підписання відповідного проекту закону. Зокрема, перші  два місяці будуть приділені передачі процесуальних повноважень від Державної фіскальної служби до БЕБу за рішенням прокуратури. Тож планується, що протягом піврічного перехідного періоду ДФС продовжуватиме свою діяльність з розслідування економічних злочинів.

Крім того, у перші шість місяців існування Бюро має набрати до штату не менше 30% працівників. За словами Мельника, призначення нових кадрів має відбуватися на конкурсній основі.  Протягом піврічного періоду БЕБу також необхідно організувати приміщення, обладнання та інфраструктуру для повноцінної роботи.

Мельник також заявив, що функції щодо забезпечення економічної безпеки будуть виконуватися правоохоронними органами згідно з  Кримінальним процесуальним кодексом України. Тож, на переконання спільноти, існує ризик, що протягом деякого періоду тиск на бізнес можуть здійснювати одночасно декілька органів, а саме БЕБ, ДФС, СБУ та національна поліція.

Водночас, Державна фіскальна служба активно проводить реорганізацію своєї роботи. Так в рамках заходів з протидії корупції ДФС домоглася 70% зміни складу керівництва в представництвах Державної фіскальної служби України в регіонах.

Мельник також доповів про ключові успіхи в напрямку детінізації за останні два місяця. Зокрема, були відкриті 97 кримінальних проваджень проти продавців контрабандної продукції, а також припинено діяльність 15 недобросовісних лікеро-горілчаних заводів та 4 тютюнових. Також був конфіскований спирт на 48,6 млн гривень, лікеро-горілчаних виробів — на 18,4 млн грн, тютюнових — на 53,3 млн грн, пально-мастильних  матеріалів — на 87, 9 млн грн. Голова акцентував на тому, що системні дії у боротьбі з контрабандою треба продовжувати як щодо підакцизних, так і не підакцизних товарів, до прикладу, таких як кава та побутова техніка.